Понад мільйон жителів Молдови має друге - румунське - громадянство. У неділю, 9 червня, власники румунських паспортів прийшли на виборчі дільниці, щоб проголосувати за 33 депутатів Європарламенту від цієї країни. Офіційно вибори проводили в 27 державах Євросоюзу, але Молдова, яка тільки нещодавно подала заявку на вступ до ЄС, стала винятком. МЗС Румунії організувало 52 майданчики для голосування не на території диппредставництва, як узвичаєно за протоколом, а по всій країні.

У Румунії 53 відсотки голосів набрала правляча коаліція Націонал-ліберальної партії (PNL) і Соціал-демократичної партії (PSD). Держсекретар румунського департаменту зі зв'язків з Республікою Молдова Адріан Дупу зазначив, що 55,2 відсотка молдаван також віддали голос правлячому альянсу PNL-PSD. Це дещо відрізняться від підсумків голосування в інших діаспорах. Всього за межами Румунії у виборах брали участь 216 тисяч осіб, і за правлячу коаліцію проголосував 21 відсоток виборців. Наступні два партії набрали майже однакову кількість голосів - уніоністська партія AUR має 15 відсотків, а Об'єднаний правий альянс ADU - 11 відсотків.

Як голосував Кишинів

Опівдні біля ліцею імені Георгія Асаки в центрі Кишинева вишикувалася черга приблизно зі ста осіб, і таку картину можна було спостерігати до самого вечора. Одразу три виборчі дільниці розташувалися на першому поверсі цього навчального закладу, а всього їх у столиці працювало тринадцять.

"Я прийшов проголосувати за AUR, який підтримує об'єднання Румунії та Молдови", - говорить кишинівець Келін Кауш, який взяв участь у голосуванні вперше. Два роки тому він оформив румунське громадянство, оскільки його пращури в період між Першою і Другою світовою війнами були громадянами цієї країни, бо Молдова тоді входила до складу Румунії.

Всі новини він дізнавався з інтернету, і проблем з отриманням інформації не було: у виборах до Європарламенту беруть участь 12 румунських партій і блоків, а також чотири незалежних кандидати. З програмами, зазначає Келін, він знайомий, половина партій має пункт про інтеграцію Молдови в ЄС або про об'єднання країн.

Старші віком виборці вказали, що черпають інформацію з першого каналу румунського ТБ. У Кишиневі можна дивитися близько десятка телеканалів, що ведуть мовлення з Бухаресту, тож кожен прийшов свідомо зробити свій вибір. Попри те, що президентка Молдови Майя Санду закликала громадян підтримати кандидатів від PNL-PSD, старше покоління голосує за альянс ADU, в який входить партія експрезидента Румунії в 2004-2014 роках і нинішнього депутата Європарламенту Траяна Бесеску.

Скільки молдаван і скільки румунів

Саме за Бесеску, як зазначили співрозмовники DW, стало можливо відновити румунське громадянство для нащадків жителів Бессарабії (так називають східну Молдову). Румунський політик часто буває в Кишиневі й напередодні голосування висловив думку, що в разі погіршення ситуації з безпекою Молдова може об'єднатися з Румунією, щоб отримати захист країни НАТО.

Кишинівці визнають, що реально в Молдові голосує невелика кількість власників румунських паспортів. Найчастіше друге громадянство оформляють, щоб виїхати на заробітки в ЄС. Це підтверджують і офіційні цифри. У держреєстр ЦВК Молдови вписано 3,3 мільйона виборців, але водночас Національне бюро статистики публікує дані на 1 січня 2023 року, де кількість громадян, котрі проживають у країні, оцінюється у 2,5 мільйона. Різниця становить 800 тисяч осіб, з яких лише 260 тисяч зареєстровані в Придністровському регіоні, не контрольованому Кишиневом.

Молдавани мають не тільки румунські паспорти. Глава МЗС країни Міхай Попшой зазначив, що на півдні Молдови було відкрито ще сім виборчих дільниць для власників другого громадянства Болгарії, які обирали 17 депутатів. Також він окремо згадав, що Франція, Польща, Латвія та Угорщина організували дільниці на території своїх посольств.

Ілан Шор проти євроінтеграції

Поки молдавани з подвійним громадянством голосували за депутатів Європарламенту, олігарх-втікач Ілан Шор, заочно засуджений в Молдові до 15 років в'язниці за банківське шахрайство, провів у Москві другий з'їзд свого політичного блоку "Перемога". Напередодні заходу він порівняв себе з Володимиром Леніним, який проводив з'їзди Швейцарії й назвав Росію "нейтральною і дружньою територією".

На з'їзді була ухвалена опозиційна стратегія на президентських виборах і референдумі про вступ Молдови в ЄС, які пройдуть в один день 20 жовтня. Ілан Шор оголосив початок "битви за референдум" і пообіцяв відправити до Молдови 50 тисяч осіб для агітації за ЄАЕС і проти ЄС. Допомогу в цьому йому надасть створена в Москві в кінці квітня нинішнього року НКО "Євразія". Крім того, Ілан Шор запросить збільшення кількості виборчих дільниць на території РФ.

На заході очікувалася присутність 2600 лідерів первинних організацій формувань Шора, але зібрати вдалося тільки половину від цієї кількості. Через додатковий контроль в аеропорту Кишинева частина його прихильників не змогла вилетіти до Москви.

Читайте також: "Розгойдати Молдову". Партія "Шор" і "тарифні протести"

Заходи безпеки були посилені після того, як учасники установчого з'їзду "Перемоги", що відбувся у Москві 21 квітня, спробували ввезти в країну понад 1,1 мільйона євро для підкупу виборців. В аеропорту було проведено більш як сто обшуків у пасажирів старшого віку, що прилетіли рейсами зі Стамбула, які не змогли пояснити походження однакових сум до 10 тисяч євро, які не потребують декларування.

Напередодні другого з'їзду антикорупційна прокуратура провела обшуки за 30 адресами кур'єрів Ілана Шора і вилучила загалом близько 157 тисяч євро. Була виявлена нова схема нелегального ввезення грошей з Москви через системи швидких переказів. А 6 червня компанія Meta заблокувала офіційні сторінки в Facebook, що належать Ілану Шору, Марині Таубер, башкану Гагаузії Євгенії Гуцул і голові молдовської партії "Шанс" Олексію Лунгу.