У МОЗ прокоментували смерть у ЗСУ після вакцинації
Олександр Голубов
24 березня 2021 р.
Причина смерті військовослужбовиці в Одеській області, якій було зроблено щепленя від коронавірусу, - гостра серцево-судинна недостатність, повідомили в МОЗ України.
Реклама
23 березня в Одеській області померла військова Збройних сил України (ЗСУ), якій за два дні до цього зробили щеплення від коронавірусу. Про це повідомили у пресслужбі Міністерства охорони здоров'я (МОЗ) України на офіційній сторінці відомства у Facebook.
"За попередньою інформацією Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, смерть сталася внаслідок гострих розладів кровообігу. Жінка мала хронічні серцево-судинні захворювання та інші супутні хвороби", - зазначили у МОЗ.
Згодом цього ж дня у МОЗ повідомили, що причина смерті військовослужбовиці в Одеській області, - гостра серцево-судинна недостатність. "У неї також встановлено атеросклеротичний кардіосклероз. Про це МОЗ повідомили одеські лікарі, які робили розтин померлої", - зазначається у повідомленні. Результати розтину розглянуть на засіданні регіональної групи оперативного реагування на несприятливі події після імунізації (НППІ) в рамках розслідування, як того вимагають протоколи міністерства.
У відомстві додали, що 21 березня військова отримала щеплення проти COVID-19 вакциною CoviShield.
Того ж дня з флакону вакцини щеплення було зроблено ще дев'ятьом особам, і у жодної з них ускладнень не виникло, наполягають у МОЗ. Зазначається, що й на ранок 23 березня, жінка не висловлювала скарг на свій стан здоров'я.
При цьому, як повідомляється, померла входила до пріоритетних груп вакцинації, адже найближчим часом мала бути залучена до сил, задіяних в ООС, а протипоказань для вакцинації у неї не було.
У відомстві виступили із закликом до представників громадськості та ЗМІ не робити передчасних висновків щодо причин і обставин смерті військової. У МОЗ також висловили щирі співчуття родині та близьким загиблої.
Реклама
Вже 137 тисяч щеплень в Україні
У МОЗ також додали, що з початку кампанії масової вакцинації проти COVID-19 в Україні було щеплено 137026 осіб. При цьому лише у 590 з них були зафіксовані "несприятливі події" після вакцинації, а лише три пацієнти деякий час перебували під наглядом лікарів. "Наразі всі вони здорові", - додали у МОЗ.
Також у міністерстві пообіцяли провести повноцінне розслідування випадку смерті військової, "як того вимагають протоколи Міністерства охорони здоров'я".
Вакцинація від COVID-19 в дії: досвід щеплених (09.03.2021)
07:58
Вакцина BioNTech/Pfizer: німецько-американська історія успіху
В Україні має з'явитися вакцина від коронавірусу виробництва BioNTech/Pfizer. Фотогалерея DW про стратегічний альянс розробника мРНК-технологій з Німеччини й одного з лідерів світової фармацевтики зі США.
Фото: Jacob King/REUTERS
Вакцина Made in Germany
У Німеччині, США, Ізраїлі та низці інших країн переважна більшість населення буде щеплена від коронавірусу мРНК-вакциною BioNTech/Pfizer. Для простоти її часто називають "пфайзерівською", хоча точніше було б сказати "байонтеківською". В основі її успіху - стратегічний альянс інноваційної німецької біотехнологічної фірми-розробниці й досвідченого американського гіганта класичної фармацевтики.
Фото: NurPhoto/picture alliance
Іще одна вакцина для України
В Україні вакцина BioNTech/Pfizer стала третьою, про поставки якої домовилася влада - після Covishield (випущений за ліцензією в Індії препарат Oxford/AstraZeneca), а також Sinovac із Китаю. Про поставки домовлялися в Офісі президента Володимира Зеленського. Він особисто оголосив про укладену угоду на 10 мільйонів доз. Та коли саме вакцина може бути поставлена в країну, президент не повідомив.
Фірму BioNTech заснували у 2008 році в Майнці за участю фінансових інвесторів професор медицини Угур Шахін (Ugur Sahin), син турецького гастарбайтера на автозаводі Ford в Кельні, і його дружина Езлем Тюречі (Özlem Türeci), донька турецького лікаря, який приїхав до ФРН. Вона стала директоркою з медичних досліджень компанії, яка зосередилася на імунотерапіях раку та інших тяжких захворювань.
Фото: Stefan F. Sämmer/imago images
Офіс на вулиці "Біля золотого колодязя"
Головний офіс BioNTech розташовано в Майнці на вулиці з історичною назвою "Біля золотого колодязя", що тепер усіляко обігрують журналісти. 12 січня 2020 року Угур Шахін, прочитавши в медичному журналі The Lancet статтю про новий вірус у китайському місті Ухань і усвідомивши загрозу пандемії, одразу ж приступив до створення вакцини на основі напрацьованих за десятиліття РНК-технологій.
Фото: BioNTech SE 2020, all rights reserved
Pfizer: випробування й виробництво
17 березня 2020 року BioNTech уклала стратегічний альянс із концерном Pfizer. Двома роками раніше вони вже почали розробляти мРНК-вакцину проти грипу. Корпорація з Нью-Йорка, заснована у 1849 році двома вихідцями з Німеччини, яка нині входить до трійки лідерів світової фармацевтики, організувала в шести країнах клінічні випробування німецького препарату і надала свої виробничі потужності.
Фото: Timothy A. Clary/AFP/Getty Images
Перша вакцина від COVID-19 у США та ЄС
У грудні 2020 року, після завершення третьої фази клінічних випробувань, розробка BioNTech і Pfizer стала першою вакциною від COVID-19, яку допустили до застосування як у США, так і в ЄС. До того моменту ЄС уже мав договір про купівлю 200 мільйонів доз і опціон ще на 100 мільйонів доз. У Німеччині 27 грудня перші щеплення отримали пенсіонери у віковій групі 80+ у будинках для людей похилого віку.
Фото: Fabrizio Bensch/REUTERS
Завод Pfizer у Бельгії постачає вакцину всьому світу
Амбітна мета двох компаній - випустити у 2021 році два мільярди доз. Три підприємства Pfizer в США забезпечують північноамериканський ринок, а забезпечувати Європу і решту світу доручено заводу в бельгійському Пуурсе. Уже в січні стало зрозуміло, що його потужностей не вистачить для задоволення глобального попиту, тож почалося їхнє розширення, через що приблизно на місяць впали обсяги виробництва.
Фото: David Pintens/BELGA/dpa/picture alliance
Марбург забезпечить 750 мільйонів доз на рік
До створення вакцини BioNTech мала в Німеччині порівняно невеликі виробничі потужності. Тепер знадобилося велике підприємство. 17 вересня 2020 року компанія купила у швейцарського фармконцерну Novartis завод у Марбурзі. Після термінової реконструкції та переоснащення він запрацював 10 лютого. План на перше півріччя 2021 - 250 мільйонів доз, проєктна потужність - 750 мільйонів доз на рік.
Фото: BioNTech SE 2020/dpa/picture alliance
Логістика вимагає холодного розрахунку
Особливість вакцини BioNTech/Pfizer - їй потрібні наднизькі температури до мінус 80 градусів. Для транспортування використовуються спеціальні термобокси, які забезпечують холод протягом десяти днів. Але з'явилися нові дані. У ЄС і США дозволили певний час зберігати вакцину і за більш високих температур - до мінус 15 градусів, як у звичайній морозильній камері. Це вже суттєво полегшує логістику.
Фото: Francesco Fotia/AGF Foto/Avalon/Photoshot/picture alliance
Ізраїль підтвердив ефективність вакцини
Жодна країна не вакцинувала своє населення у грудні-лютому такими високими темпами, як Ізраїль, і жодна інша не вивчала при цьому настільки пильно ефективність вакцини BioNTech/Pfizer. 21 лютого міністерство охорони здоров'я Ізраїлю повідомило: за два тижні після другого щеплення ризик захворіти знижується на 95,8 відсотка, а загроза потрапити до лікарні або померти - на 98,9 відсотка.
Фото: Jack Guez/AFP/Getty Images
Орден на знак подяки
Німеччина віддячила своїм вченим найвищою нагородою країни - орденом "Хрест за заслуги". 19 березня 2021 президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр (Frank-Walter Steinmeier) вручив його Езлем Тюречі і Угуру Шахіну. "Ви ухвалили рішення бути вченими і підприємцями, тому що хотіли, щоб результати ваших наукових досліджень дійшли до пацієнтів, - наголосив він. - Ви створили вакцину для всього людства".