Вітраж із зображенням Мартіна Лютера в оточенні гігантських мух після довгих суперечок встановили й освятили у церкві Ганновера. Спочатку його хотів оплатити Ґерхард Шредер, але громада відмовилася від його подарунка.
Реклама
У євангелічно-лютеранській церкві Маркткірхе Святих Георга і Якова в Ганновері освятили новий вітраж, суперечки з приводу якого велися в Німеччині багато років. У богослужінні, яке відбулося 31 жовтня, у День Реформації, взяли участь близько 800 осіб. Після цього відбулася урочиста церемонія відкриття вітража. Серед присутніх, крім представників політичних кіл і земельної та міської адміністрації, був і творець цього витвору - німецький скульптор і художник Маркус Люперц (Markus Lüpertz), а також ексканцлер Німеччини Ґергард Шредер (Gerhard Schröder) зі своєю дружиною.
Палкі суперечки про встановлення нового вітража і навіть пов'язаний із цим судовий розгляд тривали близько семи років. Однією з причин стала участь ексканцлера Німеччини Ґергарда Шредера в цій історії. У 2016 році він вирішив зробити цінний подарунок столиці федеральної землі Нижня Саксонія, яка стала важливою віхою в його політичній кар'єрі і де він досі живе. Як прихожанин євангелічної церкви Шредер хотів замовити для старовинної Маркткірхе в Ганновері вітраж замість уже наявного звичайного вікна і зібрав необхідну для цього суму - близько 135 тисяч євро.
Однак подарунок Ґергарда Шредера урешті-решт не прийняли. Одна з причин - в особі політика: ексканцлер і раніше викликав критику через свою близькість до президента РФ Володимира Путіна, а після початку повномасштабної війни Росії проти України німецька церква вирішила зовсім відмовитися від грошей ексканцлера. Більшу частину наданої ним суми спрямували на проєкти допомоги Україні. На новий вітраж громада зібрала пожертвування самостійно.
Але раніше ще більше дискусій, ніж фінансування від Шредера, викликало зображення на вітражі - багато хто вважав, що воно абсолютно не пасує до лютеранської церкви. Цю суперечку вирішили в суді. Творцем суперечливого вітража став відомий у ФРН скульптор і художник Маркус Люперц (до речі, хороший друг Ґергарда Шредера, якого було запрошено на п'яте весілля ексканцлера). Його композиція присвячена Реформації і виконана в дуже сучасному стилі. Це не всім припало до душі.
У центрі вітража зображено німецького реформатора Мартіна Лютера. По худорлявій фігурі (якої він у реальності, втім, не мав), одягненій у білий балахон, зі спотвореним від жаху обличчям і піднятими до неба руками повзуть п'ять метрових мух. Мухи вважаються символом зла. Хтось побачив у цьому метафору боротьби Лютера з дияволом, хтось - ознаки неоднозначності особистості самого батька німецької Реформації.
У громаді такий художній погляд визнали цікавим і цілком допустимим. На думку єпископа протестантської церкви в Ганновері Ральфа Майстера (Ralf Meister), таке зображення Лютера дає змогу по-іншому поглянути на цю історичну постать: "цілеспрямована людина, яку роздирають сумніви". Мухи символізують зло, яке наполегливо переслідує людину й не бажає відступати. "Вони турбують нас, як завжди турбує зло, - сказав Майстер на урочистій церемонії інформаційному агентству KNA. - Тож нехай цей вітраж залишиться в Маркткірхе своєрідним подразником надовго; я сподіваюся на це".
Пастор Маркткірхе Марк Блессінґ (Marc Blessing) вважає, що на тлі війни в Україні значення проєкту тільки зросло і мистецький витвір має тепер ще більше зачепити почуття людей. "Ми переживаємо війну, ми переживаємо пандемію, їх символізують мухи, вони оточують нас. Біла фігура перебуває в центрі. Вітраж отримав нову виражальну силу", - цитує священника німецька газета Bild.
Ґеорґ Біссен (Georg Bissen), прийомний син і спадкоємець архітектора Дітера Естерлена (Dieter Oesterlen), який відреставрував Маркткірхе після Другої світової війни та є правовласником художнього оформлення її інтер'єру, натомість був категорично проти того, щоб замість одного з білих вікон з'явився вітраж з несхожим на себе Лютером і мухами. На його думку, новий витвір руйнує загальну концепцію. Самостійно домовитися з церковною громадою Біссену не вдалося, тому цю справу розглядав Верховний земельний суд у місті Целле. Суд дозволив встановлення оригінального вітража сучасного художника. Сторони досягли компромісу.
Ґергард Шредер: колишній канцлер Німеччини на службі Росії
Про те, як німецький друг Володимира Путіна ось уже друге десятиліття допомагає Кремлю, активно працюючи в структурах компаній "Газпром" та "Роснефть", - у фотогалереї DW.
Фото: picture-alliance/dpa
Путін і Шредер починають разом кермувати
Коли саме зародилася особиста дружба Ґергарда Шредера і Володимира Путіна, сказати важко. А от їхня "енергетична співпраця" почалася у всіх на очах 11 квітня 2005 року на Ганноверському промисловому ярмарку. Там канцлер ФРН і президент Росії не лише разом сіли за руль трактора. У їхній присутності і за підтримки "Газпрому" і BASF дали старт проекту трубопроводу "Північний потік".
Фото: picture-alliance/dpa
Посада канцлера чи посада у "Газпромі"?
Три місяці потому, 3 липня, Шредер узяв участь у святкуванні 750-річчя Калінінграда. Він уже запустив у Німеччині доволі суперечливу процедуру дострокових виборів і незабаром дізнається, чи залишиться канцлером ФРН ще на чотири роки. Цікаво, чи обговорювалось за кавою питання про те, хто обійме найвищу посаду в створеній під "Північний потік" у Швейцарії компанії-операторі Nord Stream?
Фото: picture-alliance/dpa/P. Grimm
Підписання за десять днів до виборів
Ще через два місяці, 8 вересня, обидва лідери присутні в Берліні на урочистому підписанні офіційної угоди про "Північний потік". Це відбувається рівно за десять днів до дострокових парламентських виборів, під час яких Шредер втрачає владу: канцлеркою ФРН стає Анґела Меркель.
Фото: picture-alliance/dpa/Itar/Tass
Новий співробітник "Газпрому"
Ще через три місяці, 9 грудня 2005 року, глава "Газпрому" Олексій Міллер оголошує, що Ґергард Шредер очолить комітет акціонерів компанії, яку згодом перейменують у Nord Stream. Його зарплата складе 250 000 євро на рік. Навесні 2006 року колишній канцлер через суд заборонить звинувачувати його в Німеччині в тому, що він "дав контракт" фірмі, в яку незабаром перейшов працювати.
Фото: picture-alliance/dpa
Зовсім не "весільний генерал"
На новій роботі у Ґергарда Шредера не тільки представницькі функції - як, наприклад, 6 вересня 2011 року під час відвідин разом з Володимиром Путіним і Олексієм Міллером компресорної станції "Портова" під Виборгом, де починається "Північний потік". Вважається, що екс-канцлер дуже допоміг при отриманні необхідних дозволів на газопровід у країнах ЄС, зокрема, у Скандинавії.
Фото: AP
Агітація за "Південний потік"
На цьому знімку Шредера немає, але підписанню 16 вересня 2011 року домовленості про "Південний потік" він теж посприяв. Роком раніше BASF заявив, що не має наміру брати участь у цьому проекті, але Володимир Путін доручив Олексію Міллеру переконати німецький концерн. У цій роботі публічно і, напевно, також за лаштунками брав участь і колишній канцлер ФРН. Представник BASF на фото другий зліва.
8 листопада 2011 року Ґергард Шредер (ліворуч) із задоволенням спостерігає за тим, як канцлерка ФРН Анґела Мекель, російський президент Дмитро Медведєв та інші офіційні особи в Любміні під Грайфсвальдом символічно запускають в Німеччину перший російський газ по "Північному потоку".
Фото: picture-alliance/dpa/S. Sauer
Нове завдання: боротьба із санкціями
З 2014 року Шредер, залишаючись головою комітету акціонерів Nord Stream, активно засуджує санкції проти Росії, запроваджені Євросоюзом через анексію Криму та розв'язання війни на сході України. Велику промову з критикою політики Німеччини та ЄС екс-канцлер ФРН виголошує 1 жовтня 2014 року на економічному форумі "День Росії" в східнонімецькому Ростоку.
Фото: picture-alliance/dpa/ Jens Büttner
Непохитна дружба
Дружба, яку не можуть похитнути навіть українські події, надихає німецького графіка Клауса Штуттмана на малюнок в газеті Tagesspiegel. Йому вручають премію німецької преси за найкращу політичну карикатуру за підсумками 2014 року. "Обама її отримав, ЄС її отримав - я вважаю, тепер пора і тобі дати Нобелівську премію миру!", - говорить шаржований Шредер, обіймаючи Путіна.
Фото: picture-alliance/dpa
Таємне призначення в Nord Stream 2
4 вересня 2015 року на Східному економічному форумі у Владивостоці підписується угода про будівництво газопроводу "Північний потік-2". Ґергарда Шредера як главу ради директорів його оператора Nord Stream 2 реєструють в Швейцарії 29 липня 2016 року, але "Газпром" два місяці тримає це призначення в секреті. Російські ЗМІ повідомляють про нього лише 5 жовтня з посиланням на німецьку пресу.
Фото: Mikhail Metzel/TASS/dpa/picture-alliance
Відрядження до Парижа
У Nord Stream 2 в екс-канцлера більше повноважень, ніж у Nord Stream. Але головне завдання - таке, як і раніше: забезпечувати в ЄС політичну підтримку проекту й розвивати відносини з його закордонними учасниками. 24 квітня 2017 року в Парижі Ґергард Шредер позує разом з Олексієм Міллером та Ізабель Кошер, гендиректором французької компанії Engie, яка приєдналася до "Північного потоку-2".
Фото: Getty Images/AFP/E. Piermont
Кар'єра в компанії "Роснефть"
У 2017 році Ґергард Шредер робить новий ривок у своїй кар'єрі менеджера. 29 вересня, залишаючись на двох посадах у структурах "Газпрому", він одночасно стає головою ради директорів компанії "Роснефть", хоча це і веде до конфлікту інтересів. Адже обидві фірми конкурують одна з одною в нафтовому й газовому бізнесі. Водночас обидві контролюються державою і тим самим Кремлем.
Фото: Reuters/O. Astakhova
Акція протесту в Берліні
За нову посаду в "Роснефть" колишнього канцлера чимало критикують у Німеччині, а одна з неурядових організацій проводить у Берліні біля Бранденбурзьких воріт акцію протесту: активіст у масці Путіна засипає до трубопроводу символічні золоті монети, які "Шредер" збирає у великий мішок, сидячи на підставці з написом "Крим".
Фото: picture-alliance/dpa/B. Pedersen
Стрибок у велику нафту
А ось як реагує на призначення Ґергарда Шредера головою ради директорів компанії "Роснефть" карикатурист DW Сергій Йолкін. У січні 2018 року з'являються повідомлення, що колишній канцлер відмовляється від належної йому в російському нафтовому концерні щорічної зарплати в 500 000 доларів (до сплати податків).
Україна вимагає санкцій проти Шредера
18 березня 2018 року, в день президентських виборів у Росії і на території анексованого Криму, міністр закордонних справ України Павло Клімкін зі сторінок німецької газети Bild закликає запровадити санкції щодо екс-канцлера ФРН: "Ґергард Шредер - найважливіший лобіст Путіна в усьому світі. Тому слід перевірити, яким чином у цій ситуації може діяти Євросоюз".