За оцінками Світового банку, на післявоєнне відновлення України буде потрібно щонайменше 486 мільярдів доларів. Сума - не підйомна для державних бюджетів країн, які підтримують Україну у відбитті повномасштабної російської агресії. Розуміючи це, уряд Німеччини на своєму засіданні в середу, 10 квітня, схвалив програму заходів, спрямованих на залучення до відновлення зруйнованого війною народного господарства України приватних інвестицій, а також коштів філантропів і різних фондів.

Без приватних капіталів не обійтися

"Сприяння стабільній демократичній та економічно процвітаючій Україні відповідає інтересам Німеччини, - заявила на урядовій пресконференції заступниця офіційного представника канцлера Крістіане Гоффман (Christiane Hoffmann). - Завдані Україні агресивною війною Росії збитки і втрати колосальні, і тільки за рахунок бюджетних коштів їх компенсувати неможливо".

Схвалена урядом програма заходів передбачає, зокрема, сприяння приватним інвестиціям як самих українських, так і німецьких, а також інших зарубіжних підприємців. За словами Гоффман, на поліпшення інвестиційних умов, як-от мінімізацію ризиків і доплати до капіталовкладень, підуть і сім мільярдів євро з фонду Євросоюзу, створеного для допомоги Україні.

Уроки німецького економічного дива

Крім того, в самій Україні на базі існуючого з 1999 року німецько-українського фонду Business Development Fund за допомогою ФРН буде створено фінансову структуру на кшталт німецького державного банку Kreditanstalt für Wiederaufbau (KfW) для сприяння вітчизняним інвесторам.

За рахунок німецьких фінансових дотацій цей фонд має можливість надавати інвестиційні кредити за пільговими відсотковими ставками. За даними уряду Німеччини, після початку російської агресії такою можливістю, щоб утриматися на ринку, вже скористалися близько 40 тисяч найменших, малих і середніх підприємств.

"У Німеччині накопичено дуже гарний досвід роботи банку KfW, який, власне, проклав шлях до німецького економічного дива в 1950-1960 роках і дотепер постачає підприємствам і громадянам дешеві кредити для їхніх інвестицій, - нагадала міністерка з питань економічного співробітництва та розвитку Свенья Шульце (Svenja Schulze).

Читайте також: Як відбудовувати Україну під час війни?

Інвестиції в Україну страхує уряд ФРН

Крім її відомства в програмі сприяння приватним інвестиціям в Україні також бере участь німецьке міністерство економіки та захисту клімату. Відповідаючи на запитання DW, його речниця Ніна Марія Ґюттлер (Nina Maria Güttler) розповіла про систему німецьких державних гарантій, які знижують політичний ризик капіталовкладень в інших країнах. А навесні минулого року, додала вона, уряд Німеччини окремо повідомив, що такі гарантії видають і під інвестиції в Україні, незважаючи на бойові дії.

"Це стосується різних галузей економіки, особливо інвестицій у логістику, сільське господарство, виробництво продуктів харчування, будівництво, а також у відновлювану енергетику, - повідомила Ґюттлер. - Тоді в разі завдання шкоди витрати може компенсувати уряд Німеччини". При цьому, пояснила вона, заздалегідь обговорюється "застрахована" сума, а не частка капіталовкладення, яку в разі втрати відшкодовують із німецького бюджету.

У 2023 році, повідомила речниця мінекономіки, уряд ФРН узяв на себе гарантії на інвестиції в Україну на суму 55 мільйонів євро, а за кількістю задоволених заявок - 22 - на такі гарантії Україна посідала того року перше місце. Це не рахуючи експортних гарантій на реалізацію проєктів в Україні на суму 170 мільйонів євро.

Символіка чи реальна допомога?

Але чи є взагалі сенс зараз, коли війна ще в повному розпалі, починативідновлення народного господарства в Україні? Адже якесь зруйноване під час російського повітряного удару і заново відбудоване підприємство може опинитися знову в руїнах. Чи не має, можливо, німецька програма сприяння приватним інвестиціям в Україні, радше, символічне значення і покликана продемонструвати солідарність Берліна з Києвом? Так вважають, наприклад, депутати Бундестагу з Лівої партії.

Свенья Шульце не погодилася з такою постановкою питання кореспондента DW. "Ні, це значно більше, ніж просто символіка, - відповіла вона після засідання уряду на імпровізованій пресконференції на виході з відомства федерального канцлера. - Адже підприємства в Україні працюють, є регіони, де виробництво триває, а люди ходять на роботу. І треба, наприклад, допомогти прифронтовим підприємствам перенести виробництво в глибину країни. Це для України надзвичайно важливо, зокрема й зараз, коли в країні ще триває війна. Адже це і такі необхідні податкові надходження до українського бюджету".

Крім того, за словами міністерки, німецьким фірмам і з підприємницького погляду має сенс уже зараз інвестувати в Україну - країну з великим і перспективним ринком, яка, додала Шульце, "хоче і буде в Євросоюзі".