Люди старшого покоління в Німеччині, можливо, ще пам'ятають, що "вимирання лісів" колись уже було головною новиною в країні, в той час, коли вона ще була розділена на Східну і Західну. Про цю проблему говорили настільки багато, що 1984 року вираз "загибель лісу" було навіть визнано словом року. Здебільшого деревам шкодили вихлопні гази, що виділяються транспортом і промисловістю. Німців, у яких завжди були особливі, можна сказати романтичні стосунки з лісами, такий стан речей справді дуже схвилював і змусив серйозно замислитися про майбутнє.

Проблема відома, але ситуація погіршується

Сьогодні лісові насадження займають близько 30 відсотків території Німеччини. Однак дерева не виглядають краще, ніж раніше - навпаки. У доповіді про стан лісів, підготованій міністром сільського господарства ФРН Джемом Оздеміром (Cem Özdemir), ідеться про те, що сорок років тому, коли забили на сполох у зв'язку з хворими деревами, здоровими були 54 відсотки дубів. Сьогодні - лише кожен п'ятий.

Свен Зельберт (Sven Selbert), експерт із лісів Німецької спілки охорони природи та біорізноманіття (NABU), розповів DW: "Нині ліс перебуває у ще гіршому стані, ніж раніше, коли всі говорили про загибель лісів. Тоді суспільство реагувало на це з великим ентузіазмом - у заводських трубах почали масово встановлювати фільтри, намагаючись знизити концентрацію діоксиду сірки в повітрі. І це дуже допомогло лісу". Сьогодні на стан дерев впливає набагато більше чинників, ніж раніше, що, відповідно, посилює проблему. Однак доводиться констатувати, що проблема вимирання лісів більше не потрапляє в заголовки газет. Мовчання ЗМІ та недостатні заходи, яких вживають у сфері екологічної політики, в результаті ведуть до тихого вмирання лісу.

Коли через дощі та тривалі зливи, які стають дедалі частішим явищем у зв'язку зі зміною клімату, річки  поступово чи тимчасово виходять із берегів, або ж, навпаки, коли посуха призводить до постійного низького рівня води у водоймах, на це звертають не так багато уваги, як на надзвичайні ситуації. Наприклад, стихійне лихо,  - повінь в долині річки Ар влітку 2021 року, привернула до себе велику увагу. "У нас відбувається зміна клімату, яка тепер явно б'є і по лісах. Крім посух, штормів і нестачі води, у рослин почали з'являтися нові хвороби, більшість із яких спричиняють уже відомі патогени, і вони завдають лісам набагато більшої і часто раптової шкоди, ніж раніше", - зазначає Свен Зельберт.

Читайте також: Китай - кліматичний герой чи лиходій на викопному паливі?

Уряд підготує новий закон для захисту лісу

Правляча у ФРН коаліція уклала угоду, в якій взяла на себе тверде зобов'язання боротися з вимиранням зелених насаджень. Зокрема, було вирішено ухвалити закон про захист лісів, який має замінити правила, ухвалені ще 1975 року. Нині вони безнадійно застаріли, хоча б тому, що тоді ще не було розмов про зміну клімату, Німеччина була розділена, а користування природними ресурсами не було таким масштабним, як сьогодні.

Також у доповіді міністра сільського господарства ФРН ідеться про те, що "кліматична криза міцно тримає наші ліси у своїх лещатах; тривала посуха та високі температури останніх років завдали їм величезної шкоди... Лише одне з п'яти дерев залишається повністю здоровим. Ліс стає пацієнтом, який потребує постійного догляду". Тому, на думку німецького політика, настав час дати екосистемі "ліки пролонгованої дії" - наприклад, саджаючи більше змішаних лісів, які вважаються більш стійкими до хвороб, ніж ділянки з деревами одного виду. При цьому слід враховувати, що цей проєкт з порятунку лісу зможе бути здійснений тільки за рахунок кількох поколінь.

Читайте також: Чи відповість Росія за знищення української природи

Ліс потребує захисту від буревіїв

Адаптація є одним із ключових слів у питаннях виживання, зокрема й лісу. Частину змін, спричинених глобальним потеплінням, уже неможливо повернути назад. Тому очікується, що дерева зуміють підлаштуватися під мінливі умови, щоб вижити. Крім хвороб багато шкоди приносять рослинам урагани, що почастішали останнім часом. І на це звертає увагу Зельберт: "Ми повинні зробити ліси, екосистеми та міста стійкими до сильного вітру. Це означає, що лісову екосистему потрібно розглядати в сукупності, а не як просто ділянку лісу. Ми повинні тісніше сплести в лісах підтримувальні "нитки життя". Наприклад, розширюючи біорізноманіття".

Економічні інтереси важливіші за охорону природи?

Водночас новий проєкт закону про ліс, який надійшов на затвердження до федерального уряду, вже зараз зазнав критики. Власники лісових територій, наприклад, вважають, що несанкціоноване вирубування має спричинити кримінальну відповідальність. А Асоціація сімейних ферм у сільському та лісовому господарстві вважає, що наявний варіант, радше, має загальний характер. І тому закликає до менш суворих приписів і більшої свободи в управлінні. Вступаючи в полеміку, Зельберт зазначає: "Багато хто розглядає ліс як джерело деревини, так воно і є, і він має залишатися таким, але це можливо тільки в тому разі, якщо його стан поліпшуватиметься, а не постійно погіршуватиметься".

Майже половина лісів Німеччини перебуває у приватній власності - офіційними власниками є 760 тисяч осіб. Деревина - затребуваний продукт. Ціни на деревину на світовому ринку останніми роками різко зросли, а в період з 2015 до 2020 року експорт необробленої деревини збільшився більш ніж утричі, особливо до Китаю і США. За словами Зельберта, ситуація з лісовими насадженнями в Німеччині приблизно така сама, як і скрізь: "У нас ті самі проблеми, що й в інших регіонах світу. Амазонія сильно страждає від кліматичної кризи, і є побоювання, що цей вологий куточок Землі висохне. Але й ліси в Скандинавії також перебувають у небезпеці. Там їх необхідно засадити хвойними деревами". Коли і в якому вигляді набуде чинності новий німецький закон про ліси, поки невідомо.