1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

У ФРН українців судять за підготовку диверсій на користь РФ

17 березня 2026 р.

Троє громадян України постали перед судом у Штутгарті - прокуратура обвинувачує їх у підготовці до влаштування на замовлення Росії вибухів у вантажному транспорті у ФРН.

Вищий земельний суд Штутгарта
У Вищому земельному суді Штутгарта починається процес щодо трьох українців, які могли діяти на замовлення спецслужб РФФото: Arnulf Hettrich/imageBROKER/picture alliance

У німецькому Штутгарті у вівторок, 17 березня, розпочався судовий процес щодо трьох ймовірних "одноразових агентів" РФ, які розвідували маршрути для відправлення з Німеччини і доставки в Україну посилок з вибуховими пристроями. На лаві підсудних - українці: Євген Б., Даниїл Б. і Владислав Т.  

Прокуратура Німеччини обвинувачує 22-річного Даниїла Б., 25-річного Владислава Т. та 30-річного Євгена Б. у змові з метою вчинення підпалу та шпигунській діяльності з метою вчинення диверсій. За даними слідства, вони діяли на замовлення російської розвідслужби і відправили з Кельна до України дві посилки з автозапчастинами та GPS-трекерами, щоб вивчити маршрути доставки та транспортні процеси української "Нової пошти".

Слідство встановило, що у березні 2025 року Даниїл Б. нібито зареєстрував два GPS-трекери на онлайн-порталі. Щоб перевірити ці пристрої, він проїхав велосипедом через Констанц, що вважається початком реалізації ймовірного плану диверсії. За інформацією німецьких медіакомпаній BR і SWR, під час реєстрації трекерів Даниїл Б. отримував вказівки через месенджер Telegram від чоловіка з Маріуполя - міста на окупованій Росією території України. Він - нібито на замовлення російської спецслужби - завербував трьох українців для здійснення диверсій із використанням посилок-бомб. Журналісти BR і SWR змогли знайти ймовірного вербувальника через соціальні мережі і розповідають, що це молодий чоловік, який постить фото, наприклад, на тлі автомобіля.

Українці діяли в інтересах спецслужби РФ?

Як повідомлялося, Даниїл Б. та Владислав Т. були затримані навесні 2025 року і відтоді перебувають під вартою. Чи є висунуті щодо них обвинувачення обґрунтованими, з'ясовуватиметься у судовому процесі. Суд має також встановити, чи були українці обізнані і наскільки, що працювали на російську розвідку. За інформацією BR та SWR, Владислав Т. після затримання заявив, що лише зробив послугу знайомому, віднісши посилки на пошту в Кельні, тобто про плани диверсії не знав.

Відділення української "Нової пошти" відкрилися у Німеччині у червні 2023 рокуФото: Max Zander/DW

Його адвокат Мартін Гайзінґ (Martin Heising) у судовому засіданні 17 березня відкинув обвинувачення прокуратури і заявив, що воно ґрунтується, по суті, лише на чаті між його підзахисним та одним зі співобвинувачених. Ідеться "про банальне відправлення посилок", а не про змову, цитує адвоката AFP. На думку захисника, немає жодних доказів того, що Владислав Т. знав про можливі плани диверсії або мав зв'язки з російською спецслужбою. 

Читайте також: Диверсії на об'єктах інфраструктури в Німеччині: хто за цим стоїть?

Усі підсудні - з Маріуполя

Організатором запланованої диверсійної операції вважається Євген Б. Журналісти німецьких медіакомпаній поспілкувалися з його знайомими, які стверджують, що Євген Б. та чоловік-замовник з Маріуполя знайомі ще з юності, але не можуть собі уявити, що хлопець після того, що росіяни вчинили в місті, мав би проросійські настрої. Після початку війни РФ проти України Євген Б. утік з Маріуполя до Німеччини. BR та SWR мають у розпорядженні фото, на якому він зображений у травні 2022 року перед церквою на півдні Німеччини - у групі українських біженців та волонтерів, що допомагають біженцям. Євген Б., за даними журналістів, поїхав до Швейцарії, де його заарештували, а в грудні 2025 року екстрадували до Німеччини. Саме у Швейцарії Євген Б. нібито був завербований своїм старим знайомим з Маріуполя через Telegram.

Ще з Маріуполя Євген Б. нібито знається і з Владиславом Т., який також постає перед судом у Штутгарті. За інформацією телеканалів BR і SWR, вони начебто познайомилися ще до повномасштабної війни у турагентстві, в якому Євген Б. працював. Владислав Т. теж утік до Німеччини, коли Росія вторглася в Україну, і тут через соцмережі знайшов Євгена Б.

Даниїл Б., як встановили журналісти, також родом з Маріуполя. Останнім часом він мешкав у Констанці, де до нього, згідно з розслідуванням, і звернувся Євген Б.

Читайте також: Путін атакує Європу: одноразові агенти, диверсії, вбивства

Хто такі "одноразові агенти" РФ?

Європейські спецслужби від початку війни Росії проти України, особливо з кінця 2023 - початку 2024 років, фіксують операції так званих "одноразових агентів" РФ, котрі часто діють за невеликі суми грошей в інтересах розвідки РФ, не належачи до неї.

Як наголошувалося у доповіді німецької контррозвідки - Федерального відомства з охорони конституції - від червня минулого року, Москва "пристосувалася" в Європі і почала використовувати "агентів низового рівня", тобто "одноразових агентів", коли можливості використання спецслужбами РФ "легальної резидентури" були "істотно обмежені". "Одноразові агенти" - це аматори, яких російські спецслужби вербують у соцмережах і месенджерах для "короткострокових завдань".

Зазвичай російські спецслужби цілеспрямовано шукають через соцмережі осіб із нестабільним соціальним оточенням або фінансовими проблемами, особливо в емігрантських спільнотах росіян та українців. Через заплутані ланцюжки доручень багатьом з них навіть не зрозуміло, що вони діють на користь російської розвідки, для якої викриття "одноразових агентів" є прийнятним - після виконання завдань їх просто викидають. 

За даними журналістів BR і SWR, саме Федеральне відомство з охорони конституції надало інформацію, яка сприяла затриманню трьох обвинувачених у нинішньому судовому процесі у Штутгарті. Очікується, що він триватиме до вересня.

Як Росія вербує українських підлітків: розслідування DW

15:36

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW