1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

У Німеччині викрили заборонені поставки верстатів до Росії

Ольга Лебедєва | Олександр Куницький
10 жовтня 2024 р.

У 2023 році Росія імпортувала понад 300 верстатів із комп'ютерним управлінням, вироблених у ФРН, дізналася німецька телекомпанія SWR. За її даними, фірми не простежують подальший шлях поставок через треті країни.

Продукція німецьких машинобудівників поставляється в Росію в обхід санкцій через треті країни
Продукція німецьких машинобудівників поставляється до РФ через треті країниФото: dpa/picture alliance

Незважаючи на запроваджені санкції проти Росії, до цієї країни продовжують надходити німецькі верстати, які можуть використовуватися для виробництва боєприпасів або комплектуючих для транспортних засобів.

Про це йдеться в оприлюдненому в четвер, 10 жовтня, розслідуванні німецької телекомпанії SWR, яка проаналізувала митні документи, а також фото та відеозаписи.

Росія отримує німецьке обладнання для військового виробництва

Як дізналися журналісти з документів митниці, в 2023 році Росія, яка продовжує війну проти України, в обхід санкцій отримала понад 300 автоматизованих верстатів із комп'ютерним управлінням від німецьких виробників.

Такі машини дозволяють повністю автоматично, наприклад, розрізати сталь, згинати листовий метал або зварювати металеві деталі. За словами авторів матеріалу, без цих верстатів з числовим програмним управлінням (ЧПУ) зараз "практично немислиме" виробництво автомобілів, літаків, а також боєприпасів.

Журналісти наводять дані старшої аналітикині Ради економічної безпеки України Олени Юрченко про те, що 80 відсотків верстатів з ЧПУ в Росії зараз використовують для військового виробництва. "За допомогою машин з ЧПУ вони можуть виробляти набагато швидше і точніше, що вкрай важливо, особливо у збройовій сфері. В кінцевому підсумку це дозволяє їм виробляти ще смертоноснішу зброю. А Німеччина є лідером з виробництва цих верстатів і має частку на російському ринку до 30 відсотків", - зазначила українська експертка.

Читайте також: Європейська начинка для "російського" лімузина Путіна

До РФ постачається продукція понад 30 німецьких верстатобудівників

Як з'ясувала SWR з використанням відео- і фотоматеріалів, німецька продукція активно використовується компаніями, що постачають російській армії двигуни та деталі для літаків і ракет. Серед цих фірм - "КамАЗ", НІР, "Індустріальні рішення", "Парсек".

Журналісти встановили понад 30 німецьких виробників, чиї верстати торік були експортовані в Росію. Багато з цих компаній базуються у федеральній землі Баден-Вюртемберг, відомій великою кількістю машинобудівних фірм. Серед них - компанії Walter Maschinenbau з Тюбінгена, Vollmer з Бібераха, Fein GmbH зі Швебіш-Гмюнда, Heller з Нюртінгена та інші.

Приблизно у двох третинах випадків обладнання з ФРН було ввезене в Росію через Туреччину. Деякі з турецьких посередників мають прямі зв'язки з РФ, а деякі навіть були засновані російськими підприємцями.

Німецькі компанії заявили SWR, що дотримуються санкцій проти РФ і не знають, як їхні верстати опинилися в Росії. Об'єднання німецьких машинобудівників припустило, що фірми загалом дотримуються санкційних правил і законів. "Компанії та посередники, які не дотримуються чинного законодавства, вчиняють кримінальний злочин. Заборону на поставки до Туреччини ми відкидаємо", - додали в галузевому об'єднанні у відповідь на запит телекомпанії.

Тим часом експерт із санкцій Беньямін Гільґеншток (Benjamin Hilgenstock) із Київської школи економіки вважає, що німецькі компанії справді не завжди знають, куди відправляється їхня продукція, але вони "однозначно могли б це з'ясувати, якби спробували". "Обхід санкцій - надзвичайно прибуткова справа. Як правило, у третій країні знайдеться людина, яка це зробить і якій за це щедро заплатять", - пояснює він. Експерт закликав уряд ФРН посилити для компаній зобов'язання з контролю ланцюжків поставок своєї продукції та посилити заходи проти обходу санкцій.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW