У ФРН погодили фонд відбудови після повені на 30 млрд євро
Олена Губар
10 серпня 2021 р.
Федеральний та земельні уряди порівну поділять витрати на створення фонду, кошти якого підуть на відновлення постраждалих від повені регіонів.
Реклама
Німецький федеральний уряд та уряди земель погодили створення національного фонду для відбудови постраждалих від повені регіонів на суму 30 мільярдів євро. Відповідної домовленості досягнуто у вівторок, 10 серпня, під час відеоконференції канцлерки Анґели Меркель (Angela Merkel) та прем'єр-міністрів земель. Як зазначила Анґела Меркель на пресконференції за підсумками наради, створення такого фонду - "прояв солідарності всієї держави", цитує інформагенція AFP.
Національний фонд "Допомога у відновленні 2021" має бути створений як спеціальний федеральний фонд. Заходи федеральних земель з відбудови після негоди на суму 28 мільярдів євро мають бути профінансовані порівну федеральним урядом та земельними урядами. Згідно з проєктом рішення, внески окремих земель у фонд врегулюють через зміну розподілу надходжень податку з обороту упродовж наступних 30 років. Різниця у два мільярди - це збитки, яких зазнали об'єкти, що перебувають у федеральній власності, оскільки негода завдала шкоди мостам, залізницям та автомагістралям.
Для створення цього фонду необхідно ухвалення окремого федерального закону. Очікується, що Бундестаг розгляне його на спеціальному засіданні 25 серпня, домовилися фракції ХДС/ХСС та Соціал-демократичної партії. Очікується, що тоді ж Бундестаг обговорить заплановане призупинення зобов'язання подавати на банкрутство для компаній, що постраждали від повені. Це має зупинити хвилю банкрутств.
Прем'єр-міністр Північного Рейну-Вестфалії, кандидат у канцлери ФРН від консервативного блоку ХДС/ХСС Армін Лашет (Armin Laschet) під час конференції заявив про необхідність швидких темпів відбудови після повені. Він подякував іншим німецьким землям за солідарність і повідомив про величезний масштаб катастрофи. "Ми повинні почати негайно", - сказав він.
Згідно з інформацією dpa, фонд має працювати за зразком аналогічного фонду, створеного після повені у 2013 році. Тоді кошти надходили до постраждалих приватних домогосподарств та компаній за умови, що їхні збитки від негоди не покривали страховики. На початку серпня міністр фінансів Німеччини Олаф Шольц (OlafScholz) сказав, що після нинішньої катастрофи на відновлення знадобиться набагато більше коштів, ніж у 2013 році.
Тоді федеральний та земельні уряди разом витратили на одолання наслідків 6 мільярдів євро. За оцінкою Лашета, тільки у Північному Рейні-Вестфалії збитки, завдані цьогорічною повінню, становлять понад 13 мільярдів євро. Приблизно такий же обсяг збитків у сусідній землі Рейнланд-Пфальц.
Нагадаємо, внаслідок руйнівної повені спричиненої сильними дощами, загинули щонайменше 188 людей. Доля багатьох людей досі невідома.
Екстремальна погода, яка несе смерть і спустошення
Від Німеччини до Канади та Китаю - в останні тижні у новинних заголовках домінують наслідки екстремальної погоди. Науковці пояснюють такий розвиток зміною клімату.
Фото: Noah Berger/AP Photo/picture alliance
Руйнівні повені в Європі
Безпрецедентні повені - спричинені опадами, обсяг яких за два дні склав двомісячну норму - завдали значної шкоди Західній Європі, забравши життя щонайменше 209 осіб у Німеччині та Бельгії. Річки з вузькими руслами у лічені години вийшли з берегів і бурхливі потоки води знищили населені пункти, які стояли тут століттями. Відбудова будинків, підприємств та інфраструктури коштуватиме мільярди євро.
Фото: Thomas Lohnes/Getty Images
Екстремальний сезон дощів
Рекордні повені обрушилися й на частини Індії та Китаю, долаючи дамби та дренажні системи. У китайському місті Чженчжоу вода затопила метрополітен, внаслідок чого загинуло 12 осіб. Тут зливи були особливо сильними навіть для сезону дощів. Науковці прогнозують, що зміни клімату призведуть до ще частіших та сильніших злив - тепліше повітря утримує більше вологи, через що зростає кількість опадів.
Фото: AFP/Getty Images
Небачена спека в США і Канаді
Дедалі частіше у світі спостерігається й сильна спека, подібна тій, яка спіткала наприкінці червня американські штати Вашингтон та Орегон, а також канадську провінцію Британська Колумбія. Тут безпрецедентно високі температури спричинили смерть сотень людей. У селі Літтон у Канаді була зафіксована температура у 49,6 градуса Цельсія - наступного дня цей населений пункт знищила пожежа.
Фото: Ted S. Warren/AP/picture alliance
Лісові пожежі
Хоча хвиля надзвичайної спеки й скінчилася, але вона створила ідеальні сухі умови для лісових пожеж. У штаті Орегон у США пожежа знищила територію розміром з Лос-Анджелес протягом лише двох тижнів. Дим від пожежі був відчутний навіть у Нью-Йорку. За останніми дослідженнями, такі погодні умови були б "практично неможливими" без змін клімату, спричинених діяльністю людини.
Фото: National Wildfire Coordinating Group/Inciweb/ZUMA Wire/picture alliance
Амазонський дощовий ліс наближається до "точки зламу"?
Центральна Бразилія страждає від найгіршої засухи за останні 100 років, яка підвищує ризик пожеж та зникнення тропічних лісів басейну Амазонки. Науковці нещодавно підрахували, що на великій території південно-східної частини Амазонського дощового лісу вуглекислого газу викидається у повітря більше, ніж поглинається. Це підштовхує тропічний ліс Амазонки ближче до "точки зламу".
Фото: Andre Penner/AP Photo/picture alliance
На межі голоду
Роки безжалісної спеки поставили понад мільйон людей на Мадагаскарі на межу голоду - людям в цій країні доводиться їсти сирі кактуси, листя рослин і саранчу. При цьому в країні не було ані інших природних катастроф, ані політичних конфліктів - вважається, що ця скрутна ситуація в південноафриканській країні є першим випадком голоду в сучасній історії, який спричинено винятково зміною клімату.
Фото: Laetitia Bezain/AP photo/picture alliance
Більше природніх катастроф - більше біженців
Кількість людей у світі, які стали біженцями через природні катастрофи, у 2020 році стало найвищим за останнє десятиліття - рекордні 55 мільйонів людей стали внутрішньо-переміщеними особами (ВПО), рятуючись втечею від природніх катаклізмів. Ще 26 мільйонів осіб змушені були шукати захисту за межами своєї батьківщини. Три чверті серед ВПО були жертвами екстремальних погодних умов.