Учасники маршу інціативи за мир вимагали нову архітектуру безпеки від Ліссабона до Владивостока. На альтернативному марші миру в Берліні вимагали зброю для України.
Реклама
У багатьох містах Німеччини у суботу, 16 квітня, пройшли так звані великодні марші руху за мир (Ostermärsche). За даними поліції, у Ганновері у марші взяли участь понад пів тисячі людей, сотні вийшли на вулиці Мюнхена, Кельна, Лейпцига та інших міст. Основними лозунгами маршів були вимоги "Покінчити з війною в Україні" та "Ні війні", а також "Хто сіятиме зброю, той пожинатиме війну".
Берлінці провели два марші-конкуренти
У столиці ФРН у традиційному великодньому марші взяли участь близько 1300 людей, повідомляє epd. Його учасники закликали до миру, зокрема у війні Росії проти України, досягти якого можна шляхом перегорів і досягнення компромісів.
Незгодні з таким баченням Альянс українських організацій та ініціатива Adopt a Revolution скликали людей на альтернативний пасхальний марш миру. Понад пів тисячі його учасників в Берліні закликали до посилення санкцій проти Росії та постачання Україні важкої зброї.
Віцеканцлер ФРН виступає за мир через зброю
Незадовго до проведення великодніх маршів віцеканцлер Німеччини Роберт Габек (Robert Habeck) закликав організаторів виступити цьогоріч проти війни Путіна в Україні. "Мир може бути і буде тільки тоді, коли Путін зупинить свою агресивну війну, - заявив політик виданням медіагрупи Funke. - На цих маршах має бути однозначно зрозуміло, що вони спрямовані проти війни Путіна". Габек наголосив, що у цій війні агресор один і "очевидно, хто обороняється з гострою необхідністю і кому потрібна допомога, зокрема зброєю".
На думку Габека, про пацифізм можна мріяти лише у віддаленій перспективі. Зараз свободі Європи загрожує Путін, зазначив віцеканцлер та міністр економіки ФРН, який представляє партію Зелених.
Традиційні марші миру проходять в Німеччині щороку напередодні Великодня за григоріанським календарем. Вони мають антимілітаристську спрямованість. У середині 1980-х на заклик пацифістів на них збирались понад мільйон людей по всій країні - тоді люди протестували проти розміщення у Західній Німеччині натовських ракет "Першинг".
Чернігів після російської навали
Чернігів - ще зовсім недавно затишне українське місто. Але потім - понад місяць російських облоги та бомбардувань. Про руйнування в цьому обласному центрі - у фоторепортажі DW.
Фото: Igor Burdyga/DW
Місяць в оточенні
Війна поставила колись мальовничий Чернігів на межу гуманітарної катастрофи. В облозі російських військ минув понад місяць: з перших днів вторгнення до початку квітня.
Фото: Igor Burdyga/DW
Удар по "Україні"
Колишня візитівка Чернігова - готель "Україна" на перетині центральних проспектів. Тепер ця будівля стала одним із найбільш впізнаваних символів свідомого знищення міста. Його зруйнували ракетним ударом вночі 12 березня - за поясненнями російської армії в готелі начебто базувались іноземні добровольці, які приїхали захищати Чернігів.
Фото: Igor Burdyga/DW
Мер міста-героя
"У нас місту понад 1000 років, і ніколи не було прикладів, щоби його здавали комусь. Після цього, як я це заявив, по міській раді полетіло 2 ракети "Іскандер". На жаль вони впали серед будинків, в прямісенькому центрі міста. Там є дуже багато постраждалих", - розповідає мер Чернігова Владислав Атрошенко (ц).
Фото: Igor Burdyga/DW
Найбільше постраждали житлові будинки
Міська влада та обласна адміністрація продовжують підраховувати наслідки руйнувань. Вони вже зараз сходяться в одному - найбільше постраждали житлові будинки.
Фото: Igor Burdyga/DW
Під руїнами - спогади
Рятувальні служби продовжують розбирати завали, витягаючи з-під них людське майно, а часом і тіла.
Фото: Igor Burdyga/DW
Інфраструктура поновиться
Комунальники відновлюють роботу систем життєзабезпечення. Чернігів і досі лишається без опалення, в місті проблеми з водопостачанням електрикою та зв'язком.
Фото: Igor Burdyga/DW
Без грошей та продуктів
Більшість магазинів та базарів у Чернігові або зачинені, або зруйновані. Городяни виживають за рахунок гуманітарної допомоги.
Фото: Igor Burdyga/DW
Стадіон імені Гагаріна
Стадіон футбольного клубу "Десна" зруйнований артилерійським обстрілом 5 березня та бомбардуванням з повітря 11 березня. Допомогти відновити спортивний майданчик обіцяють Німеччина та дортмунський клуб "Боруссія", гравцем якого свого часу був чернігівчанин Андрій Ярмоленко.
Фото: Igor Burdyga/DW
Книжки під відкритим небом
Музей старожитностей та його бібліотека, що по сусідству зі стадіоном, теж були зруйновані під час березневого бомбардування.
Фото: Igor Burdyga/DW
Яблуневий сад
Російська армія скидала некеровані авіабомби і на житлові квартали, де в приватних будинках мешкали сотні цивільних чернігівчан. На фото: поліцейський оглядає воронку від бомби на місці колишнього яблуневого саду на околиці міста.
Фото: Igor Burdyga/DW
Зруйновані тричі
"Наш дім руйнували тричі: спочатку бомбами, потім потрапив артилерійський снаряд, а потім просто спалили, - розповідає місцева мешканка Ганна Дорош. - Ну, як кажуть, ворога сюди не пустили. Тільки що після цього нам робити, ми не знаємо".
Фото: Igor Burdyga/DW
Бої за місто
Російська армія обстрілювала Чернігів з трьох напрямків. З березня бої в тому числі із застосуванням важкої техніки велися вже на околицях міста. На фото: російський танк Т-80 підбитий на одній з вулиць Чернігова.
Фото: Igor Burdyga/DW
Без місця для навчання
За місяць облоги в Чернігові, за даними мерії постраждали 27 шкіл та 37 дитячих садків - вцілів лише кожен п'ятий заклад. На фото: школа №18 зруйнована під час авіанальоту 3 березня. Під завалами школи рятувальники знайшли тіло чоловіка.
Фото: Igor Burdyga/DW
Могили братські та безіменні
За місяць боїв у місті загинули понад 700 городян. Тіла десятків ще й досі не ідентифіковані - деяких з них ховали, навіть не чекаючи на близьких для впізнання.
Фото: Igor Burdyga/DW
Повертатись поки що небезпечно
Місцева влада побоюється, що через руйнування майже усіх промислових підприємстві і зупинку бізнесу місто не скоро назбирає грошей на відновлення та нормальне функціонування. Містян попереджають: жити в Чернігові і досі небезпечно.
Фото: Igor Burdyga/DW
Залишки мирного життя
Чернігівчани повертаються до знищених квартир, щоб забрати рештки вцілілих речей. Андрій переїхав до родичів в глиб області - власного житла в нього більше нема.
Фото: Igor Burdyga/DW
Евакуація триває
Благодійні організації продовжують вивозити з Чернігова тих, хто втрати домівки та наляканий війною, в безпечні місця. На фото: евакуація підопічних громадського єврейського центру при міській синагозі.