У багатьох країнах Євросоюзу скасовують або вже скасували майже всі епідеміологічні обмеження. Тепер і в Німеччині вирішено розпочати поступове повернення до майже допандемійного способу життя.
Фото: SvenSimon/picture alliance
Реклама
Дедалі більше німців, змучених антиковідними заходами влади, з дедалі більшою заздрістю дивляться на сусідні країни - ті одна за одною скасовують або вже скасували будь-які обмеження. Але тепер і у мешканців Німеччини з'явилося світло в кінці тунелю: на нараді канцлера ФРН Олафа Шольца (Olaf Scholz) з прем'єр-міністрами федеральних земель у середу, 16 лютого, схвалено стратегію поетапного повернення до (майже) допандемійного способу життя.
У Франції знову вирує нічне життяФото: Lafargue Raphael/abaca/picture-alliance
Чому в Німеччині залишалися обмеження
У Данії та Норвегії вже не лишилося майже жодних обмежень. Австрія, яка однією з перших у Європі зробила вакцинацію від коронавірусу обов'язковою, скасує більшу частину протиепідемічних заходів 5 березня.
У Франції цієї середи знову відкрилися дискотеки, в барах знову можна стояти і випивати біля стійки, на концерти продають і місця, що стоять. У Нідерландах нічним клубам та барам дозволено працювати до першої години ночі. У Швейцарії тепер теж не залишилося майже жодних обмежень - лише обов'язок надягати захисну маску у громадському транспорті, медичних закладах та п'ятиденну самоізоляцію для позитивно протестованих на коронавірус.
У Німеччині довше, ніж у інших країнах, зволікали з лібералізацією. Насамперед тому, що частка невакцинованих у ФРН, особливо серед людей похилого віку, вища. Але на тлі поступового зниження щоденного числа нових заражень та порівняно сприятливого становища у лікарнях і відділеннях інтенсивної терапії у Німеччині вирішили далі не тягнути.
Канцлер Шольц: "Ми захистили здоров'я людей і уникли локдауну"
"В останні місяці та тижні ми ухвалили рішення, які сприяли тому, що Німеччина - у порівнянні з сусідніми країнами - набагато краще впоралася з нинішньою хвилею інфекції, - заявив канцлер Шольц на пресконференції за підсумками наради із земельними прем'єр-міністрами. - Нашими заходами ми досягли того, чого хотіли: захистити здоров'я громадян, уникнути локдауну".
В результаті, додав він, з'явилася можливість зазирнути у оптимістичну перспективу - в три етапи до початку весни скасувати значну частину карантинних обмежень, що досі діють у Німеччині. "Після цих довгих двох років ми заслуговуємо на те, щоб, нарешті, стало краще", - посміхнувся канцлер.
Перший етап, який фактично вже почався, - це скасування будь-яких обмежень на особисті контакти для щеплених і перехворілих. Для нещеплених обмеження зберігаються до 19 березня: якщо хоч один дорослий учасник приватної вечірки не був вакцинований, то в гості можна запрошувати не більше двох осіб із іншого домогосподарства.
На цьому ж етапі скасовується контроль на вході в будь-які магазини, зокрема промтоварні, куди заходити досі могли тільки щеплені та ті, хто перехворіли. Втім, у деяких федеральних землях таке обмеження вже скасували, не чекаючи наради канцлера. Щоправда, поки що залишається необхідність одягати у всіх магазинах захисну маску, бажано FFP2.
Читайте також: Вакцинація від COVID-19 і мігранти в Німеччині: що здивувало експертів
Олаф Шольц на пресконференції після наради із земельними прем'єр-міністрами, 16 лютого 2022 рокуФото: Michele Tantussi/dpa/Reuters/Pool/picture alliance
20 березня у Німеччині розпочнеться (майже) колишнє життя
Другий етап розпочнеться 4 березня. З цього дня ходити по ресторанах і ночувати в готелях зможуть не тільки щеплені та ті, хто одужали, але й клієнти зі свіжим негативним тестом на коронавірус. Обмеження залишаться для нічних клубів і дискотек: у них до певного часу пускатимуть лише двічі щеплених, причому, ще й з негативним тестом або бустерним щепленням.
На масові надрегіональні заходи, у тому числі спортивні просто неба (маються на увазі великі футбольні матчі), пускатимуть до 75 тисяч глядачів, але тільки щеплених, перехворілих, з бустерним щепленням або негативним тестом. У закриті приміщення - не більше 6000 людей. І то - за умови, що заповнювати можна не більше 60 відсотків глядацьких місць, а відвідувачі мають одягти захисні маски.
Нарешті, третій етап розпочнеться 20 березня - з настанням у Німеччині метеорологічної весни. З цього дня, як сказано у схваленому на нараді у канцлера документі, "мають бути скасовані всі істотні захисні заходи", якщо ситуація в лікарнях це дозволить. При цьому, однак, не уточнюється, які саме заходи глава уряду Німеччини та земельні прем'єри вважають "істотними".
Цю дату - 20 березня - обрано не випадково. Справа в тому, що німецький Закон про епідеміологічний захист дозволяє запроваджувати карантинні обмеження лише до 19 березня 2022 року. Але учасники наради у канцлера, як і він сам, дали зрозуміти, що, наприклад, обов'язок носити захисні маски в деяких закритих приміщеннях та у громадському транспорті вони хотіли б зберегти, як і можливість вживати інших заходів.
Від пандемії до ендемії коронавірусу
04:55
This browser does not support the video element.
Після перерви на пандемію - культурні столиці Європи 2022 та 2023 років
Новий Сад, Еш та Каунас - культурні столиці Європи 2022 року. "П'яний годинник", міська історія, котра нараховує вже 5000 років, місце народження особливої жінки - цим містам є, що запропонувати.
Фото: Nikoleta Vukovic/Panthermedia/imago images
Новий Сад - сербські Афіни
Новий Сад - колоритний, гучний та багатогранний. У другому за розмірами місті Сербії живуть серби, угорці, словаки, хорвати, румуни, чорногорці, роми та представники інших етнічних груп. Культурне життя вирує. У 19-му столітті Новий Сад був центром сербської культури та важливим торговельним і виробничим центром. Тому його назвали "Сербськими Афінами".
Фото: Cezary Wojtkowski/picture alliance
П'яний годинник
Перед цим годинником треба постояти трохи довше, поки розберешся, котра ж година: маленька стрілка показує хвилини, велика - години, тобто все навпаки. Недарма цей годинник називають "п'яним". Місту його подарувала ерцгерцогиня й королева Австрії Марія Терезія приблизно в 1750-му році. Відтоді він і вводить в оману відвідувачів Петроварадинської фортеці.
Фото: Danita Delimont/imago images
Петроварадинська фортеця
Фортеця Петроварадин розташована на пагорбі над Дунаєм і є однією з найважливіших історично-культурних пам'яток Сербії. Ця фортеця належить до тих у Європі, котрі збереглися найкраще. Її особливість - підземні ходи, протяжність яких сягає 16 кілометрів. Починаючи від 2001 року, на території фортеці регулярно в липні відбувається чи не найбільший у Південно-Східній Європі музичний фестиваль EXIT.
Фото: Werner Otto/imago images
Мілева Марич - одна з найвідоміших доньок Нового Саду
Мілева Марич була першою сербкою і однією з перших жінок у світі, яка вивчала в університеті математику та фізику. У 1903 році Марич вийшла заміж за свого однокурсника Альберта Ейнштейна - супроти бажання його матері. Через одинадцять років шлюб розпався. Про її роль у розробці теорії відносності донині можна почути чимало міфів.
Фото: Cinema Publishers Collection/imago images
Еш - промисловість та сільська ідилія
Еш - друге за величиною місто герцогства Люксембург. Еш - так само називається й окремий кантон, до складу якого входять 18 комун, вісім з яких є французькомовними. Маленький Люксембург розташований між Францією, Бельгією та Німеччиною і має велике європейське значення: тут у 1985 році була підписана Шенгенська угода, яка скасувала прикордонний контроль на території частини Європи.
Фото: Arkivi/imago images
Еш - історія і сучасність
12 квітня 1128 року Еш вперше згадується під назвою "Аш" у документах, складених Папою Гонорієм II. У 19-му столітті це місто розквітло завдяки видобутку залізної руди. Після того, як доменні печі остаточно охололи, місту довелося шукати нові шляхи розвитку. Сьогодні на території, де колись розташовувались промислові цехи, розкинувся університет.
Фото: Harald Tittel/dpa/picture alliance
Індустріальна архітектура в університеті
Люксембурзький університет заснували 2003 року. Кампус Бельваль, де розташувалась університетська бібліотека, є яскравим прикладом поєднання сучасної і індустріальної архітектури. Близько 6700 студентів навчаються чотирма мовами: англійською, німецькою, французькою і люксембурзькою. Нині в Еш проживають представники понад 120 національностей - при цьому його населення становить лише 36000 жителів.
Фото: Harald Tittel/dpa/picture alliance
Каунас: мальовничий рік культури на Німані
Каунас - друге за величиною місто Литви. Рік культури тут стартує 22 січня: близько 40 фестивалів, понад 60 виставок та більше 250 окремих заходів, у тому числі "Міжнародний день щастя" в березні. Очікується прибуття багатьох міжнародних зірок, таких як Марина Абрамович, Філіп Міллер, Вільям Кентрідж, Йоко Оно, Дженні Каган і Роберт Вілсон.
Фото: Andrius Aleksandravičius/Organisation Kaunas 2022/dpa/picture alliance
Єврейська історія міста
У рамках культурного року кураторка Дайва Цітваріене видасть книгу "The Jews of Kaunas" (укр. "Євреї Каунаса"). Також за допомогою графіті на стінах будинків тематизується єврейське життя міста. Чимало євреїв під час Другої світової війни німці зігнали в місцеве гетто, яке згодом було перетворено на концентраційний табір, і стратили.
Фото: Martynas Plepys/Organisation Kaunas 2022/dpa/picture alliance
Каунаське чудовисько
Символом Каунаса як культурної столиці є нова міфічна істота Каунаське чудовисько. Цей персонаж створювали всі жителі міста. Його мета - нагадати про мультикультурне минуле, аби про Каунас більше не говорили як про "найбільш литовське з усіх литовських міст". Міфічна істота об'єднає минуле з майбутнім. Як саме "чудовисько" виглядає - поки таємниця. Її розкриють 22 січня 2022 року о 22.22.
Фото: Darius Petreikis
Зазирнути в 2023 рік: Тімішоара - "маленький Відень"
Не менш цікавим обіцяє бути й 2023 рік, коли титули культурних столиць Європи отримають румунська Тімішоара, угорське Веспрем і грецький Елефсін. Якщо Новий Сад називають "сербськими Афінами", то місто Тімішоара відоме як "маленький Відень". Це місто на заході Румунії колись входило до Австро-Угорщини. Численні нещодавно відреставровані старі будівлі досі нагадують про ту історичну епоху.
Фото: Zoonar/picture alliance
Оперна площа в Тімішоарі - місце пам'яті
Саме в цьому місті в кінці 1980-х років почалася революція проти комуністичного режиму. У Тімішоарі відбувались численні демонстрації, які часто завершувались криваво. На Оперній площі (фото) від куль загинуло чимало демонстрантів, серед яких були діти та підлітки. Невдовзі протести розрослилися й призвели до повалення комуністичного режиму в Румунії.
Фото: robertharding/imago images
Собор трьох святителів
Однією з визначних пам'яток міста є Собор трьох святителів. Побудований незвично для православного храму - з вежами замість типових куполів. Але особливість не тільки в цьому - для будівництва довелося загнати в болотисту землю 1000 бетонних стовпів. Будівництво собору завершили в 1940 році. Сьогодні він є справжньою туристичною принадою.
Фото: robertharding/picture alliance /
Тімішоара - великий інноваційний дух
12 листопада 1884 року на темних вулицях міста спалахнуло електричне світло. Тімішоара - одне з перших міст у Європі, де провели електричне вуличне освітлення. І сьогодні місто багато чим відрізняється від решти Румунії - економіка процвітає, рівень безробіття нижчий, ніж у решті країни, тут оселилися багато міжнародних компаній, передусім з Німеччини.
Фото: picture-alliance/imageBROKER/P. Svarc
Елефсін - міфи й ритуали
Ще одне місто, яке в 2021 році мало стати культурною столицею Європи, - Елефсін у Греції. Назва міста походить від Елевсінських містерій - таємничих обрядів під час свят на честь богині родючості, хліборобства й шлюбу Деметри. До участі в обрядах допускалися лише обрані. Елефсін був одним із найважливіших античних культових центрів.
Фото: Samuel Magal/Heritage Images/picture alliance
Промисловий порт без промисловості
Старий промисловий порт є одним з особливих об'єктів міста. Проте протягом багатьох років він уже не працює і використовується як корабельний цвинтар. Близько 30 кораблів і човнів тут іржавіють упродовж от уже десятиліть. Торік міське керівництво розпорядилось підняти з дна та утилізувати корабельні уламки - підготовка до року культури розпочалася.
Фото: ANE Edition/imago images
Між античною атмосферою та індустріальним занепадом
Фінансово-економічна криза, яка кілька років тому сколихнула Грецію, далася взнаки й в Елефсіні: збанкрутілі підприємства, високе безробіття. Але тепер місто хоче засяяти новим блиском. Парки розчищають і причепуюють, реставрують будівлі - місто хоче постати модним і сучасним на початку культурного року. Елефсін стане культурною столицею 2023 року.
Фото: imago stock&people
Веспрем - "місто королев"
Угорське місто Веспрем також стане культурною столицею Європи у 2023 році. Воно розкинулось на північ від озера Балатон, за 75 хвилин їзди від столиці Будапешта. Упродовж століть єпископ з Веспрема коронував угорських королев. Тому Веспрем досі називають "містом королев".
Фото: Tibor Bognar/Avalon/picture alliance
Музичний культурний рік 2023
У 2019 році Веспрем включили до мережі креативних міст ЮНЕСКО як місто музики. Тут регулярно відбувається ціла низка престижних фестивалів. В рік культури планується створити відкриті для всіх музичні майданчики, де зможе виступити кожен охочий, а мешканців та гостей міста мотивуватимуть опановувати якийсь музичний інструмент. Тож 2023 рік обіцяє бути культурно насиченим.
