У першому кадрі відеоролика чоловік похилого віку в окулярах і з бородою сидить у кріслі і розглядає фотографії. Накладені на ролик субтитри англійською представляють його як Горста Бауера (Horst Bauer) - найстарішого татуювальника Німеччини. Наступний кадр - Бауер татуює старого у зеленій футболці. З тексту до відеоролика можна дізнатися, що це - один із пацієнтів німецького госпісу, який вирішив дуже своєрідно висловити підтримку Україні.

Вони називають себе "живими ляльками вуду" та набивають татуювання Володимира Путіна, Сергія Лаврова, Рамзана Кадирова та інших російських політиків, аби "після смерті забрати їх із собою у могилу", йдеться у відеоролику. Текст субтитрів: "Горст Бауер вірить, що цей спосіб може подіяти, і робить ці татуювання безкоштовно. Черга охочих велика, але він працює швидко".

У хвилинного відеоролика, який уже кілька днів поширюють на Telegram та Twitter, десятки тисяч переглядів. Він виконаний у стилі DW та покликаний створити у глядача враження, що це - оригінальна продукція німецької медіакомпанії. Насправді ж відео є фальшивкою, хоч і виконаною дуже майстерно.

Керівництво госпісу подало заяву до поліції

Зміст ролика - вигадка з першого до останнього слова, а відеокадри - нарізка зі старих відео. Зокрема, як вдалося з'ясувати DW за допомогою технології зворотного пошуку зображень, "мешканець госпісу" у зеленій футболці насправді - британець Джек Рейнольдс з Дербіширу, який у 2016 році зробив собі татуювання у віці 104 років і внесений після цього до книги рекордів Гіннеса. У 2020 році Рейнольдс помер, тож він ніяк не може бути пацієнтом госпісу в німецькому Дюльмені, що згадується у відео.

"Горста Бауера" насправді звуть Док Прайс, і він - власник відомого тату-салону у британському Плімуті. Якщо вірити Прайсу, саме він є найстарішим татуювальником у світі. Після пошуку за ключовими словами "найстаріший татуювальник" DW виявила документальний фільм про Прайса, який вийшов у травні 2021 року, і з'ясувала, що кадри з нього використані у фейковому відео.

Відеокадри з пацієнтами госпісу Анни-Катаріни, показані у фейковому ролику, взяті з відеоролика, викладеного на YouTube в 2017 році, каже Штефан Шилла (Stefan Schilla), голова правління католицького фонду Святого духу в Дюльмені, який управляє госпісом.

Спуфінг як новий спосіб дезінформації

Це вже не перший випадок, коли в інтернеті розповсюджуються фейкові відео, нібито зроблені журналістами DW. У червні один з акаунтів у Twitter японською мовою, який публікує переважно інформацію про війну РФ проти України, розмістив фейкове відео, нібито зняте журналістами DW і розповідає про українського зловмисника-біженця.

Стверджувалося, що він шантажував десятки мешканок Німеччини, вимагаючи від них грошей та погрожуючи опублікувати порнографічні знімки, нібито зняті прихованою камерою. Результати розслідування DW встановили: відео - фальшивка від початку до кінця. Не було ні українського зловмисника, ні випадків масового шантажу, ні розслідування поліції, і, певна річ, опубліковане в соцмережах відео не було створено DW.

З подібним випадком спуфінгу - ситуацією, коли одна програма успішно маскується під іншу шляхом фальсифікації даних, - стикалися й інші західні медіакомпанії. Так, після ракетного обстрілу міста Краматорськ, в якому Україна звинувачувала російські війська, в соцмережах з'явилося відео з логотипом BBC та із зображенням тіл загиблих людей і ракетою, що впала неподалік. У тексті до відео стверджувалося, що її випустили українські війська по власному народу. Відео встигли переглянути понад півмільйона користувачів, поки BBC не опублікувала спростування, назвавши відео фейком. Неодноразово з'являлися в Twitter і фальшиві пости з логотипом CNN та інших інформаційних західних агентств.

Сліди фейкових відео ведуть до Росії?

Експерти вбачають чіткі докази того, що сліди фальшивок ведуть до Росії. Жозефіна Лукіто, професорка Школи журналістики та ЗМІ Техаського університету в Остіні, каже, що за фейковими відео стоять "професійні структури".

Читайте також: Зима без російського газу: в Німеччині готуються до атаки фейків з РФ

"Довгострокова мета цієї дезінформації з Росії - посіяти недовіру до західних засобів масової інформації", - вважає Лукіто. При цьому довіра до ЗМІ також свідомо експлуатується. Це відносно нове явище у галузі дезінформації, коли серйозні, на перший погляд новини публікують "під фальшивим прапором".

Восени на тлі загострення енергетичної кризи російська кампанія з дезінформації набере обертів, упевнені експерти. Отже, можливо, відеоролик про пацієнтів німецького госпісу, які набивають татуювання з Путіним, - це не останнє фейкове відео, яке з'явилося у соціальних мережах.