Першим каменем спотикання всередині сформованої у листопаді цього року правлячої коаліції Німеччини стала друга нитка газогону "Північний потік-2", що проліг з Росії до ФРН в обхід України дном Балтійського моря. У Зелених і представників Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) принципово різне бачення цієї газотранспортної магістралі. Канцлер Олаф Шольц озвучив минулого тижня вже традиційну для членів СДПН позицію, згідно з якою газогін є "суто економічним проєктом приватних компаній". Під час саміту ЄС у Брюсселі Щольц висловився проти того, щоби прив'язувати майбутнє газогону до подальшого розвитку подій на українсько-російському кордоні.

Така позиція критиками сприймається як пасивне потурання суперечливому проєкту російського "Газпрому", тоді як у лавах СДПН є політики, які прямо лобіюють газогін. Зокрема, голова уряду землі Мекленбург-Передня Померанія Мануела Швезіґ (Manuela Schwesig) навіть створила "кліматичний фонд" за підтримки "Газпрому", однією з відкритих цілей якого було добудувати "Північний потік-2" в обхід санкцій США.

"Байка для наївних"

На тлі нарощування Росією військового контингенту на кордоні з Україною, дедалі більше чільних представників Зеленихзаявляють про свою незгоду з канцлером у питанні "Північного потоку-2". "Саме тепер відбілювати "Північний потік-2", називаючи його звичайним енергетичним проєктом, хибно. Це спантеличує наших найтісніших партнерів", - зазначив 20 грудня зовнішньополітичний речник Зелених Омід Нуріпур в інтерв'ю Süddeutsche Zeitung. Він закликав не захищати цей проєкт будь-якою ціною - надто зараз, коли існує реальна загроза масштабного російського вторгнення до України.

Такої думки дотримується і віцеканцлер, міністр економіки Роберт Габек (Robert Habeck). За cловами чільного представника Зелених, будь-яка подальша агресія Росії проти України "не має залишатися без гострої відповіді". Як зазначив Габек у розмові з Frankfurter Allgemeine Sonntagszeitung, одним з варіантів реакції на агресивні дії Москви є відмова від взяття в експлуатацію другої нитки "Північного потоку-2".

Позицію віцеканцлера підтримали і численні однопартійці. Зокрема, депутат Європарламенту від Зелених Райнгард Бютікофер (Reinhard Bütikofer) назвав заяви про підконтрольний "Газпрому" газогін як про "суто бізнес-проєкт" "байкою для наївних". Не уявляє собі запуску газогону в обхід України у разі подальшої ескалації з боку Росії і заступниця голови фракції Зелених у Бундестазі Аґнешка Бруггер (Agnieszka Brugger). "Неможливо брати на себе відповідальність за запуск цього газогону тоді, як Україна потерпає від посилення російської агресії", - зазначила Бруґґер в інтерв'ю Tagesspiegel.

Читайте також: Євроінтеграція, Крим і газ: нова німецька коаліція і "українське питання"

Діалог - так, але якою ціною?

Загроза масштабного російського вторгнення в Україну проявила принципові розбіжності між Зеленими і соціал-демократами у питанні, як реагувати на агресивну політику Росії. "Двері для діалогу з боку ЄС залишаються відкритими, але спробам шантажу, постійним порушенням міжнародних угод та імперським замашкам ми не піддаватимемося", - наголосила Бруґґер від Зелених. 

Натомість глава фракції СДПН у Бундестазі Рольф Мютценіх (Rolf Mützenich) в інтерв'ю виданню WirtschaftsWoche вже традиційно для цієї партії закликав "всі сторони" до деескалації у протистоянні на російсько-українському кордоні, а також рекомендував країнам НАТО прийняти до відома позицію Росії, яка вбачає у потенційному розширенні Альянсу загрозу для себе. "Ми не наївні і знаємо, з ким маємо справу у випадку Росії. Тим не менше, варто усвідомлювати, що саме інша сторона може сприймати як загрозу. При цьому не обов'язково поділяти думку іншої сторони", - зазначив соціал-демократ.

Критичні голоси і в СДПН

Водночас відверто проросійські погляди, раніше широко представлені в лавах СДПН, подекуди таки поступаються місцем скепсису. Зокрема, новий голова комітету Бундестагу у закордонних справах, соціал-демократ Міхаель Рот (Michael Roth) визнав, що "Північний потік-2" не є суто економічним проєктом. "Звісно, у ньому є політична складова", - констатував депутат від СДПН і зазначив, що цей проєкт "викликає головний біль" у багатьох партнерів Німеччини у ЄС.

Рот відкинув вимоги Москви до Заходу відхреститися від України і зобов'язатися не розміщувати сили у Східній Європі як неприйнятні. "Україна - це не задвірки Росії, де може панувати президент Путін", - наголосив голова комітету Бундестагу у закордонних справах.