У Польщі в неділю, 1 червня, розпочався другий тур президентських виборів. У ньому кандидат від нинішньої центристської коаліції у Польщі, мер Варшави Рафал Тшасковський протистоїть кандидату від нині опозиційної націонал-консервативної партії "Право і справедливість" (ПіС), історику Каролю Навроцькому. 

Обидва кандидати мають майже рівну підтримку, і, згідно з опитуванням порталу Onet, Тшасковський може набрати 50,1 відсотка голосів, а Навроцький - 49,9 відсотка. Водночас інше опитування, замовлене сайтом Wirtualna Polska, показує зворотну динаміку: 50,63 відсотка за Навроцького і 49,37 відсотка за Тшасковського. Оскільки похибка таких опитувань більша за розрив між кандидатами, результат залишається непередбачуваним, зазначає агенція dpa.

Право голосу на виборах мають близько 29 мільйонів виборців. Виборчі дільниці відкрилися о 7:00 і працюватимуть до 21:00 за місцевим часом. Одразу після закриття дільниць очікується оприлюднення даних екзитполу компанії Ipsos, тоді як офіційні результати будуть оголошені в понеділок, 2 червня.

На карту поставлено становище Польщі в ЄС

За оцінками оглядачів, ці вибори не лише вирішать, хто займе президентське крісло - на кону стоїть майбутнє лівоцентристського уряду Дональда Туска та становище Польщі у Євросоюзі.

Аналітики вважають, що перемога Навроцького, швидше за все, означатиме продовження нинішньої патової політичної ситуації, коли президент-консерватор Анджей Дуда, який залишає свою посаду, використовує право вето, блокуючи проведення більшості ініційованих кабінетом Дональда Туска реформ, особливо у сфері верховенства права.

Очікується, що євроскептик Навроцький, якщо стане президентом, прагнутиме конфронтації з Брюсселем. Він також є прихильником курсу "Польща насамперед", відкидає кліматичну політику та міграційний пакет ЄС, а також скептично ставиться до надання допомоги Україні.

Як нагадує агенція AP, кампанію Навроцького супроводжували звинувачення у зв'язках із кримінальними колами та оприлюднення у ЗМІ інформації про його участь в організованій вуличній бійці між футбольними фанатами у 2009 році, яку сам кандидат-консерватор виправдовує як "благородну". Ці факти не похитнули його підтримку серед правих виборців, які вважають такі повідомлення політично вмотивованими.

Тшасковський - політик, що прагне діалогу

Під час передвиборної кампанії Рафал Тшасковський позиціонував себе як політик, що прагне діалогу і здатний примирити поляків. "Я хочу не розколювати (суспільство. - Ред.), а об'єднувати", - знову і знову повторював кандидат від "Громадянської платформи" на передвиборних мітингах.

Експерти кажуть, що його головний аргумент - компетентність. Тшасковський із 2018 року обіймає посаду мера Варшави. До цього був депутатом Європарламенту, очолював міністерство адміністрації та цифровізації, працював держсекретарем та заступником міністра закордонних справ з європейських питань. Виборцям він обіцяє "підштовхнути" уряд до швидших реформ і лібералізувати, за його словами, "середньовічний закон про аборти".