Сейм Польщі ухвалив закон, яким встановив 11 липня як державне свято - день памʼяті "жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних територіях Другої Польської Республіки". За відповідне рішення депутати проголосували у середу, 4 червня.

У документі, оприлюдненому польським парламентом, йдеться, що в період з 1939 по 1946 рік представники ОУН, УПА та інші українські націоналістичні угруповання, які діяли на східних прикордонних територіях, нібито "вчинили геноцид польського населення". Польська сторона вважає, що внаслідок цих подій було вбито понад 100 тисяч поляків, переважно селян, а також знищено їхнє майно і змушено сотні тисяч людей покинути свої домівки.

У пояснювальній частині до закону наголошується, що ці жертви мають бути вшановані на державному рівні - щороку, як символ національної пам'яті.

Волинська трагедія

Волинська трагедія залишається надзвичайною чутливою темою українсько-польських взаємин. У 1943 році етнічним конфліктом були охоплені Галичина, Волинь та території на захід від Бугу і Сяну. У ньому загинули десятки тисяч поляків та українців. Історики обох країни досі суттєво розходяться в оцінках кількості жертв, називаються цифри у 35-100 тисяч загиблих поляків та 15-25 тисяч загиблих українців.

Кульмінацією вважають "Криваву неділю" 11 липня 1943 року, коли під напад українських націоналістів, як вказує польська сторона, потрапило 99 польських сіл (сучасні українські історики, не оскаржуючи масштабності подій, наводять дещо меншу кількість населених пунктів). Саме цю дату у Польщі обрано офіційним днем вшанування пам'яті жертв Волині.

У 2018 році у Польщі запровадили кримінальну відповідальність за заперечення "злочинів українських націоналістів", на що критично відреагував офіційний Київ. Проблемними моментами є й вандалізм щодо українських пам'ятників на території Польщі та проведення пошуково-ексгумаційних робіт на території України, які додатково ускладнилися повномасштабною війною Росії проти України.

Читайте також: Волинська трагедія: що треба знати про криваві події 1943-го