Президент Росії Володимир Путін, який ще напередодні не був впевнений, чи потрібно видавати  указ про завершення мобілізації в країні, "порадився з юристами" та вирішив не підписувати відповідний документ. Про це у вівторок, 1 жовтня, заявив його речник.

"Повідомляємо: указ не потрібен. Відповідно, крапка поставлена. Часткова мобілізація завершена. Розіслані відповідні телеграми міністерством оборони у військкомати щодо зупинки і подальшої не розсилки будь-яких повісток, і так далі", - сказав прессекретар російського президента Дмитро Пєсков.

28 жовтня міністр оборони РФ Сергій Шойгу на зустрічі з Путіним відзвітував про виконання завдання щодо так званої "часткової мобілізації". За його словами, мобілізували 300 тисяч осіб, 218 тисяч з них проходять підготовку на полігонах, а 82 тисячі - вже перебувають в Україні, з яких 41 тисяча бере участь у бойових діях.

31 жовтня Путін заявив про завершення мобілізації в РФ. Попри це сьогодні стало відомо, що російські депутати від провладної партії "Єдина Росія" розробили законопроєкт про запровадження кримінальної відповідальності за ухилення від мобілізації. За це росіянам загрожуватиме штраф, примусові роботи чи позбавлення волі на строк до п'яти років.

У Києві заяви росіян сприйняли скептично. Зокрема, президент України Володимир Зеленський припустив, що РФ може продовжувати відправляти солдатів в Україну, адже попри слова російських можновладців, "на передовій відчувається зовсім інше". "Вже скоро Росії може знадобитись і нова хвиля відправки людей на війну", - зауважив він.

В Росії продовжать набирати солдатів

1 листопада в Росії розпочався осінній призов до армії, який триватиме до 31 грудня. В його рамках на військову строкову службу збираються набрати 120 тисяч людей. Початок осіннього призову був відкладений на місяць саме через "часткову мобілізацію".

У генеральному штабі РФ переконують, що строковиків осіннього призову не направлятимуть на окуповані території Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, однак не уточнюють з приводу анексованого Криму.

Тим часом експерти американського Інституту вивчення війни (ISW) у звіті за 30 жовтня не виключили, що строковиків осіннього призову відправлять на війну в Україну навесні. Їх також можуть мобілізувати до армії після закінчення строкової служби у разі оголошення нового етапу мобілізації, впевнені в ISW.

Москва вчергове порушила міжнародне право

Те, що Росія планує проводити свій призов у тому числі в Криму, є порушенням міжнародного права, зауважують в Європейській зовнішньополітичній службі. Зокрема, йдеться про порушення прав кримських татар, які "навмисно і непомірно переслідуються при виконанні російського указу про мобілізацію", а також "насильно залучаються до військової агресії Росії проти України", наголошують там.

У міністерстві закордонних справ (МЗС) України вважають, що попри заяви чиновників у Москві, РФ фактично продовжуватиме мобілізацію. "Під виглядом призову в Криму також триває мобілізаційна кампанія, характер та методи якої свідчать про прагнення російського військово-політичного керівництва скоротити чисельність українців та кримських татар на півострові як категорії осіб, яка здійснює найбільший спротив російській окупації", - заявили в МЗС 31 жовтня.

Міністерство наголошує, що, здійснюючи призов, Росія грубо порушує свої міжнародно-правові зобов'язання, і закликають міжнародну спільноту рішуче засудити це та посилити санкційний тиск на Москву.