У РФ оголосили створення військ безпілотних систем. В Україні Сили безпілотних систем уже діють в складі ЗСУ.
Російський військовий готує до запуску БпЛА (ілюстративне фото)Фото: Alexander Reka/TASS/dpa/picture alliance
Реклама
У збройних силах Росії створено війська безпілотних систем, повідомив в інтерв'ю російському пропагандистському виданню "Комсомольская правда" заступник начальника нового роду військ полковник Сергій Іштуганов. Інтерв'ю опубліковане 11 листопада.
"Визначено структуру нового роду військ, призначено начальника військ безпілотних систем, створено органи військового управління на всіх рівнях. Сформовано штатні полки та інші підрозділи. Бойова робота підрозділів безпілотних систем ведеться за єдиним планом та у взаємодії з іншими підрозділами угруповань військ", - заявив він.
Тепер, за його словами, триває робота над створенням "вищого військового навчального закладу військ безпілотних систем".
У середу, 12 листопада, російське державне пропагандистське агентство ТАСС оприлюднило відеоролик міністерства оборони РФ, на якому показано емблему військ безпілотних систем - схрещені стріла і меч, а на місці їхнього перехрестя - мікросхема з зіркою та крилами.
Антидронові засоби ППО: західні "шахедобійки" на захисті неба України
Україна отримала від західних партнерів чимало систем ППО, зокрема й для протидії російсько-іранським "шахедам". Детальніше - у фотодобірці DW.
Фото: Rheinmetall
"Убивця дронів" Skyranger
Skyranger - відносно нова зенітна гарматна система, розроблена німецьким концерном Rheinmetall. Skyranger об'єднує серію мобільних комплексів ППО на різних шасі. Головний компонент - башта з зенітною револьверною гарматою, що може встановлюватися на колісні або гусеничні бронемашини. Гармата калібром 30 або 35 мм з дальністю пострілу, за даними виробника, - три або чотири кілометри відповідно.
Фото: Robert Michael/dpa/picture alliance
Skynex теж заточений для боротьби з дронами
Система Skynex - ще одна розробка Rheinmetall. 12 перших екземплярів надійшли в Україну 2024 року. Skynex оснащена 35-міліметровою гарматою Oerlikon Mk3 з ефективною дальністю стрільби 4000 метрів і високою скорострільністю. Самі гарматні установки мають власну РЛС, поєднану з оптико-електронною станцією, що гарантує захоплення цілі та точне наведення навіть на малорозмірні літальні апарати.
Фото: Newscom/picture alliance
Gepard - найвідоміша "шахедобійка" в Україні
Для захисту від безпілотників Україна ще з 2022 року успішно застосовує німецькі самохідні зенітні комплекси Gepard з гарматами калібром 35 міліметрів. Київ отримав від Німеччини десятки таких систем, котрі раніше стояли на озброєнні Бундесверу. Крім успішного ураження "шахедів", було візуально підтверджено й збиття системами Gepard російських дозвукових крилатих ракет.
Фото: Sergei Supinsky/AFP/Getty Images
Cheetah - рідний брат німецького "Гепарда"
Крім власне німецьких систем, Україна отримала від США десятки систем Cheetah. Це - той самий Gepard, лише модернізований Нідерландами й оснащений покращеною РЛС. США придбали цю нідерландську версію Gepard для України у Йорданії.
Головним козирем іншої німецької розробки - Kinetic Defense Vehicle (KDV) концерну Diehl Defence - є дешевизна. Дальність ураження - до одного кілометра. Інша її перевага - мобільність. Повітряні цілі KDV можуть виявляти на відстані до 1,5 км, а на відставні близько 550 метрів навіть визначати їх за допомогою ШІ. Кулемет стріляє залпами 7-12 пострілів звичайними патронами, що дуже недорого.
Фото: Diehl Defence
Tridon - шведський "убивця дронів"
На початку 2025 року уряд Швеції оголосив намір придбати для України зенітні гарматні системи Tridon Mk.2. Це - розробка шведської компанії BAE Systems AB, оснащена 40-мм гарматою Bofors 40 Mk.4, що змонтована на базі цивільної вантажівки Scania. А загалом модуль з гарматою можна встановити на будь-яку іншу вантажівку, що відповідає вимогам щодо вантажності та габаритів, кажуть фахівці.
Фото: Henrik Montgomery/TT/imago images
Bofors L70 - шведська розробка, родом з "холодної війни"
40-міліметрові зенітні установки Bofors L70 оснащені автоматичною гарматою L70, розробленою шведською фірмою Bofors наприкінці 1940-х років. Стояла на озброєнні багатьох армій і за ліцензією випускалася у низці країн НАТО. Нею оснащували платформу з гарматою на чотириколісному шасі, що зазвичай буксирує вантажівка. Попри поважний вік, ця система зуміла здобуди в Україні добру репутацію.
Британські мобільні системи ППО Terrahawk Vshorad (попередня назва - Terrahawk Paladin) виробництва компанії MSI Defence Systems (MSI-DS). Ці системи теж можуть відстежувати та знищувати безпілотники - вони оснащені 30-мм гарматами та радарами для виявлення цілей. Про передачу цих дронобійок Великобританією повідомлялося ще 2023 року, але кадри бойового застосування опублікували лише 2025-го.
Фото: MSI Defence Systems Ltd.
Старі й добрі ЗУ-23-2 західного походження
На початку повномасштабної війни Сили оборони України мали на озброєнні значне число 23-міліметрових спарених зенітних установок ЗУ-23-2, що залишилися від СРСР. Згодом до України стали надходити копії цих систем, зокрема ті, що випускалися за ліцензією в Польщі та Фінляндії - ZU-23-2CP та 23 ItK 61 відповідно. На сторожі українського неба стали також західні системи Slinger.
