Першою вакциною від COVID-19, дозволеною до застосування в США і ЄС, стала розробка німецьких вчених Угура Шахіна і його дружини Езлем Тюречі. Їхня фірма BioNTech з Майнца уклала альянс з американським гігантом Pfizer. У 2021 році будуть випущені два мільярди доз. Завдяки цій вакцині ЗМІ заговорили про "революцію" у фармацевтиці - вона стала першою вакциною, що базується на матричній РНК.

На РНК-технологіях, що вважаються новим словом у медицині, спеціалізується і американська біотехнологічна компанія Moderna. Її штаб-квартира розташована в Кембриджі, у штаті Массачусетс, поблизу Гарвардського університету, вчені якого і заснували цю фірму в 2010 році. Вакцина Moderna, створена за фінансової підтримки влади, стала другою, зареєстрованою в США і ЄС на рубежі 2020-21 років.

Учені Оксфордського університету уклали для клінічних випробувань і виробництва своєї вакцини альянс з британсько-шведською компанією AstraZeneca. Вона значною мірою забезпечує вакцинацію жителів Великобританії, виконує замовлення ЄС і активно працює з країнами, що розвиваються, адже у "оксфордської вакцини" дуже низька ціна. Так, в Індії її випускають для місцевого ринку і на експорт.

У серпні 2020 року Росія оголосила, що першою в світі зареєструвала вакцину від коронавірусу під назвою "Спутник V". Масова вакцинація російського населення офіційно почалася в січні 2021 року. На закордонні ринки цю векторну вакцину, розроблену вченими московського Центру Гамалії, просуває Російський фонд прямих інвестицій (РФПІ). На фото - прибуття першої партії в Болівію.

Без зайвого шуму і докладних звітів про результати клінічних досліджень Китай розробив щонайменше три вакцини. Одну з них, створену на основі інактивованого коронавірусу, компанія Sinovac Biotech тестувала в декількох країнах Азії, зокрема в Індонезії, яка її потім закупила. Аби подати приклад співвітчизникам, президент країни Джоко Відодо прищепився першим.

Другу німецьку мРНК-вакцину, реєстрація якої очікується до літа, компанія CureVac з Тюбінгена вироблятиме й експортуватиме на світовий ринок в союзі з концерном Bayer. Але її можна буде виготовляти й прямо в клініках всюди і світі. Зразок мобільного принтера, створеного німецькою дочірньою фірмою Tesla Grohmann, Ілон Маск (в центрі) демонстрував у вересні 2020 року депутатам Бундестагу.

Французька компанія Sanofi - один з найбільших в світі виробників вакцин. Але цього разу вона двічі зазнала невдачі: ані спільна розробка з британською GlaxoSmithKline, ані спроба створити власну мРНК-вакцину досі не дали бажаного результату. Аби допомогти забезпечити країни ЄС, її завод у Франкфурті-на-Майні (на знімку) випустить влітку 125 мільйонів доз вакцини компаній BioNTech і Pfizer.

Одним з шести виробників вакцин від коронавірусу, з якими ЄС уклав попередні договори про постачання, стала американська корпорація Johnson&Johnson. Її векторна вакцина передбачає тільки одне щеплення, а не два, і зберігається в звичайних холодильниках. Для ЄС, де реєстрація препарату очікується навесні, випускати її буде бельгійська дочірня фірма корпорації - Janssen.

У Німеччині, США, Ізраїлі та низці інших країн переважна більшість населення буде щеплена від коронавірусу мРНК-вакциною BioNTech/Pfizer. Для простоти її часто називають "пфайзерівською", хоча точніше було б сказати "байонтеківською". В основі її успіху - стратегічний альянс інноваційної німецької біотехнологічної фірми-розробниці й досвідченого американського гіганта класичної фармацевтики.

В Україні вакцина BioNTech/Pfizer стала третьою, про поставки якої домовилася влада - після Covishield (випущений за ліцензією в Індії препарат Oxford/AstraZeneca), а також Sinovac із Китаю. Про поставки домовлялися в Офісі президента Володимира Зеленського. Він особисто оголосив про укладену угоду на 10 мільйонів доз. Та коли саме вакцина може бути поставлена в країну, президент не повідомив.

Фірму BioNTech заснували у 2008 році в Майнці за участю фінансових інвесторів професор медицини Угур Шахін (Ugur Sahin), син турецького гастарбайтера на автозаводі Ford в Кельні, і його дружина Езлем Тюречі (Özlem Türeci), донька турецького лікаря, який приїхав до ФРН. Вона стала директоркою з медичних досліджень компанії, яка зосередилася на імунотерапіях раку та інших тяжких захворювань.

Головний офіс BioNTech розташовано в Майнці на вулиці з історичною назвою "Біля золотого колодязя", що тепер усіляко обігрують журналісти. 12 січня 2020 року Угур Шахін, прочитавши в медичному журналі The Lancet статтю про новий вірус у китайському місті Ухань і усвідомивши загрозу пандемії, одразу ж приступив до створення вакцини на основі напрацьованих за десятиліття РНК-технологій.

17 березня 2020 року BioNTech уклала стратегічний альянс із концерном Pfizer. Двома роками раніше вони вже почали розробляти мРНК-вакцину проти грипу. Корпорація з Нью-Йорка, заснована у 1849 році двома вихідцями з Німеччини, яка нині входить до трійки лідерів світової фармацевтики, організувала в шести країнах клінічні випробування німецького препарату і надала свої виробничі потужності.

У грудні 2020 року, після завершення третьої фази клінічних випробувань, розробка BioNTech і Pfizer стала першою вакциною від COVID-19, яку допустили до застосування як у США, так і в ЄС. До того моменту ЄС уже мав договір про купівлю 200 мільйонів доз і опціон ще на 100 мільйонів доз. У Німеччині 27 грудня перші щеплення отримали пенсіонери у віковій групі 80+ у будинках для людей похилого віку.

Амбітна мета двох компаній - випустити у 2021 році два мільярди доз. Три підприємства Pfizer в США забезпечують північноамериканський ринок, а забезпечувати Європу і решту світу доручено заводу в бельгійському Пуурсе. Уже в січні стало зрозуміло, що його потужностей не вистачить для задоволення глобального попиту, тож почалося їхнє розширення, через що приблизно на місяць впали обсяги виробництва.

До створення вакцини BioNTech мала в Німеччині порівняно невеликі виробничі потужності. Тепер знадобилося велике підприємство. 17 вересня 2020 року компанія купила у швейцарського фармконцерну Novartis завод у Марбурзі. Після термінової реконструкції та переоснащення він запрацював 10 лютого. План на перше півріччя 2021 - 250 мільйонів доз, проєктна потужність - 750 мільйонів доз на рік.

Особливість вакцини BioNTech/Pfizer - їй потрібні наднизькі температури до мінус 80 градусів. Для транспортування використовуються спеціальні термобокси, які забезпечують холод протягом десяти днів. Але з'явилися нові дані. У ЄС і США дозволили певний час зберігати вакцину і за більш високих температур - до мінус 15 градусів, як у звичайній морозильній камері. Це вже суттєво полегшує логістику.

Жодна країна не вакцинувала своє населення у грудні-лютому такими високими темпами, як Ізраїль, і жодна інша не вивчала при цьому настільки пильно ефективність вакцини BioNTech/Pfizer. 21 лютого міністерство охорони здоров'я Ізраїлю повідомило: за два тижні після другого щеплення ризик захворіти знижується на 95,8 відсотка, а загроза потрапити до лікарні або померти - на 98,9 відсотка.

Німеччина віддячила своїм вченим найвищою нагородою країни - орденом "Хрест за заслуги". 19 березня 2021 президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр (Frank-Walter Steinmeier) вручив його Езлем Тюречі і Угуру Шахіну. "Ви ухвалили рішення бути вченими і підприємцями, тому що хотіли, щоб результати ваших наукових досліджень дійшли до пацієнтів, - наголосив він. - Ви створили вакцину для всього людства".