1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
ПолітикаПольща

Глава МО Польщі виключає відправку військ в Україну

12 січня 2025 р.

На думку міністра оборони Польщі Владислава Косіняка-Камиша, відправляти війська мають держави, які не межують з Україною.

Владислав Косіняк-Камиш
Владислав Косіняк-КамишФото: Piotr Nowak/picture alliance / PAP

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш відкинув можливість відправлення польських військових в Україну для закріплення перемир'я з РФ у разі його досягнення. Про це він заявив в інтерв'ю Financial Times, оприлюдненому у неділю, 12 січня.

"Коли з'явиться мирний план, ми обговоримо його, але прикордонні держави не повинні жодним чином з'являтися зі своїми військами в Україні, тому що я вважаю, що в рамках НАТО має бути більший розподіл тягаря і диверсифікація", - сказав Косіняк-Камиш.

Польща підтримує видаток в 5 відсотків ВВП на користь НАТО

Крім того, Косіняк-Камиш виступив з підтримкою вимоги новообраного лідера США Дональда Трампа до країн НАТО виділяти 5 відсотків ВВП на оборону. Він припустив, що Варшава "може стати трансатлантичною сполучною ланкою між цим викликом, поставленим президентом Трампом, і його реалізацією в Європі".

Серед країн-членів НАТО Польща є найближчою до виконання цієї мети з видатками в 4,7 відсотка ВВП на оборону цього року. Косіняк-Камиш визнав, що заявлені 5 відсотків є "важливим тривожним сигналом" для Альянсу, адже середній видаток країн членів наразі на рівні 2 відсотків.

Читайте також: 5 відсотків на оборону: наскільки реалістична вимога Трампа?

На думку міністра оборони Польщі, досягнення мети Трампа "займе ще одне десятиліття". "(…) Але його не варто критикувати за те, що він поставив дійсно амбітну мету, тому що в іншому разі деякі країни продовжать дебати про те, чи дійсно потрібні більші витрати", - зазначив він.

Після розв'язання Росією повномасштабної війни проти України у 2022 році, Польща подвоїла свої оборонні витрати і закупила на мільярди доларів новітнього озброєння - здебільшого в США та Південній Кореї. Як пояснив Косіняк-Камиш, враховуючи близькість Польщі до Росії, уряд у Варшаві не мав іншого виходу. "Ми купили багато, але наше місце на карті робить інвестиції і закупівлю обладнання просто необхідними", - додав він.

Варшава хоче переконати інших пріоритизувати оборону

За словами міністра оборони, Варшава хоче використати шестимісячне ротаційне головування в ЄС, яке розпочалося 1 січня, щоб переконати країни-члени спрямувати 100 мільярдів євро з наступного спільного бюджету на оборону. Переговори про семирічний бюджет на період з 2028 року мають розпочатися вже цьогоріч.

Минулого року Європейська Комісія запропонувала програму розвитку оборонної промисловості вартістю 1,5 мільярда євро, проте на думку Косіняка-Камиша, цього не достатньо. Одним з виходів він бачить перерозподіл коштів ЄС шляхом перенаправлення невикористаних грошей з фонду відновлення після пандемії COVID-19, який налічував 800 мільярдів євро, а термін його дії збігає наступного року. Косіняк-Камиш планує представити плани Польщі 13 січня під час зустрічі у Варшаві з колегами з Німеччини, Франції, Італії та Великобританії.

"Якщо ми змогли дозволити собі залізти в борги, щоб відновитися після Covid, то ми, безумовно, повинні знайти гроші, щоб захистити себе від війни", - наголосив він.

Наразі останнє місце за обсягом оборонних витрат серед членів НАТО посідає Іспанія, яка виділила в 2024 році всього 1,28 відсотка ВВП. Не досягає порога в 2 відсотки через борги також Італія, хоча прем'єр-міністерка Джорджія Мелоні має тісні політичні зв'язки з новою адміністрацією Трампа.

Чи має Трамп насправді план кінця війни в Україні?

08:09

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW