Далеко від поля бою німецькі та українські солдати, що зібралися на лісовій галявині поблизу Кліца, міста в центрально-східній землі Німеччини Саксонія-Ангальт, виглядали готовими до бою. Довгі гвинтівки і важке спорядження звисали з їхніх тіл, коли вони позували перед камерами на тлі танків та іншої важкої техніки на м'якій, порослій мохом землі лісу.

Похмурості картини - яка, на щастя для присутніх некомбатантів, була постановочною - додавало те, що на головах військових були шоломи, а на обличчях - балаклави. Військових зібрали там напередодні другої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну, з нагоди візиту на базу низки високопоставлених осіб. Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр (Frank-Walter Steinmeier), міністр оборони Борис Пісторіус (Boris Pistorius) та посол України в Німеччині Олексій Макеєв відвідали цю розташовану за дві години їзди на захід від Берліна базу Бундесверу, яка бере участь у місії Європейського Союзу з підготовки українських військових.

На перший погляд, ця постановочна презентація військової могутності, яка включала танкові маневри з бойовими стрільбами та демонстрацію ремонту техніки, могла б затушувати суттєву різницю між арміями двох країн. Востаннє німці брали участь у великій війні вісім десятиліть тому, коли розпочали Другу світову війну. Під час "холодної війни" вони готувалися до збройного протистояння з Радянським Союзом, якого так боялися, але яке так і не сталося.

Читайте також: Як президент ФРН зустрівся з українськими танкістами

Обмін досвідом між військовими ЗСУ та Бундесверу під час навчання

Тож сучасні українці наразі є єдиними, хто знає, як вести сухопутну війну в Європі проти вторгнення російської армії. Тоді як німці навчають українців тактиці, яку їм ніколи не доводилося застосовувати на практиці, багато хто з українських військових-учасників навчань щойно повернувся з фронту. І коли навчальна програма закінчиться, німці повернуться до своїх казарм, а українці - на поле бою.

Під час візиту солдатам не дозволили спілкуватися з пресою, але високопоставлений німецький офіцер, який був присутній на заході, розповів DW, що прірва між теорією і практикою є постійною проблемою. "Ми беремо до уваги той факт, що робимо речі дуже по-різному - ми використовуємо системи дуже по-різному - тому що уявлення про те, як, скажімо, велися бойові дії до війни в Україні, безумовно, відрізнялися від того, як це відбувається сьогодні", - пояснив генерал-майор Штефан Лют (Stefan Lüth), заступник начальника Об'єднаної служби підтримки і забезпечення (SKB) Бундесверу. 

"Обмін (досвідом. - Ред.) є важливим", - додав він. У той час як українські військові навчаються стандартним методикам НАТО на озброєнні, наданому Німеччиною та іншими країнами, німецькі інструктори вбирають у себе гіркі уроки реальних бойових дій. Масштабне використання безпілотників і неочевидні раніше вразливості в ланцюгах постачання, наприклад, змушують західних військових стратегів переглянути свої припущення. Українці "мають досвід того, що відбувається зараз, і в них можна багато чому навчитися", зазначає Лют.

Місія ЄС з надання військової допомоги Україні на тлі політичних вітрів

Місія Європейського Союзу з надання військової допомоги Україні (EUMAM) діє вже другий рік. Німеччина і Польща в її рамках взяли на себе основну відповідальність, хоча більшість членів ЄС і деякі треті країни беруть у ній участь у тій чи іншій формі. За даними ЄС, наразі підготовку пройшли 10 тисяч українських військовослужбовців, а до кінця 2024 року в рамках програми мають намір підготувати загалом 30 тисяч військовослужбовців.

Сполучені Штати і Великобританія реалізовують власні додаткові навчальні програми.

Здається, що такі конкретні зобов'язання, як вишкіл українських військових, неухильно розходяться з процесами на найвищому політичному рівні. У Вашингтоні, Берліні і Брюсселі дотримання обіцянки підтримувати Київ "стільки, скільки буде потрібно" наштовхується на камені спотикання у внутрішній політиці. З наближенням виборів у США в листопаді республіканці в Конгресі ставлять умови для надання Вашингтоном подальшої допомоги Україні.

У Німеччині канцлер Олаф Шольц (Olaf Scholz) регулярно згадує про нову двосторонню безпекову угоду свого уряду з Україною та про лідерську роль ФРН у наданні фінансової допомоги Києву в абсолютних цифрах. Але водночас за день до візиту Штайнмаєра й Пісторіуса до табору, де тренуються українські військові, урядова парламентська більшість у Бундестазі відхилила резолюцію опозиції, яка прямо закликала до постачання далекобійних крилатих ракет Taurus Україні.

Нещодавно Шольц обґрунтував свою відмову від постачання Taurus побоюваннями ескалації війни, заявивши, що використання цієї зброї вимагатиме безпосередньої участі Німеччини у програмуванні цілей для ракет.

На рівні ЄС мета поставити Україні мільйон артилерійських снарядів до березня теж далека від реалізації, оскільки країни-члени поки що концентрувалися на внутрішньому виробництві й не закуповували боєприпаси, які є в запасах третіх країн.

"Україна, безумовно, може перемогти, - сказав американський історик Тімоті Снайдер в інтерв'ю німецькій газеті taz. - Проблема не в українцях. Проблема в нас - у Європі та Північній Америці".

26 лютого французький уряд, який також критикували за мізерні внески в оборону України, поспіхом організував зустріч союзників на високому рівні в Парижі, сподіваючись активізувати євроатлантичну спільноту у підтримці України. Президент країни Еммануель Макрон після цієї конференції зробив сенсаційну заяву, допустивши можливе розгортання європейських військ в Україні.

Читайте також: Як німецькі ЗМІ відреагували на заяву Макрона про розгортання військ в Україні?

Просування військ РФ на тлі затримок у постачаннях зброї Україні

Соціологічні опитування в ЄС, схоже, свідчать радше про мляві настрої населення щодо війни в Україні. Згідно з новим опитуванням Європейської ради з міжнародних відносин, дедалі більше людей у ЄС віддають перевагу ідеї переговорів і пошуку миру, а не відвоюванню захоплених Росією територій. І настрої в Німеччині фактично відображають середній показник по всьому ЄС - 41 відсоток проти 32 відсотків відповідно.

Найпалкіші прихильники України відкидають будь-які переговори, вважаючи, що вони стали б капітуляцією перед президентом Росії Володимиром Путіним і загрозою європейській безпеці. Але яким би розмитим не було їхнє бачення "перемоги", "поразка" бачиться набагато чіткіше.

"Люди схильні описувати ситуацію як патову. Насправді це не так. На окремих ділянках фронту російським військам вдається дуже повільно, поступово просуватися вперед", - заявив Андраш Рац, старший науковий співробітник Німецької ради з міжнародних відносин, під час брифінгу в Берліні минулого тижня.

Послаблення позицій українських сил призвело до закликів перейти до "активної оборони", що означає забезпечення Україні можливості утримувати лінію фронту доти, доки вона не стане достатньо сильною для наступного наступального імпульсу. Це вимагатиме більшої кількості й більш сучасного озброєння, яке зараз країни-лідери за постачанням зброї Україні відмовляються надавати або затримують.

Це також потребує постійного навчання українських військових на цих системах озброєння. Там, де це відбувається - на військових базах у сільській місцевості, далеко від космополітичних столиць, де точаться політичні дебати - військовослужбовці, відповідальні за повернення українців на війну з новими навичками, виконують свої накази без особливих роздумів про політичні процеси.

"Це важливе завдання, яке робить свій внесок. Це, звичайно, не вирішує всього, але активно підтримує Україну", - сказав генерал-майор Лют, додавши, що ухвалювати рішення щодо продовження місії - це робота аналітиків і політиків, а справа військових - реалізувати її. "У зв'язку з цим я не бачу проблеми в тому, що відбувається в політиці", - підсумував він.