Навіщо ЗСУ уразили греблю водосховища у РФ?
28 жовтня 2025 р.
Російська влада намагається усунути наслідки удару Збройних сил України по греблі Бєлгородського водосховища на річці Сіверський Донець. Пошкодження призвели до зростання рівня води, що створило загрозу підтоплення кількох населених пунктів нижче за течією, включно з районами поблизу російського міста Шебекіно. Менш ніж за 15 кілометрів на південь від водосховища починається територія Харківської області України, куди вдерлися російські війська і де тривають спроби армії РФ остаточно окупувати українське місто Вовчанськ.
Так звані російські "воєнкори" підтверджують, що через підрив греблі з'явилися ознаки уповільнення просування військ РФ на Вовчанському напрямку. Однак незалежні аналітики вважають, що наслідки даної атаки будуть обмеженими. Річ у тім, що Бєлгородське водосховище в десятки разів менше за аналогічні водойми Дніпровського каскаду гідроелектростанцій (ГЕС), тож масштаб розливу та можливі руйнування непорівнювані з катастрофічними сценаріями, що супроводжували, скажімо, підрив дамби Каховської ГЕС.
Гребля має тріщину, але загрози повного руйнування поки нема
Після ударів по греблі 25 жовтня губернатор Бєлгородської області РФ В'ячеслав Гладков запевнив місцевих жителів, що ситуація стабільна, але застеріг, що є ризик руйнування греблі, якщо атаки ЗСУ триватимуть. За даними місцевої влади, вода підтопила 10 земельних ділянок, частину жителів перевезли до пунктів тимчасового розміщення, частина ж переїхала до родичів. Якщо нові удари зруйнують греблю остаточно, то виникне загроза підтоплення зони проживання приблизно тисячі людей, додав Гладков. Рівень води у водосховищі знизився на один метр, повідомляла пресслужба російського Федерального агентства водних ресурсів, пошкоджену ділянку греблі намагаються відновити.
Як підтверджують поширені в соцмережах місцевими жителями кадри, наслідки поки що справді незначні. Оприлюднено відео підтоплених ділянок приток Сіверського Донця - піднявся рівень води в річці Нежеголь, затопивши стаціонарні шезлонги. Як коментують місцеві жителі, таке періодично відбувається щороку - в період паводків.
Логістика військ РФ поблизу Вовчанська може бути ускладнена
Внаслідок удару ЗСУ було пошкоджено частину греблі з технічним обладнанням, підіймачі та гребінь. За даними проросійського Telegram-каналу MNS, для ударів по греблі могли застосувати ракети, випущені РСЗВ HIMARS, хоч офіційного підтвердження цієї інформації немає.
Натомість командувач Силами безпілотних систем ЗСУ Роберт "Мадяр" Бровді заявив, що удару по греблі Бєлгородського водосховища було завдано бойовими дронами. На його думку, потоки води, що прорвалися крізь греблю, ускладнять логістику та створять можливість відрізання російських угруповань в окупованій частині Харківської області. За його даними, чотири бригади РФ на Вовчанському напрямку відрізано від постачання та переправ Сіверським Дінцем, що вийшов з берегів.
Ризики для російської армії підтверджують і прокремлівські джерела. Тимчасовий виконувач обов'язків директора управління експлуатації Бєлгородського водосховища Юрій Парамонов стверджує, що навіть за умови прориву греблі ситуація не буде критичною. Ризик затоплення, за його словами, є для Харківської області. Проросійський військовий блогер Юрій Подоляка заявив, що мета удару - "уповільнити просування російських військ у районі Вовчанська". "Розвиваючи цей успіх, можна прорвати лінію фронту. Щоб не допустити цього, противник завдає удару по греблі, розраховуючи повністю зруйнувати два шлюзи, щоб потік води затопив нашу логістику в цьому напрямку. Поки що вдалося серйозно пошкодити один із них", - написав Подоляка у своєму Telegram-каналі.
Можлива шкода для армії РФ
Поки що відомо про затоплені бліндажі російських військових у селі Графівка Шебекінського округу, повідомляв Telegram-канал "Пепел. Белгород". Але наслідки атаки на греблю можуть ускладнити становище російських військ на окупованих територіях України - там перебувають бійці щонайменше шести російських підрозділів - 128-ї, 116-ї та 136-ї бригад, а також 22-го, 1009-го та 82-го полків, стверджує проросійська спільнота "lZlOlVI-Русская армия" в соцмережі "Вконтакте".
За даними творців спільноти, російські війська залишаються на своїх позиціях, наказу про їхнє виведення немає. "Коли підуть потонулі та 300-ті (поранені військовослужбовці, яких вивозять із місць бойових дій. - Ред.)? Усі ж військові, без наказу не зрушать, - зазначається у пості. - Цією ситуацією 100% скористається ворог. Це шанс не лише відрізати наші підрозділи, але й відтягнути наші сили на "усунення наслідків".
Прокремлівський Telegram-канал Readovka описує ймовірність створення водного бар'єра завдовжки в десятки кілометрів, який може ускладнити постачання та відрізати російські підрозділи.
Однак військовий експерт Ян Матвєєв вважає, що наслідки для російських військ можуть бути "мінімальними", враховуючи невеликий обсяг Бєлгородського водосховища - 76 мільйонів кубометрів. Він порівнює водойму з Каховським водосховищем, яке мало об'єм 18,2 мільярда кубометрів та обміліло після руйнування Каховської ГЕС у 2023 році. "Пам'ятаю, як після руйнування греблі на Дніпрі писали чи не про апокаліпсис для російських військ на лівому березі. Але в підсумку на військових розлив практично не вплинув. Так, можливо, були обмежені втрати, частина позицій пошкоджена/зруйнована. Але не більше", - написав він.
Що кажуть про військову доцільність атаки європейські експерти?
Європейські оглядачі та експерти, яких опитала DW, також називають військові наслідки удару ЗСУ малозначущими. Професор міжнародних відносин Інсбруцького університету в Австрії Ґергардт Манґотт (Gerhardt Mangott) переконаний, що ЗСУ навряд чи досягли своєї головної мети під час удару по греблі - знищити або принаймні зробити непридатними позиції російської армії під Вовчанськом. "З військового погляду це користь, у всякому разі, невелика", - вказує він.
Психологічний ефект такої атаки виділяє експерт з питань міжнародної безпеки та оглядач берлінського фонду "Наука і політика" (SWP) Вольфґанґ Ріхтер (Wolfgang Richter). Українським військовим вдається перенести війну на територію супротивника, зазначає він. "Українцям також важливо довести, що вони здатні діяти. Це так само скоріше політико-психологічний ефект. Вони хочуть показати європейцям, можливо, й американцям: "Ми можемо це зробити. Ми здатні діяти, і в нашу обороноздатність досі варто інвестувати", - зазначає співрозмовник DW.
Експерти: Атаку на греблю можна кваліфікувати як воєнний злочин
На думку Вольфґанґа Ріхтера, ураження греблі водосховища викликає серйозні сумніви з погляду міжнародного гуманітарного права. Він зазначає, що "ризик заподіяння значної шкоди цивільному населенню або загибелі багатьох людей у разі повені дуже високий". За його словами, чотири Женевські конвенції та два додаткові протоколи забороняють атаки на цивільні цілі. "А це, звісно, є цивільним об'єктом, навіть якщо його можна використовувати для інших цілей", - пояснює оглядач SWP. Експерт підкреслює, що в разі руйнування греблі "постраждає цивільне населення в районах, долинах і так далі, які можуть потрапити під можливу хвилю повені", що означатиме "порушення міжнародного гуманітарного права, оскільки є безпосередня шкода цивільному населенню, причому в набагато більшому обсязі, ніж військова вигода".
"Тож Україні тут доведеться змиритися з тим, що на її адресу висуватимуть звинувачення в порушенні міжнародного гуманітарного права", - вважає Ріхтер. Він нагадує, що міжнародне гуманітарне право "прямо говорить: якщо вже справа доходить до війни, то обидві сторони мають дотримуватися певних основних правил. І це стосується України так само, як і Росії". З ним згоден і професор Манґотт, який вважає, що атака на греблю "є явним порушенням так званого міжнародного гуманітарного права". За його словами, "це - воєнний злочин, скоювати який забороняє міжнародне гуманітарне право".