Протягом доби, 1-2 жовтня, російські війська кілька разів атакували Південний міст у Києві. Про влучання повідомляв мер Віталій Кличко. Під час першого удару у четвер, коли два дрони влучили поблизу опорної частини споруди, мостом якраз їхав поїзд метро. За даними КМДА, до салону через систему вентиляції потрапив пил від вибухової хвилі. Пасажири та машиніст не постраждали. Фахівці "Київавтошляхмосту" після першого удару критичних пошкоджень не виявили. Ввечері 1 жовтня російський дрон влучив уже в дорожнє полотно мосту. За попередньою інформацією Кличка, пошкоджено мостову опору, відбійник, дорожнє полотно та захисне бетонне загородження метрополітену. "Фахівці метрополітену здійснюють знеструмлення залізничного полотна метро. Рух метро та наземного громадського транспорту мостом зупинений", - повідомив мер Києва.

Після ще одного удару, вранці 2 жовтня, Південний міст перекрили в обидва напрямки, на мосту Метро обмежили рух однією смугою з лівого на правий берег, а на мосту Патона повністю зупинили рух з правого на лівий. Через перекриття у Києві у п'ятницю утворився транспортний колапс: на дорогах значні затори, на зупинках громадського транспорту скупчення пасажирів. Частину автобусів, які курсують мостом Патона, перенаправили через Дарницький міст. Згодом, як повідомила речниця КМВА Катерина Поп, рух мостом Патона відновили в обох напрямках. Пошкодження Південного мосту наразі оцінюють, а рішення щодо руху транспорту ухвалить Рада оборони міста.

Президент Володимир Зеленський повідомив, що за ніч на 2 жовтня Росія випустила по Україні понад сотню ударних дронів, і майже половина з них були реактивними. Ще 1 жовтня, після першої атаки на міст, Зеленський провів нараду з військовими, урядовцями та керівниками служб, які працюють для захисту інфраструктури. "Скорегували систему реагування на російську терористичну операцію проти київської критичної інфраструктури. Повинні бути повністю реалізовані захисні рішення. Визначили необхідний перерозподіл ресурсів", - написав Зеленський у Telegram. За його словами, місцева влада в Києві має бути готовою до швидких рішень на підтримку людей. 

В Інституті вивчення війни (ISW) припускають, що Росія може застосовувати на далекобійних дронах кумулятивні заряди проти великих посилених цілей на кшталт Південного мосту. Але для значної шкоди потрібні повторні точні удари за короткий час, а тип бойової частини, яку використали цього разу, поки невідомий.

Чому ціллю став саме Південний міст

Експерт із транспортного планування Дмитро Беспалов вважає вибір цілі невипадковим. Південним мостом курсує метро, причому, наголошує він, саме цей міст відкрили для руху поїздів під час жовтого рівня тривоги. "Логіка росіян проста: якщо ми хочемо завдати найбільшого удару транспортній системі Києва, це якраз один з очевидних виборів. Щоб одночасно порушити поїздки багатьох людей, економіку столиці, то саме треба бити по Південному мосту", - пояснює він у коментарі DW.

За оцінкою Беспалова, міст водночас є основною логістичною артерією для вантажівок: інші переправи або мають обмеження, як міст Патона, або незручно під'єднані до дорожньої мережі, як Дарницький чи Подільський. За його словами, підрахунки трафіку, які він робив зі своїми колегами через київські мости, показують, що у години пік мостом метро може проїжджати 10-15 тисяч людей щогодини. "Якщо паралізувати Південний міст, то лівий берег і правий фактично залишаться відокремленими, тому що приватними автомобілями перевезти той пасажиропотік, який існує між берегами Києва, неможливо", - застеріг експерт у коментарі DW.

Сам удар Беспалов розцінює передусім як акт залякування киян, а не як спробу зруйнувати міст. Одним, двома чи трьома "шахедами" таку споруду навряд чи можна знищити, каже експерт, хоча й не виключає змін у разі появи новіших боєприпасів, зокрема кумулятивних. Водночас, за його словами, київські мости перебувають не в найкращому технічному стані. Зокрема, Південний, за його даними, класифікують як обмежено працездатний. "Міст - це не людина, яку можна просканувати, зробити МРТ і зрозуміти, що відбувається всередині після такого російського теракту, як сьогодні", - каже Дмитро Беспалов. 

Він пояснює, що пошкодження можуть бути прихованими. У мирний час після такого інциденту міст, імовірно, закрили б на довше й спостерігали за положенням його елементів спеціальними приладами. "В наших умовах ми не можемо собі дозволити таку розкіш", - визнає він. Можливий задум атаки експерт бачить і в тому, щоб змусити місто знову зупиняти метро на мосту під час жовтої тривоги, а отже, завдати великих збитків економіці столиці, де тривога нині триває майже весь день.

Кінець негласної "червоної лінії"?

Керівник аналітичного центру "Ділова столиця" Вадим Денисенко у дописі у Facebook назвав удар "зміною всіх правил гри". На його думку, великі стратегічні мости досі були однією з "червоних ліній" цієї війни як для Росії, так і для України. "Сьогодні ця домовленість порушена", - написав Денисенко у Facebook.

Він вважає, що Росія має щонайменше двомісячне вікно можливостей, поки Україна не має захисту від реактивних "шахедів", і тепер перевіряє, чи можуть цілеспрямовані удари в одну точку вивести один з ключових мостів Києва з ладу. "Зараз, схоже, прийнято рішення перевірити, чи можуть ці шахеди пошкодити міст настільки, щоб він перестав функціонувати. Міст доволі сильна конструкція і одним ударом його не знести, але цілеспрямовані удари в одну точку, в теорії, можуть мати ефект. Зараз росіяни розпочали цей "експеримент", - вважає керівник аналітичного центру "Ділова столиця". На його переконання, Путін розраховує, що тиск президента США Дональда Трампа щодо ударів по НПЗ не дозволить Україні асиметрично відповісти за обстріл мосту масштабуванням ударів по російській нафтопереробці. 

Розрахунок на тактику "тисячу порізів"?

Військово-політичний оглядач, експерт Українського центру дослідження проблем безпеки імені Дмитра Тимчука Олександр Коваленко називає атаку новим етапом російського терору проти столиці. Мета, каже він у коментарі DW, - заблокувати сполучення між правим і лівим берегами. Раніше Росія досягала цього тривалими повітряними тривогами, а удари поблизу мостів, дамб і гребель в інших містах не мали такого масового й цілеспрямованого характеру. "Сьогодні ми бачили, що вони цілеспрямовано дрони направили саме на міст", - наголошує експерт.

Мости, погоджується Коваленко, зруйнувати дуже складно. Але щоденні удари протягом тижнів і місяців можуть створити аварійну ситуацію, через яку той чи інший міст доведеться закрити. "Їхня мета - паралізувати Київ цілком та повністю", - переконаний він. Не менш важливим Коваленко вважає морально-психологічний вимір: розхитування панічних настроїв, зневіри в армії та невдоволення владою. Відповідь України, на думку оглядача, має бути однозначною - удар по Кримському мосту або по мостах на території Росії, зокрема у Брянській, Бєлгородській і Курській областях.

Що робити, аби захистити київські мости?

Коваленко визнає, що захистити такі великі інфраструктурні споруди важко. "Якимось куполом закрити мости неможливо. Це фантастика якась", - зауважує він.

Водночас Дмитро Беспалов переконаний, що найвразливіші конструктивні елементи мостів теоретично можна прикрити сітками чи екранами - так само, як захищають танки, щоб снаряд вибухав, не долітаючи до броні. Але це додаткова вага для споруд, які й без того "ледве дихають", і тоді, можливо, довелося б обмежувати рух, пояснює Беспалов. "Всі мости в броню, в бетон не обернеш", - каже він. Альтернативи якісній протиповітряній обороні та засобам радіоелектронної протидії, на думку експерта, немає.

Коваленко також наголошує, що захистити мости можна лише посиленням протиповітряної оборони - створенням ефективної ешелонованої ППО з інструментами проти реактивних дронів. Проте реактивні дрони-перехоплювачі поки лише проходять випробування, а в постачанні ракет і зенітних комплексів Україна залежить від західних партнерів. Тож доки масштабування перехоплювачів не відбулося, попереджає експерт, мости залишатимуться під загрозою ударів.