Росія перенесла ракетно-дронові удари на об'єкти, що забезпечують товарами мільйони українців, - логістичні центри, склади й виробництва торговельних мереж. Унаслідок масованого ракетного обстрілу Києва та Київщини в ніч на 5 серпня 2026 року руйнувань і пожеж зазнали склади, логістичні центри й виробничі об'єкти щонайменше 14 великих українських і міжнародних компаній. Це вже не поодинокі влучання, а системна кампанія проти українського бізнесу.

Серед постраждалих - найбільш відомі компанії в Україні. У Rozetka знищено розподільчий комплекс у Броварах, що обробляв понад 100 тисяч замовлень на добу; у "Нової пошти" - сортувальний центр у Києві, де загинули люди. Пошкоджено логістику Fozzy Group ("Сільпо") і Novus, згорів логістичний центр "Епіцентру" в Києві та його склади в Калинівці. Втратили склади й запаси Intertop, Puma, Liqui Moly Ukraine та Toyota Ukraine та інші.

Уряд України відреагував терміновою нарадою, зустрівшись з представниками бізнесу, ритейлу та логістичних компаній. Прем'єр Сергій Корецький пообіцяв кредитну підтримку, розширення митного коридору, механізми страхування воєнних ризиків і пріоритетний доступ бізнесу до державних приміщень для розосередження складів. "Стандартні підходи в умовах війни не працюють - потрібні швидкі та нестандартні", - наголосив Корецький, слова якого цитує Урядовий портал. Але чи достатньо цього, щоб утримати підприємства в Україні, і чого чекати споживачам?

Чи буде дефіцит і подорожчання?

Перше, що варто розуміти: удари по складах - це не "відповідь" Росії на українські атаки на логістичні хаби та склади російського маркетплейса Wildberries, що забезпечує потреби російської армії, а лише перенаправлення тих самих російських ракет на нові цілі, наголошує позаштатний експерт Мережі захисту національних інтересів "ANTS" Ілля Несходовський. Росія і до цього била по тій самій "Новій пошті" і не один раз. Якщо раніше російська армія більше зосереджувалась на українських виробничих підприємствах та індустріальних парках, тепер обрала логістичні хаби й маркетплейси, вказує експерт. "Кількість ракет та сама, що й раніше. Якби ворог не бив по "Новій пошті" чи Rozetka, він обрав би інші підприємства, які приносять прибуток і сплачують податки. Це не відповідь, а просто продовження війни", - вважає Ілля Несходовський.  

У коментарі DW він пояснює, що після масованого обстрілу маркетплейсів прямого тотального дефіциту не прогнозується, але точкові перебої і зростання цін - цілком реальні. Причина суто логістична: коли зникає ключова ланка ланцюга постачання, навантаження перекидається на інші центри, а плече доставки товарів подовжується. "Відсутня ключова ланка в доставці. Навантаження на інший логістичний центр суттєво збільшується, плече доставки зростає, і як результат зростають витрати", - пояснює експерт. Ціни зростатимуть там, де бізнес змушений перебудовувати логістику з нуля й закладати у вартість нові витрати на транспортування та зберігання.

Наслідки вже відчутні на конкретних брендах. Спортивний ритейлер Puma попередив, що через втрату складу найближчими тижнями, а можливо, й місяцями можливий дефіцит окремих товарів. 

Чи переміщатиметься український бізнес за кордон?

Чи після таких збитків і труднощів виїде бізнес за кордон залежить від того, де перебуває споживач компанії, вважають експерти. Несходовський переконаний, що маркетплейси на кшталт Rozetka чи "Нової пошти" нікуди не подінуться, бо їхній клієнт тут. Втім, бізнес, чий споживач у Європі, цілком може перенести виробництво до Польщі чи іншої країни ЄС і мати переваги європейського бізнесу.

Саме це вже робить "Епіцентр". Після знищення виробництва керамічної плитки компанія заявила, що переносить його на два власні заводи за кордоном, аби уникнути дефіциту й виконати зобов'язання перед партнерами, а відбудова в Україні триватиме півтора-два роки. Тобто йдеться не про "втечу" бізнесу як таку, а про вимушену релокацію виробництва там, де його економічно можна перенести.

Натоміть співзасновник "Нової пошти" Володимир Поперешнюк вважає, щоб бізнес лишався в Україні потрібна швидка дерегуляція, зокрема спрощення міжнародної логістики, дозвільних процедур у будівництві, а також податкові канікули для вражених обстрілами підприємств та вільних економічних зон на прифронтових територіях.

"Уряд не в змозі закрити небо від ворожих ракет. Але розв’язати руки власному бізнесу - цілком у його силах. Це єдиний шлях втримати економіку. У цьому протистоянні виграє той, хто адаптується швидше. Вільний бізнес знаходить нові шляхи, вмить переналаштовує логістику і відбудовує зруйноване, поки чиновники ще узгоджують черговий державний план ", - написав Поперешнюк у Facebook.

Старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський вважає, що зараз варто робити ставку на страхування воєнних ризиків із державною участю, і саме такий законопроєкт для прифронтових територій, за його словами, зараз готується. "Держава через прозорий тендер закуповує поліси у страхових компаній за найнижчою ціною й оплачує більшу частину вартості. Страховик перестраховує ризик і може покрити набагато більші збитки. Бізнес почувається захищеним", - описує логіку цього механізму Володимир Дубровський.

У коментарі DW Дубровський нагадує, що подібний виклик Україна вже проходила на початку вторгнення, коли ворог знищив нафтобази й сховища пального і бізнес перебудував постачання "з коліс", без тривалих перебоїв, хоч і дорожче. Той самий шлях, на його думку, доведеться пройти й тепер.

Несходовський, натомість, наполягає на адресних грантах під конкретні зруйновані об'єкти і категорично проти податкових канікул, які вважає формою популізму. "Податкові канікули непропорційні втратам: хто втратив 5% бізнесу, отримає більше підтримки, ніж той, у кого зруйновано 90%. Компенсувати треба конкретні нанесені втрати", - зазначив Ілля Несходовський.

Без розв'язання питання безпеки бізнес не працюватиме

Обидва експерти сходяться в тому, що будь-яка фінансова допомога вторинна, поки не розв'язано питання безпеки: протиракетна, протишахедна оборона й удари по місцях запуску російських ракет. Вони застерігають, що без цього, решта заходів втрачає сенс. "Жодна страхова компанія не страхуватиме вічно, якщо удари постійно зростатимуть. Або вартість страхування стане такою, що ціни на продукцію вийдуть за будь-які межі", - констатує Несходовський.

Цю логіку підтверджує й практична порада, яку на тлі браку перехоплювачів для балістики озвучив радник президента Сергій Бескрестнов ("Флеш"). Він радить підприємцям диверсифікувати ризики й перебудувати логістику - не збирати по сто фур на одному майданчику і зберігати товар у менших, розосереджених складах. По суті, бізнес змушений сам адаптуватися до загрози, якої держава поки не може повністю усунути.

Точних цифр збитків поки немає - бізнес неохоче їх розкриває. Але масштаб уже очевидний із заяв компаній. Співзасновник Rozetka Владислав Чечоткін назвав прямі збитки "мільярдами гривень" і найбільшими втратами за 21 рік історії компанії. Він зауважує, що передусім бізнес чекає від держави спрощення правил для приватної протиповітряної оборони, які нині настільки складні, що скористатися ними майже неможливо.