Росія посилила удари по українській залізниці. Лише за вісім місяців 2026 року зафіксовано понад 1600 атак на рухомий склад та інфраструктуру національного перевізника АТ "Укрзалізниця" (УЗ), повідомив DW директор філії "Пасажирська компанія" УЗ Олег Головащенко.  Останнім часом російська армія інтенсифікувала удари дронами по локомотивах, вокзалах та  залізничних станціях по всій Україні.

Так, 16 вересня під удар дрона потрапив поїзд "Київ-Миколаїв". За день до цього було вражено локомотив на Волині поблизу польського кордону. А вранці 13 вересня російський реактивний дрон уразив локомотив пасажирського поїзда на станції пункту пропуску "Ягодин" у Волинській області - лише за два кілометри від кордону з Польщею. Дрон виявив диспетчер моніторингового центру, пасажирів, серед яких був і колишній директор ЦРУ Девід Петреус, встигли евакуювати за 15 хвилин до вибуху, ніхто не постраждав. Незадовго до удару на цій станції стояв дипломатичний поїзд, у якому перебували безпекові радники кількох країн ЄС і колишні європейські лідери, зокрема й експрем'єр Великої Британії Борис Джонсон.  В "Укрзалізниці" вважають імовірним, що саме дипломатичний поїзд і міг бути мішенню, але уникнув небезпеки, оскільки вирушив раніше графіка через оперативний перегляд руху. "Ворог продовжує полювання на пасажирські поїзди", - заявили в  УЗ.

Більше половини з понад 500 локомотивів вражено 2026 року

Від початку повномасштабного вторгнення Росія пошкодила чи знищила в Україні понад 500 локомотивів, причому більше половини з них - у 2026 році, повідомив український міністр закордонних справ Андрій Сибіга в соцмережі X. Такі дії очільник українського зовнішньополітичного відомства назвав "терором Путіна", спрямованим на дестабілізацію української логістики. Він також закликав міжнародних партнерів посилити санкції проти Москви та терміново допомогти Україні знайти локомотиви, сумісні з шириною колії 1520 міліметрів, а також профінансувати прискорену закупівлю.  "Залізниця України тримає країну в русі. Вона забезпечує швидку евакуацію цивільних осіб із прифронтових районів, транспортує життєво важливий вантаж і підтримує рух зерна та інших критичних товарів по всій країні", - наголосив Сибіга.

Росія б'є саме по локомотивах, оскільки технологічно - це ідеальна ціль, вважає експерт з питань транспорту, колишній виконувач обов'язків міністра транспорту та зв'язку України Василь Шевченко. "Тепловізійна пляма від локомотива дуже велика, промахнутися по ньому складно. Наслідки влучання руйнівні: 50 кілограмів вибухівки в дизельний локомотив спричиняють детонацію кількох тонн пального і повне знищення машини, а влучання в електровоз викликає величезну електродугу, яка спалює локомотив і блокує цілий перегін. Тому удари завдають там, де вихід із ладу однієї машини паралізує рух залізниці", - зазначив він в інтерв'ю DW. 

Швидко знайти нові локомотиви складно

Шевченко вказує, що локомотиви неможливо купити одразу, їх треба замовляти, і на це йдуть щонайменше роки, адже готові локомотиви з інших країн через різницю у параметрах колії не можуть бути поставлені Україні швидко. І саме це, за його словами, критично, адже стратегічно "Укрзалізниця" одночасно виконує три функції: забезпечує експортно-імпортні операції, постачання для збройних сил і пасажирські перевезення.

На тлі значних втрат рухомого складу внаслідок інтенсивних обстрілів, залізниця продовжує відновлювати пошкоджену техніку та інфраструктуру. За даними "Укрзалізниці", триває діалог із міжнародними партнерами щодо залучення локомотивів. Зокрема, підписаний контракт із французькою компанією Alstom, нові локомотиви мають почати надходити з наступного року. Компанія також розглядає можливість одержання локомотивів від іноземних залізниць, які використовували колію шириною 1520 мм. Водночас, щоб не допустити зупинки залізничного сполучення, УЗ також активно ремонтує техніку на власних потужностях.

"Якщо колись для нас був важливий пріоритет - економія, зручність для локомотивної бригади, гарний зовнішній естетичний вигляд, то на сьогодні пріоритети змінюються і головне - локомотив має бути технічно справний та готовий до перевезення пасажирів та вантажів", - зазначив Головащенко.  Він також повідомив, що спроби додатково бронювати локомотиви та вагони вже були. Однак, за його словами, захистити рухомий склад таким способом від озброєння, яке Росія застосовує проти пасажирських поїздів та локомотивів, складно.

Чи є нові рішення для захисту залізниці?

15 вересня український президент Володимир Зеленський провів засідання Ставки, присвячене захисту критичної інфраструктури та логістики. За його словами, детально було проаналізувано потреби "Укрзалізниці" та ухвалено затвердити контракти на виробництво систем захисту, збільшити обсяги закупівель засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), переформатувати роботу мобільних вогневих груп і рубежів протиповітряного захисту, створити резервні маршрути для логістики в прифронтових зонах. Міністерству фінансів доручено знайти додаткові ресурси для цього."Будуть додаткові контракти на системи, які посилять захист залізниці, посилять захист прикордонних переходів та інших об’єктів УЗ, і рішення щодо цього вже є", - запевнив Володимир Зеленський у своєму зверненні.

Відповіді на нові безпекові виклики шукають і в самій "Укрзалізниці", каже Олег Головащенко. Основою безпеки є раннє виявлення загрози. За його словами, створено моніторинговий центр, де разом із військовими в режимі реального часу фахівці зіставляють рух повітряних цілей і поїздів,  і не лише в прифронтових регіонах, а по всій території країни. Саме диспетчер такого центру виявив дрон біля пункту пропуску "Ягодин". 

Збільшилася кількість превентивних зупинок

Поява реактивних "шахедів", які летять значно швидше за звичайні, змусила змінити протоколи реагування на загрозу. "Змінилася відстань реагування. Раніше ми пізніше зупиняли поїзд для евакуації. Тепер ми збільшили кількість превентивних зупинок - взагалі стараємося не їхати в зону, де може бути потенційне ураження", - пояснює Головащенко.

Паралельно компанія обмежує курсування в областях із надто високим ризиком і застосовує там перевезення за схемою "поїзд плюс автобус",  у співпраці з військовими адміністраціями цей сервіс планують розширювати. Пасажирів системно інформують, як діяти під час тривоги, і рекомендують відходити від складу на більшу відстань, ніж раніше. Найвразливішим питанням залишається те, куди саме евакуювати людей, визнають в УЗ. У моніторингових центрах, розповідає Головащенко, є карта всіх укриттів на маршруті руху поїзда, і диспетчери намагаються зупиняти потяг там, де поруч є укриття. Але так виходить не завжди. Водночас провідники проходять тренінги й навчання, зокрема психологічні, щоб допомагати пасажирам у такі моменти.

Посилення атак безпосередньо впливає і на графік руху поїздів. Головащенко пояснив, що вимушена зупинка одного поїзда може спричинити затримки на інших маршрутах, оскільки один і той самий склад протягом доби може виконувати кілька рейсів. У разі критичних затримок "Укрзалізниця" скорочує маршрути, залучає додатковий транспорт, зокрема приміські поїзди та автобуси. Рішення ухвалюють в оперативному режимі залежно від ситуації.

Водночас "Укрзалізниця" також готується до настання зимових морозів: працює з фондами й донорами, щоб забезпечити можливість обігріву. "Я розумію, буде зниження температури, і евакуація стане ще складнішою. Це не проста задача. Ми готуємо ковдри, дощовики та обладнання, яке дозволить провіднику хоча б базово допомогти пасажирам, якщо потяг зупиниться в полі, наприклад, через заметіль. Це великий комплекс складних робіт, які доведеться виконувати в умовах війни", - додає Олег Головащенко.