Верховна Рада наприкінці минулого тижня ухвалила в першому читанні урядовий законопроєкт, який може суттєво вплинути на боротьбу з корупцією в Україні. Йдеться про угоди зі слідством у провадженнях в справах про корупційні злочини. Законопроєкт, зокрема, пропонує, аби до корупційних правопорушень можна було застосовувати штраф як додаткове покарання у разі укладання угоди про визнання винуватості.

Штрафи в залежності від тяжкості злочину, відповідно до законопроєкту, можуть складати від 12 тисяч до 12 мільйонів неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Для кваліфікації адміністративного чи кримінального правопорушення неоподатковуваний мінімум зараз становить 1514 гривень.

У випадку затвердження угоди про визнання винуватості суд приймає рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше восьми років або інше більш м’яке покарання з випробуванням. Іспитовий строк у такому випадку становитиме від двох років до шести років.

Читайте також: Прикривались сиротами: в омбудсмена викрили схему виїзду за кордон родичів посадовців

Що не так із законопроєктом про угоду зі слідством?

Ухвалений у першому читанні законопроєкт викликав критику з боку антикорупціонерів. Голова правління Центру протидії корупції (ЦПК) Віталій Шабунін вважає, що якщо законопроєкт в такому вигляді набере чинності, то це  дозволить корупціонерам легально відкуповуватися від в'язниці.

"Ти нардеп чи міністр і тебе взяли на хабарі? Не проблема! Заплатив штраф, компенсував збитки - все: гуляй-веселись. Ніякої тобі тюрми (навіть конфіскація буде опцією)! Вкрав мільярд, взяли на чергових 100 мільйонах, компенсував їх, заплатив ще 200 мільйонів штрафу і живи-насолоджуйся на "зароблених" 700 мільйонах", - прокоментував у Facebook голова правління Центру протидії корупції (ЦПК) Віталій Шабунін.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) та Національне антикорупційне бюро (НАБУ) попереджають, що законопроєкт потребує суттєвого доопрацювання. Їхні зауваження стосувалися того, що застосування до організатора корупційного злочину звільнення від відбування покарання з випробуванням є дві умови - викриття ним іншого організатора та відшкодування збитків. "Без урахування цих змін у законопроєкті залишатимуться корупційні ризики", - заявили в САП.

"Справді, особа повинна не лише відшкодувати збитки, а й здати всіх своїх спільників. Усі ці елементи мають бути включеними, аби законопроєкт був дієвим. Зараз же цей законопроєкт схожий на корупційну індульгенцію", - сказав DW голова правління антикорупційної організації StateWatch Олександр Лємєнов.

Читайте також: Експосадовця Генпрокуратури Щербину засудили до 6 років ув'язнення за корупцію

Угода зі слідством у корупційних злочинах - вимога міжнародних партнерів?

Перед голосуванням парламентський комітету з питань антикорупційної політики також визнав законопроєкт таким, що не відповідає вимогам антикорупційного законодавства, однак депутати все одно за нього проголосували у першому читанні, віддавши 231 голос.

"Під красивою метою прискорення розгляду кримінальних справ, зменшення кількості ув'язнених створюються лазівки для відкупу корупціонерів. Примітно, що депутати-"слуги", яких НАБУ/САП підозрюють в корупції, теж за це голосували", - оприлюднила в месенджері Telegram після голосування свою заяву співголова опозиційної парламентської фракції "Європейська солідарність" Ірина Геращенко.

Голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія натомість наполягає, що голосування за законопроєкт відбулося в рамках зобов'язань за програмою фінансової підтримки України від Європейського Союзу Ukraine Facility Plan. "Фінальна версія законопроєкту все одно буде проходити "залік" від міжнародників. Якщо громадянське суспільство вважає цей законопроект зрадою, у нього є право і можливість надати свої аргументи представникам посольств і міжнародних організацій", - заявив Арахамія.

Законопроєкт вже проходить оцінку Європейської комісії в рамках звіту про розширення і буде доопрацьований, якщо будуть відповідні коментарі від європейських партнерів, запевняє віцепрем'єр-міністерка із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина. "Угоди про визнання винуватості є дуже поширеною світовою практикою. Ця практика є вже і в Україні. Бо чинний механізм малоефективний, що відзначено в оцінках міжнародних експертів", - сказала Стефанішина в коментарі агентству "Інтерфакс-Україна".

Читайте також: Весняні посадки: за що звільнили агроміністра Сольського

Правові наслідки для корупціонера залишаються, але є нюанси

Експертка з протидії корупції Центру політико-правових реформ Ольга Піскунова підтверджує, що міжнародні партнери справді хочуть, аби Україна забезпечила належну динаміку судових справ та винесених вироків по корупційних злочинах. На її думку, угоди зі слідством можуть цьому посприяти, адже держава не витрачає кошти на тримання у в'язниці порушника, а найголовніше вивільняється час у детектива, у прокурора та суддів, які можуть цей час всю увагу зосередити на інших справах.

За словами Піскунової, покарання корупціонера грошима є світовою практикою. "За умовами угоди, корупціонер відшкодовує завдані збитки й шкоду, і в нього конфіскують все, що було набуто злочинним шляхом, в межах цього злочину. Напевно, від цього злочинець  постраждає більше, ніж від того, що ми його закриємо у в'язниці", - прокоментувала DW Ольга Піскунова.

При цьому експертка зазначає, що правові наслідки для порушника залишаються. "Такий правопорушник все одно потрапляє до реєстру корупціонерів. Він все одно певний час відповідно до Кримінального кодексу вважатиметься таким, що має судимість. Тобто це не просто заплатив, вийшов і вільна людина, роби, що хочеш", - каже Піскунова.

Водночас і Піскунова зауважує, що ухвалений в першому читанні законопроєкт потребує суттєвого доопрацювання, адже запропоновані штрафи надто розмиті, а після угоди зі слідством, за проголосованим законопроєктом, у порушника навіть залишається можливість обіймати державні посади.