Угорський прем'єр полюбляє вихвалятися тим, що свого часу брав участь в антикомуністичних вуличних сутичках. Віктор Орбан часто наголошує, що з великим ентузіазмом боровся проти повалення диктатури та за свободу в своїй країні. І справді - ще до того, як Східною Європою прокотилась хвиля політичних змін, він у студентські роки на будапештських вулицях мужньо давав відсіч поліцейським, котрі прагнули затримати критиків режиму.

Але відтоді минуло вже понад три десятиліття. Тим часом Орбан як політик демонструє зневажливе ставлення до ліберальних демократій та підтримує дружні зв'язки з автократами та диктаторами. У нього гарні стосунки з Володимиром Путіним та Реджепом Таїпом Ердоганом, він є бажаним гостем багаторічних правителів у центральноазійських республіках. 

Особливо впадає в око інтенсивне стратегічне партнерством з Китаєм, яке впродовж останніх десяти років вибудував глава угорського уряду. Жодна інша країна в Європейському Союзі не має таких відносин з КНР, як Угорщина. Таким чином, ця країна перетворилась для китайців на важливі ворота, які ведуть до ЄС. "Хоча майже всі країни ЄС мають хороші економічні відносини з Китаєм, в жодній з них Пекін не має такого політичного впливу, як в Угорщині", - каже в розмові з DW будапештський політолог Петер Креко. На його думку, це вписується і в антизахідну риторику угорського уряду, яка стає дедалі відвертішою.

Читайте також: Коронавірус: Угорщина єдина в ЄС робить ставку на вакцини з Росії й Китаю

Угорщина блокує резолюцію ЄС щодо Китаю

Найбільш яскравим актуальним проявом цього стало те, що Будапешт упродовж останніх трьох тижнів двічі заблокував ухвалення резолюції ЄС щодо Китаю. Документ містив критичну оцінку змін до виборчого законодавства Гонконгу. Ці випадки не є якимось прецедентом. Упродовж кількох років Угорщина регулярно виступає проти резолюцій, котрі містять критику на адресу Пекіна.

У березні ЄС запровадив санкції щодо КНР, відповідаючи таким чином на порушення прав людини в цій країні. Попри те, що Угорщина приєдналась до санкцій, це, однак, не завадило угорському міністру закордонних справ Петеру Сіярто назвати їх "такими, що не мають сенсу, та шкідливими".

Зближення через прагматизм

Політичний курс Орбана щодо КНР пояснюється не його захопленням комуністичною країною, а винятково прагматизмом. "Політикою відкриття на Схід" називає Орбан сближення з Росією, країнами Центральної Азії та Китаєм. Цю стратегію він оголосив ще до моменту свого приходу до влади в 2010 році.

Таким чином угорський прем’єр хоче домогтися того, щоб його країна розширила економічні зв'язки, знайшла нові інвестиційні джерела та стала більш незалежною від західних фінансових інститутів, таких як Міжнародний валютний фонд (МВФ), який у 2013 році посеред переговорів про реструктуризацію боргу був змушений під тиском Будапешта закрити своє представництво в Угорщині.

Заради зближення з Китаєм Орбан не тільки вдається до таких жестів, як блокада резолюцій ЄС, але й послуговується відповідною риторикою. Він регулярно розхвалює економічні досягнення Китаю та ефективність його політики розвитку й чітко заявив, що Угорщина ніколи не стане повчати Китай демократії. "Зірка Сходу сяє високо в небі", - заявив Орбан, коли в Будапешті відбувався саміт Китаю та країн Східної Європи у форматі 16 плюс 1.

Щоправда, Угорщині так і не вдалося винести з цього економічну вигоду для себе, як і іншим учасникам саміту, котрі побачили, що КНР багато обіцяє, але мало робить. Обіцяного збільшення товарообороту не відбулося, а багатомільрядні інвестиції в регіон досі так і не надійшли. Натомість такі країни як Чорногорія опинились у сумнозвісній китайській борговій пастці.

Китайські інвестиції в економіку Угорщини

Найбільшою прямою інвестицією КНР в угорську економіку поки що залишається придбання хімічного концерну Borsodchem в 2011 році за 1,2 мільярда євро. Інших великих китайських інвестицій в Угорщині нині нема. Замість цього є ціла низка сумнівних політичних проєктів. Так, у 2013 році китайський технологічний концерн Huawei відкрив в Угорщині важливий регіональний центр логістики. Попри те, що в ЄС підозрюють, що цей концерн може займатися шпигунством й використовувати незаконні методі стеження, Угорщина - єдина з країн ЄС, котра вирішила залучити Huawei до розбудови мережі 5G.

2014 року Китай, Сербія та Угорщина домовились про спорудження надсучасного залізничного сполучення між Будапештом та Белградом. Для цього Угорщина взяла китайський кредит обсягом два мільярди євро. Деталі кредитної угоди досі тримаються в секреті. Експерти сумніваються в доцільності такого проєкту. Крім того, вся ця історія має корупційний присмак: один з учасників проєкту - товариш Орбана ще з юнацьких часів Лоренц Месарош, який за останні десять років перетворився зі звичайного слюсаря-газовика на чи не найбагатшу людину Угорщини.

Читайте також: Петиції і страх перед Китаєм. Складний старт 5G у світі та Україні

Кузня кадрів для КПК та китайських спецслужб

На початку травня Пекін та Будапешт домовились про заснування в Угорщині філії шанхайського університету Фудань та будівництво в Будапешті відповідного кампусу, розрахованого на вісім тисяч студентів. Вартість цього проєкту - 1,5 мільярда євро. Елітний університет вважається ковальнею кадрів для Комуністичної партії КНР та спецслужб Китаю.

Особливо останнє викликає занепокоєння оглядачів. Журналіст-розслідувач Саболч Пані з інтернет-порталу Direkt 36 опублікував у березні розслідування про шпигунську активність Китаю в Угорщині. За даними журналіста, Угорщина перетворилась на важливу базу для діяльності спецслужб КНР у Європі.

У журналістському розслідуванні вказується на те, що 2800 китайських студентів, котрі живуть в Угорщині, систематично стають об'єктами вербування з боку спецслужб своєї країни. Привертає увагу до себе й той факт, що з 20 тисяч осіб, котрі 2012 року в межах програми "Золота віза" отримали дозвіл на проживання в Угорщині, 80 відсотків - громадяни Китаю. Тому Угорщині закидають, що вона перетворилась на троянського коня КНР в Євросоюзі, пише Пані.

Політика Угорщини містить у собі велике протиріччя, каже політолог Петер Креко. "З одного боку, угорський уряд завжди наголошує перед ЄС та США на своєму суверенітеті, з іншого - він сам заганяє себе в залежність від Китаю та боргову яму. А це є значно небезпечнішим, ніж залежність від Брюсселя".

В угорському уряді не відповіли на запитання DW, котрі стосуються політики Орбана щодо Китаю. Що стосується блокування критичної резолюції ЄС відносно Китаю, представник пресслужби уряду лише відповів DW, що Євросоюз уже неодноразово висловлювався з цього приводу. Тому подальших пояснень не потрібно.