Український інститут національної пам'яті (УІНП) повідомив у середу, 2 жовтня, що має намір включити проведення пошукових робіт жертв Волинської трагедії на території Рівненської області до плану заходів на 2025 рік.

Це рішення Інститут вирішив ухвалити після того, як почав отримувати звернення від громадян Польщі щодо можливості проведення пошуку та ексгумації останків членів їхніх родин.

"У разі отримання від польських громадян необхідних уточнень щодо локалізації потенційних місць пошуку ми будемо старатися допомогти їм попри війну і складну економічну ситуацію", - зазначили в Інституті.

У міністерстві закордонних справ Польщі привітали це рішення, повідомляє PAP. "Це гарна новина і крок у правильному напрямку", - заявив речник МЗС Павел Вронський.

Про повноцінне відновлення співпраці наразі не йдеться

В УІНП зауважили, що "залишаються відкритими" до взаємодії з польськими інституціями в сфері пошуку, збереження і догляду за місцями пам'яті українців у Польщі та поляків в Україні, однак офіційні міжінституційні механізми щодо розв'язання проблемних питань у цій царині вже тривалий час не діють.

"УІНП схиляється до рішення піти назустріч інтересам громадян Польщі та у порядку виключення безпосередньо взяти на себе роль координатора у проведенні пошукових робіт на запит польських громадян із запрошенням польської сторони в ролі спостерігача", - зазначили в установі.

Інститут планує навесні 2025 року, до початку сезону пошукових та ексгумаційних робіт, додатково підготувати й оприлюднити роз'яснення про алгоритм звернення щодо проведення таких робіт українською і польською мовами.

Також він запропонував Кабінету міністрів і Верховній Раді передбачити в державному бюджеті на 2025 рік програму "Збереження місць пам'яті", метою якої буде проведення досліджень та робіт, зокрема і на місцях пам'яті польського народу.

Проблеми пошуку та увічнення пам'яті жертв Волинської трагедії

В Інституті нагадали, що вже тривалий час намагаються домовитись з польськими колегами щодо врегулювання проблемних питань у сфері увічнення пам'яті жертв воєн і політичних репресій.

Так, у грудні 2020 року очільники УІНП та Інституту нацпам'яті Польщі домовились провести двосторонні експертні консультації щодо врегулювання таких питань. Був напрацьований відповідний проєкт регламенту, але з 2021 року він не погоджений польською стороною.

В 2022 році міністерства культури двох країн уклали меморандум про співпрацю в сфері національної пам'яті. Він, зокрема, передбачaв створення українсько-польської робочої групи, яка виконуватиме спільні домовленості щодо співробітництва з питань розшуку, ексгумації, поховання, охорони місць вшанування та поховань.

"Меморандум повинен був вступити в дію після припинення воєнного стану на території України. Проте питання пошуку та ексгумації поховань поляків на території України гостро підіймалося польською стороною впродовж усього часу повномасштабної війни", - зазначили в Інституті.

На початку 2024 року історичні питання актуалізувалися в ході міжурядових консультацій. Тому міністерство культури затвердило склад української частини українсько-польської робочої групи з питань національної пам'яті. Втім, інформації щодо формування польської частини групи досі не надходило.

Також в УІНП нагадали, що попри неодноразові кроки української сторони на зустріч польській, запит України на відновлення меморіальної таблиці на похованні воїнів Української повстанської армії (УПА) на горі Монастир залишається невиконаним. Ця таблиця була знищена вандалами в 2020 році, згодом її відновили, але вже без переліку прізвищ вояків УПА, на зазначенні яких наполягає Україна.

Читайте також: Волинська трагедія: непорозуміння через незагоєні історичні рани

Питання Волинської трагедії як інструмент політичного тиску

Влітку міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Україні мають висунути ультиматум: жодного вступу в Європейський Союз без вирішення історичної суперечки навколо Волинської трагедії.

У вересні польські ЗМІ повідомили, що міністерство закордонних справ Польщі розглядає варіант використати євроінтеграційні прагнення України як інструмент тиску на неї задля вирішення питання ексгумації жертв Волинської трагедії.

Водночас президент Польщі Анджей Дуда розкритикував риторику Косіняка-Камиша та заявив, що будь-хто, хто ставить питання таким чином, "іде в руслі політики Путіна"

Напередодні міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час візиту до Польщі заявив, що Україна готова обговорювати суперечливі історичні питання, в тому числі Волинську трагедію, з польськими колегам.