У затоплених внаслідок ймовірного підриву Росією і знищення Каховської ГЕС населених пунктах Херсонської та Миколаївської областей поступово спадає вода і люди повертаються у свої домівки. Однак тепер на них чекає ще одне випробування - спалах інфекційних хвороб, зокрема кишкових та зоонозних (інфекції, спільні для тварин і людини, збудники яких паразитують в організмі певних видів тварин. - Ред).

Наступні два тижні будуть важкими для епідеміологів

Інфекціоністи радять людям, які проживають у південних регіонах вже зараз зважати, яку воду вони п'ють та що їдять, адже інкубаційний період більшості інфекцій триває 7-10 днів. "З часу руйнації греблі та розливу води з Каховського водосховища минуло достатньо часу, аби з'явилися перші симптоми інфекційних захворювань. Протягом наступного тижня-двох ми можемо очікувати проявів цих захворювань", - констатує лікар-епідеміолог, керівник Національної експертної групи з інфекційного контролю, голова громадської організації "Інфекційний контроль в Україні" Андрій Александрін.

За його словами, найбільш небезпечними наразі для людей на затоплених територіях Херсонщини, Миколаївщини та на узбережжі Одеської області є кишкові інфекції. Адже великою водою з Каховського водосховища у пониззі Дніпра розмило каналізаційні стоки та сміттєзвалища. "Зараз високий ризик захворіти на кишкові інфекційні захворювання, бо багато людей опинилися у ситуації, коли вони не мають достатньої кількості питної води, а також технічної води, якою можна мити руки, посуд, обробляти продукти та приймати душ", - пояснив DW Андрій Александрін.

Читайте також: Знищення Каховської ГЕС і культурна спадщина півдня України: наслідки катастрофічні

Заступник міністра охорони здоров'я, головний санітарний лікар України Ігор Кузін каже, що наступні два тижні будуть критичними, адже метеорологи прогнозують спекотну погоду на півдні країни, що загострить там епідеміологічну ситуацію. Він наголосив, що з понеділка, 19 червня, на територіях Херсонської, Миколаївської та Одеської областей, заборонять купатися та виловлювати рибу, оскільки показники річкової й морської води "суттєво погіршуються". "Температура наступні два тижні буде висока і це проковуватиме розвиток біофлори у поверхневій воді. Тому покладаємося на місцеву владу, аби не допускати купання. В Одеській області ситуація досить ризикована, тому закликаю громадян не користуватися водоймами, не виловлювати та не купувати рибу у невстановлених місцях", - зауважив головний санітарний лікар під час спілкування з журналістами.

Вода під контролем, до інфекційних загроз готуються

Він наголошує, що українські фахівці щоденно моніторять стан питної, артезіанської води та поверхневих вод у постраждалих від катастрофи регіонах. У Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській, Миколаївській та Одеській областях були встановлені прилади для швидкого аналізу питної води, які показують результат основних мікробіологічних показників води упродовж 18 годин.

Ігор Кузін зазначив, що вода зі свердловин, а також та, що подається централізовано на Миколаївщині та Херсонщині, є цілком безпечною як за хімічними, так і за мікробіологічними показниками. Також бутильовану воду та воду у цистернах, яку привозять мешканцям постраждалих регіонів, можна пити. Найбільшу загрозу становлять індивідуальні колодязі, оскільки вони були затоплені і відповідно там є певна частина мулу, тому така вода є зараз небезпечною для здоров'я. "Ми радимо для тих мешканців, які повертаються, таку воду не використовувати для пиття та приготування їжі", - наголоcив заступник міністра охорони здоров'я. Він додав, що у територіальні громади, старостам централізовано роздані таблетки для дезінфекції води для уникнення зараження інфекційними хворобами. У Херсонській та Миколаївській областях є 600 тисяч таких таблеток.

Читайте також: У пошуках питної води для півдня України

Хоча зараз ситуація з поширенням інфекцій "стабільна і контрольована", у МОЗ попереджають про значний ризик поширення у подальшому у затоплених районах гепатиту А (хвороба Боткіна), гострих кишкових інфекцій, зокрема сальмонельозу, холери та ботулізму через мор риби, яка загинула на дні Каховського моря. "В Україні поки не виявлено випадків холери. Підозр також не зареєстровано. Зараз в областях, де підтоплення, а також у Запорізькій і Одеській областях є дві тисячі швидких тестів для діагностування холери. Очікуємо, що наступного тижня поставлять ще п'ять тисяч таких тестів для виявлення холери", - зауважив Ігор Кузін.

На окупованих територіях є загроза поширення сибірської виразки

Однак українська влада контролює епідеміологічну ситуацію лише на звільнених від російських окупантів територіях півдня. А як бути тим, хто знаходиться на окупованих територіях?

"До нас вода не дійшла, бо ми далеко від ГЕС, але ми п'ємо воду з колодязя і не розуміємо, чи можна її зараз пити чи ні. Ніякої інформації нам ніхто не надає. Тільки люди між собою спілкуються - хтось кип'ятить, хтось замовляє з Криму таблетки для дезінфекції води, але я точно не знаю, чи можна пити таку воду після цієї таблетки", - ділиться своїми переживанням жителька невеликого населеного пункту, що знаходиться на лівобережжі Херсонщини за кілька десятків кілометрів від Нової Каховки.

Читайте також: Як у Києві опікуються тваринами з затопленої Херсонщини

Але окупована росіянами Нова Каховка надзвичайно постраждала від ймовірного підриву Каховської ГЕС, адже знаходиться практично поруч з греблею. "У 50-роках у Каховському районі розгулювала сибірська виразка. У скотомогильнику між селами Дніпряни і Корсунка закопували худобу з сибірською виразкою. Там зараз все у воді і час від часу детонують міни, які змило з замінованих берегів. Внаслідок цих підривів на поверхню може винести спори сибірської виразки з цих скотомогильників", - зауважила в коментарі DW голова Новокаховської міської громадської екологічної організації "МАМА-86-Нова Каховка" Таїсія Козак. Екологиня прогнозує, що спори сибірської виразки можуть потрапити далеко за межі поки окупованого Каховського району ."Це все також потрапляє у Дніпро і нестиметься у Чорне море. Це епідеміологічна небезпека не тільки для України, а й для інших чорноморських країн", - зауважує Таїсія Козак.

Головний санітарний лікар Ігор Кузін підтверджує, що затоплені скотомогильники потенційно можуть стати джерелом поширення сибірської виразки, проте уточнив, що наразі випадків підозри на сибірську виразку не зафіксовано.

Епідеміолог Андрій Александрін вказує на те, сибірська виразка не передається від людини до людини, а розходиться лише серед тварин та вражає їх. При цьому сибірська виразка піддається лікуванню. Він зауважує, що проблема зараження тварин сибірською виразкою на затоплених територіях стане актуальною згодом, після сходження води, адже спори збудника можуть осідати на полях і пасовищах, які будуть непридатні для подальшого використання.

"Спори сибірської виразки зберігають свої властивості десятиліттями. Ми розуміємо, що багато цих ризиків потрапили у воду і цю територію, де розлилася вода вже можна назвати мертвою територією для випасу худоби. Якщо худоба їстиме траву з таких пасовищ, то будуть постійно такі інфекційні спалахи", - пояснює голова громадської організації "Інфекційний контроль в Україні".

Хімічне забруднення матиме відкладений ефект для здоров'я людей

Окрім цього довгостроковий ефект матиме і забруднення затоплених територій хімічними речовинами, що матиме значний вплив на здоров'я людей. За інформацією Greenpeace, через руйнування Каховської ГЕС затоплено 32 об'єкти із хімікатами, нафтою та бензином. Окрім цього, щонайменше 150 тонн моторного мастила, за попередньою інформацією, витекло у воду в перші дні катастрофи. "Забруднена пальним вода просочується в ґрунти і з часом його рештки потраплятимуть у водні джерела. Від мастил її дуже важко очистити і кип'ятіння не дає результату, тому там краще пити бутильовану воду", - зазначає експертка "Агенції з хімічної безпеки", кандидат хімічних наук Ольга Цигульова.

До того ж надзвичайно багато у воду могло потрапити добрив та хімічних засобів захисту рослин, які використовували аграрії у сільському господарстві. На сайті "Екозагроза" міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України йдеться про те, що внаслідок руйнування греблі Каховської ГЕС пошкоджено герметичність та цілісність ємностей для зберігання рідких добрив, зокрема карбамідо-аміачної суміші на території підприємства "Паллада Шип'ярд", що у Херсоні. Там зберігалося понад три тонни добрив. І це тільки те, що було відомо, адже багато складів з сумішами хімзасобів захисту рослин зберігалися у приватних фермерів на лівобережжі необлікованими, каже Ольга Цигульова.

До того, хімік вказує, що з підприємств у воду могли потрапити важкі метали, відпрацьовані кислоти, які несуть загрозу для здоров'я людини, відкладену у часі. "Свинець, ртуть, кадмій, хром - це все політоксини, які впливають на харчовий ланцюг. Планктон, забруднений ртуттю, наприклад, їсть риба, а її виловлюють і їдять люди і отруються самі. Тому у цих місцях підтоплення категорично не можна їсти виловлену рибу. Свинець дуже впливає на нервову систему", - застерігає експертка "Агенції з хімічної безпеки".

Також підтопленими, за її словами, виявилися склади з непридатними пестицидами, які підлягали знищенню, але так і не були спалені через брак коштів. "Серед цих пестицидів є стійкі органічні забруднювачі. Наприклад пестицид ДДТ, це стійка отрута. Після потрапляння її в організм руйнуються всі органи, вона дуже небезпечне для людей", - зауважує Цигульова.

Голова Новокаховської міської громадської екологічної організації "МАМА-86-Нова Каховка" Таїсія Козак підтверджує, що у Каховському та Новокаховському районах, зокрема у селах Корсунка та Нові Лагері були такі склади з непридатними пестицидами. Зараз ці села теж підтоплені.

Експерти попереджають, що процес з очищення води та ґрунтів від хімічних та бактеріологічних забруднень, які виникли через ймовірний підрив Каховської ГЕС розтягнеться на десятиліття.