Україна відіграє важливу роль у забезпеченні глобальної продовольчої безпеки. Зважаючи на це, офіційний Київ домагався продовження "зернової угоди", укладеної між Україною, ООН, Туреччиною та Росією, яка добігає кінця 19 листопада. Про особливості продовження "зернової ініціативи" та те, як і скільки Україна відправляє "гуманітарного зерна" у бідні країни, DW поспілкувалася з міністром агропромислової політики та продовольства України Миколою Сольським.

DW: У Стамбулі погодили продовження "зернової ініціативи" ще на 120 днів. Що це означає для України? Чи всі запити України у цих переговорах були враховані, зокрема про розширення ініціативи на морські порти, зокрема у Миколаєві?

Микола Сольський: Для України "зернова ініціатива" - це зараз основний коридор для вивезення українського зерна, який важливий для українських фермерів і всіх інших людей у світі, тому що вона стримує ріст цін на продовольство. Для деяких країн ця новина особливо важлива. Це ті країни, які платять за продовольство дуже багато, а заробляють мало, в першу чергу африканські країни Чи все було на переговорах, як ми хотіли? Звичайно, є ще питання, які ми ще додатково обговорюємо і хотіли б вирішення. Окрім Миколаєва, це ще спрощені процедури контролю кораблів, які заходять і виходять через Босфор. Тому що саме це зараз вузьке горло всього проєкту, а не українські порти. Важливо, аби тут була домовленість. Також всі учасники переговорів з української сторони намагаються досягти більшого строку продовження ініціативи. Це дасть можливість аграріям і трейдерам спланувати роботу краще і зменшить ажіотаж щодо вивезення зерна. Про це теж йдуть переговори.

Спрощення процедури контролю, на чиїй стороні вирішення цього питання? Яка зі сторін угоди гальмує це?

Ми готові перевірити хоч всі кораблі, які прийдуть, але не всі учасники "зернової ініціативи" погоджуються на це. Ми просимо допомоги, аби спільними зусиллями переконати всі сторони, які роблять огляд цих кораблів, виконувати це швидше і підтвердити пришвидшену процедуру.

Україна раніше говорила, що готова продовжувати "зернову ініціативу" на рік, чому зараз знову обмежилися строком на 120 днів?

Ми б, звичайно, хотіли, аби ця ініціатива була безстроково. Але оскільки перший раз вона була підписана на 120 днів, тому і зараз була пролонгована на такий же період. Інші сторони цих переговорів наполягали саме на такому строку, але ми зі свого боку будемо просити, аби продовження ініціативи було довшим. 

Україна днями анонсувала ще одну свою зернову ініціативу Grain from Ukraine. Що це за ініціатива? Вона реалізовуватиметься в рамках угод, укладених нині в Туреччині? Які особливості саме цієї ініціативи?

Це окрема ініціатива, але вона не працюватиме без реалізації зернового коридору. Її суть полягає в гуманітарній допомозі у вигляді зерна з боку України та наших друзів і партнерів найбіднішим африканським країнам для зниження ризиків голоду, здешевлення продуктів харчування. Окрім України до цього приєднуються інші держави. Це цінно тим, що Україна реалізує це у такий важкий час, у війну. Бо легко давати, коли багато грошей і все добре, і набагато складніше це робити у такій ситуації, як зараз. Але ми показуємо той приклад людяності, демонструємо ті принципи, за які бореться наша країна.

Читайте також: "Зернову угоду" подовжено: що вона несе Україні та світу

Перші два кораблі йдуть в Ефіопію і Сомалі. Одне судно вже вийшло, інше в грудні має стати під завантаження. Країни, які можуть долучитися до цього процесу, визначаються під час переговорів між МЗС України, World Food Programm, а також іншими африканськими країнами - Єменом, Суданом, Конго, Нігерією. Аналіз продовольчої ситуації  показуватиме, де вона найгірша, де є проблеми з доступом до продуктів харчування, куди логістично швидко  можливо доставити агропродукцію, бо не у всіх цих країнах є порти. Про Grain from Ukraine заявив президент України, до ініціативи приєднуються й інші країни. Серед яких Німеччина, яка також заплатила за фрахт перших суден. Кількість кораблів щомісяця буде збільшуватися залежно від потреб і логістичних можливостей, а також від того, наскільки українська енергетична інфраструктура буде нормально працювати.

Це будуть гуманітарні поставки, тобто безкоштовні. Але ж все одно хтось має заплатити за зерно, яке виростили українські фермери. Хто за це платитиме?

Так, для отримувачів зерна це безкоштовні поставки. Україна починає, всі інші приєднуються. Тут будуть гроші і зусилля всіх країн, але зерно буде українське. Воно купується в українських трейдерів, які в свою чергу вже закуповують його в українських фермерів.Так, зерно для двох кораблів було закуплене за рахунок державних коштів України, для інших суден  воно буде придбане за рахунок інших країн в результаті переговорів і тендерів - на абсолютно прозорих умовах.

 Читайте також: Війна Росії проти України та зернові: п'ять фактів

Скільки коштів з державного бюджету Україна витратила на закупівлю зерна для відправки перших двох кораблів в рамках  Grain from Ukraine, один з яких зараз йде в Ефіопію, а інший готується для завантаження у Сомалі?

Перші два кораблі - це зерно, що закупила Україна. Йдеться про 50 тисяч тонн зерна, на закупівлю якого Україна витратила 420 мільйонів гривень з резервного фонду. А фрахт - це кошти, зокрема, Японії та Німеччини.

До кінця року будуть ще такі гуманітарні поставки зерна?

Ми сподіваємося, що до кінця року будуть ще поставки, другий корабель вже зафрахтовано на грудень. Все залежить, наскільки ця ініціатива здобуде глобальну підтримку, бо звісно, ми в умовах війни самостійно не можемо за все це платити, тільки частково. Сподіваємося, що це буде кілька десятків кораблів, суттєва допомога, яку відчують країни Африки.

Ця ініціатива була відповіддю на закиди російського президента Путіна про те, що, мовляв, "зернова ініціатива", яка діяла з серпня, не забезпечувала зерном найбідніші країни?

Всі, хто має відношення до зерна у світі, розуміють, що це маніпуляція, бо є відкрита статистика, яка свідчить, що третина йшла в Африку та на Близький Схід, приблизно третина - в Азію, ще приблизно третина - в Європу. Ринок так вирішив. Саме ці поставки на глобальний ринок зменшили ціну для всіх країн. Робота зернового коридору і те, що українське зерно повернулося, вплинуло на дві речі: в Африці є продовольство, а будь-яке інше зерно у світі стало дешевшим для всіх.

Скільки Україна експортувала зернових з початку року, скільки в результаті "зернової ініціативи" і чи є що експортувати найближчим часом? Скільки зернових може експортуватися до кінця року та у 2023 році?

Завдяки "зерновій ініціативі" експортовано близько 11 мільйонів тонн зерна. Цього року експортували зернових менше аніж минулого. Найважче було з березня по липень, коли ми мали вивезти 20 мільйонів тонн, але вивезли в кілька разів менше. Це великий обсяг, на який розраховував світ. Блокування морських портів спричинило дуже різке підняття цін на зерно по всьому світу. Плюс до цього - посуха в Європі, плюс деякі країни захотіли збільшити свої резерви зернових в непередбачуваному світі. Все це почало нарощувати цінове цунамі і його зупинила тільки робота "зернового коридору". Це чудово розуміють росіяни, вони це використовують.

Та все  ж таки, чи є у нас зараз що експортувати цим зерновим коридором і для реалізації ініціативи Grain from Ukraine?

На момент вторгнення РФ фермери мали засіяні землі і певний запас добрив і палива. Тому ми максимально відсіялися в тих умовах, які були, незважаючи на проблеми з кредитами, дизелем, цінами, з логістикою, неможливістю реалізувати вирощене. За це треба віддати належне фермерам. Але всі ці проблеми відображаються на посівах озимини. Вони сіють на 20-30 відсотків менше, аніж минулого року. Всі мають розуміти, чим довше буде війна, тим менше буде зерна в Україні і тим більше загострюватимуться глобальні проблеми з зерном. Минулорічне зерно ми майже все вивезли.  По урожаю за цей рік ми прогнозували 65 -67 мільйонів тонн зернових і олійних культур. Через погоду ми зменшимо трохи цей прогноз. Це приблизно саме те, на що ми можемо розраховувати. Враховуючи, що для споживання нам потрібна одна четверта від зібраного. Тому для експорту залишиться ще дуже і дуже багато.

Які логістичні коридори зараз найбільш перспективні? Скільки агропродукції було експортовано залізничним шляхом? Скільки автомобільним? Річковим? Чи буде котрийсь з цих коридорів розширюватися?

До війни ми 90 відсотків агропродукції експортували морем. Ми вивозили до 7 мільйонів тонн на місяць. Коли почалася війна, то всіма маршрутами ми змогли вивезти лише 200 тисяч тонн зерна. До відкриття "зернового коридору" морем ми розвинули залізничний, автомобільний і річковий коридори в бік ЄС і вивезли цими коридорами до 3 мільйонів тонн за березень-травень. Але ці коридори все одно дуже дорогі й довгі за часому порівнянні з морським, тому ми разом з європейськими партнерами і бізнесом розробили програму "Шляхами солідарності" для розвитку експортних потужностей України.

В рамках цієї роботи ми побачили, що критично не вистачає вантажного транспорту для перевезення зерна від українського кордону до європейських портів. Бо кількість залізничних зерновозів в Україні становить 24 тисячі, на всю Європу -  12 тисяч від Бухареста до Лісабона.Ми з ЄС маємо різну ширину колій, і без європейських вагонів везти швидко неможливо. Тому багато переговорів проведено з ЄС. Минулого тижня Євросоюз оголосив, що він виділяє мільярд євро на "Шляхами солідарності". Частина грошей - це гранти, частина - кредити для збільшення залізничного і автомобільного транспорту для будівництва прикордонних перевалочних елеваторів, а також будівництва українсько-польського олійного трубопроводу. Наступного року ми підсилимо морський коридор ще й наземними маршрутами.