Ідея запровадити у Євросоюзі вуглецеве мито була однією з найбільш обговорюваних і спірних ініціатив ще до того, як Єврокомісія її представила. Адже ця новація стосується імпорту до ЄС з будь-якої країни світу. Деталі механізму прикордонного вуглецевого коригування (Carbon Border Adjustment Mechanism, CBAM), який неформально називають вуглецевим "митом" або "податком", стали відомі у середу, 14 липня. Цього дня Єврокомісія представила свій найбільший пакет пропозицій для зниження викидів. Україна належить до країн, чий експорт запровадження механізму зачепить найбільше. DW пояснює, як працюватиме CBAM та що він означає для України.

Система торгівлі викидами у Євросоюзі

Для того, щоб зрозуміти, для чого потрібен CBAM, слід спершу поглянути на систему торгівлі викидами (ETS), яка діє в Євросоюзі з 2005 року. Вона поширюється на викиди вуглекислого газу з трьох секторів: енергетики, важкої промисловості та комерційної авіації в межах Європейської економічної зони.

ETS встановлює верхню межу викидів, яка дозволена для цих секторів. І підприємства, які залучені в них, отримують або купують дозволи на певний обсяг викидів. Компанії можуть торгувати цими дозволами між собою. Якщо підприємство не має достатнього обсягу дозволів на викинуті в атмосферу парникові гази, на нього чекають штрафи.

У Єврокомісії вважають цю систему дуже успішною та наголошують, що завдяки ній європейські підприємства успішно модернізуються. Так, електроенергія та важка промисловість знизили свої викиди на майже 43 відсотки за 16 років. Щоб така система не шкодила конкурентоспроможності компаній з ЄС, вони отримують певну частку дозволів на викиди безоплатно. Але таку частку поступово знижують. І для того, аби європейські підприємства не опинялися в гіршому становищі, аніж їхні іноземні конкуренти, які не платять такі високі ціни за свої викиди, то Єврокомісія і пропонує запровадити вуглецеве мито.

Як працюватиме вуглецеве мито ЄС

CBAM стане таким собі віддзеркаленням системи торгівлі викидами, спрямованим не на європейські компанії, а на закордонних виробників. Поширюватися вуглецеве мито спершу буде лише на п'ять категорій продуктів: цемент, сталь і залізо, алюміній, добрива та електроенергію. Платити його будуть компанії, які імпортують ці товари до ЄС.

Читайте також: Литва vs БілАЕС, або Чи потрібна ЄС і Україні електроенергія з Білорусі

Ціна таких "вуглецевих" ліцензій на імпорт у підсумку буде на тому ж рівні, скільки європейські компанії платять у рамках ETS. Ціна за одну тонну CO2 у Євросоюзі сильно коливається. Останніми місяцями вона суттєво зросла та перебуває на рівні 50 євро. Утім, якщо виробник з-за меж ЄС доведе, що він уже заплатив за викиди у своїй країні, то суму цього податку вирахують з повної ставки вуглецевого мита за імпорт до Євросоюзу.

Одна з цілей вуглецевого мита - запобігти виведенню виробництва з ЄС до інших країн, де ціни на викиди набагато нижчі. У Брюсселі запевняють, що фінансові надходження від цього мита - не головна мета CBAM - там хочуть спонукати інші країни модернізувати своє виробництво та знижувати викиди парникових газів.

ЄС дасть час іноземним виробникам на пристосування до CBAM

Поки йдеться лише про пропозицію запровадити вуглецеве мито. Тепер представлений Єврокомісією проєкт регламенту про CBAM повинні будуть розглянути Рада ЄС і Європарламент. Якщо його ухвалять, то механізм вуглецевого коригування почне діяти не одразу. Перша фаза триватиме з 2023 по 2025 рік. За цей час імпортери повинні будуть налагодити систему перевірки обсягів викидів виробниками третіх країн. І вони поки лише інформуватимуть ЄС про викиди з імпортованих ними товарів. Сплата мита почнеться лише під час другої фази, з 2026 року. До цього часу в Єврокомісії хочуть провести й перший перегляд механізму, коли його дію можуть поширити на подальші категорії товарів.

Єврокомісар з питань економіки Паоло Джентілоні зазначив на пресконференції у Брюсселі, що CBAM "забезпечить, що наші кліматичні амбіції не будуть підриватися іноземними компаніями, які слідують менш суворим екологічним вимогам". Він наголосив, що цей механізм цілковито відповідає правилам Світової організації торгівлі (СОТ).

Забезпечити це повинне поступове впровадження мита протягом 2026-2036 років. Механізм поширюватиметься лише на ту частку викидів, яка не покривається безплатними дозволами в рамках ETS. І оскільки обсяги цих безплатних дозволів скорочуватимуться до нуля, то вуглецеве мито зростатиме пропорційно.

Чи діятиме вуглецеве мито для України?

Досі було незрозуміло, чи застосовуватиметься CBAM до всіх частин світу, а чи будуть винятки для країн, що розвиваються. В українському уряді ще у 2020 році обговорювали вуглецеве мито з представниками Єврокомісії та переконували, що на українські товари мито не повинно поширюватися. Пояснювали це тим, що Україна має угоду про асоціацію з ЄС і бере на себе зобов'язання у сфері захисту довкілля. Утім, в підсумку Єврокомісія вирішила поширити дію CBAM на всі країни світу.

В Україні діє екологічний податок на викиди CO2. Щоправда, він становить 10 гривень за тонну, що набагато менше за ціну за викиди в ЄС. В уряді пропонували його підвищити до 30 гривень. Після початку дії CBAM українським виробникам доведеться платити тим більше, чим більшим буде розрив між податком в Україні та ціною за тонну вуглекислого газу в ЄС.

Читайте також: Від авіації до митниці, або Коли Україні чекати нових безвізів з ЄС

Україна - серед основних країн, які зачепить вуглецеве мито

У проєкті регламенту вказується, що найбільший вплив CBAM матиме на такі країни: Росію, Україну, Туреччину та Білорусь. Якщо дивитися на п'ять секторів, то Україна входить до десятки найбільших постачальників до ЄС у чотирьох з них, за винятком алюмінію. У цементі Україна з 13 відсотками посідає друге місце серед постачальників до Євросоюзу, після Туреччини. В імпорті ЄС електроенергії Україна також посідає друге місце, поступаючись Росії. За добривами Україна на п'ятому місці з п'ятьма відсотками.

Німецький фонд "Наука і політика" вже опублікував свої розрахунки того, скільки українському експорту, можливо, доведеться платити в рамках CBAM. Наприклад, для сталі та заліза загальні відрахування, залежно від сценаріїв, коливатимуться у межах від 30 до 376 мільйонів євро.

Утім, ці розрахунки беруть до уваги лише нинішні умови. Натомість у Єврокомісії обговорюють з іншими країнами, зокрема Україною, те, як ЄС може їм допомогти декарбонізуватися, а також запровадити систему торгівлі викидами, аналогічну європейській. Один з чільних посадовців ЄС заявив, що поява ETS в Україні до 2026 року виглядає "дедалі більш реалістичною".