Німеччину називають серед країн, які не підтримали запрошення України до НАТО на саміті у Вільнюсі. Що кажуть німецькі експерти, політики та ЗМІ про підсумки першого дня - у матеріалі DW.
Реклама
"Якщо в Москви були побоювання, що НАТО відчинить двері Україні, тепер у Кремлі можуть більш-менш розслабитися - цього не сталося". Так розпочала випуск новин на телеканалі ZDF ведуча Марієтта Сломка (Marietta Slomka). За підсумками першого дня саміту НАТО у Вільнюсі вівторок, 11 липня, не приніс того, на що сподівалася Україна та багато країн альянсу.
Всупереч закликам президента України Володимира Зеленського, який приїхав до столиці Литви, лідери 31 країни не затвердили формального запрошення і тимчасових рамок вступу Києва до Північноатлантичного альянсу. Деякі країни, серед яких ЗМІ називають США та Німеччину, не підтримали цієї ідеї. У декларації країни НАТО знову підтвердили рішення саміту в Бухаресті у 2008 році про те, що Київ може стати членом альянсу, додавши, що це станеться тоді, коли у них буде єдина позиція з цього питання та будуть "виконані умови".
У заявах політиків правлячих у Німеччині партій та багатьох ЗМІ звучить приблизно таке центральне послання - мовляв, розчарування президента Зеленського зрозуміле, але, як сказав в інтерв'ю ZDF у середу вранці співголова політичної партії Союз-90/Зелені Омід Нуріпур (Omid Nouripur) "процедур потрібно дотримуватися". Іншими словами - серйозних знижок через війну у питанні прискореного чи спрощеного членства Києву чекати не варто. Нуріпур сподівається, що "незабаром після війни Україна стане членом НАТО".
Опозиція критикує рішення про підсумки першого дня саміту. Він увійде в історію через вступ Швеції, але і як саміт, на якому "втрачено історичний шанс" щодо України, сказав у вівторок увечері в ток-шоу Maischberger на телеканалі Das Erste депутат Бундестагу від партії Християнсько-демократичний союз (ХДС) і колишній голова комітету із зовнішньої політики Норберт Реттґен (Norbert Röttgen). Про "втрачений історичний шанс швидко прийняти Україну в НАТО після війни" написав у Twitter і військовий експерт Карло Масала (Carlo Masala).
Опонент Реттґена на ток-шоу з правлячої Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) Ральф Штеґнер (Ralf Stegner) заперечив і нагадав про прагнення країн Заходу не допустити ескалації: "Треба уникнути світової війни". Штеґнер, однопартієць канцлера Олафа Шольца (Olaf Scholz), також вважає, що "Швеція виконує всі умови прийняття до НАТО, а Україна - жодного".
У експертному середовищі голосніше лунають голоси критиків підсумків саміту. "Ми іноді робимо вигляд, ніби йдеться про подачку чи послугу для України", - сказав в інтерв'ю тому ж ZDF політолог та експерт зі Східної Європи Ніко Ланґе (Nico Lange). За його словами, президент Зеленський "справедливо вказує на те, що йдеться про основні питання безпеки в Європі".
Реклама
Який сигнал з Вільнюса для Росії?
У більш жорстких висловах проаналізувала ситуацію експертка у сфері безпекової політики Штефані Бабст (Stefanie Babst) в інтерв'ю радіостанції Deutschlandfunk у середу вранці. Вона назвала підсумки саміту "стратегічно нульовими". За словами експертки, не було "політичної волі", і особливо "Німеччина та США хотіли уникнути формулювання, яке б виходило за межі бухарестської угоди".
Бабст, колишня співробітниця штабу НАТО, пояснює це "страхом можливої ескалації війни та, можливо, навіть прямої ескалації з Росією". Експертка вважає, що такі побоювання не виправдані, оскільки дії Росії з моменту її вторгнення в Україну в лютому 2022 року показали, що Москва уникала прямої конфронтації з НАТО. "Росія, президент Путін продовжує робити ставку на те, що ми, НАТО, хочемо спостерігати за подіями, підтримувати, але самі не втручатися, і він таким чином отримує свободу дій. На жаль, це сигнал із Вільнюса", - вважає Бабст.
Думки у пресі розійшлися. Про загрозу ескалації пише видання Rhein-Neckar-Zeitung із Гейдельберґа: "Для України цю війну ще не виграно, а для Росії - не програно". Газета також критикує оголошене напередодні саміту НАТО рішення США передати Україні касетні боєприпаси.
"Хоча Україна мала очікувати відмови, розчарування президента Зеленського зрозуміле, - зазначає Reutlinger General-Anzeiger. - Його країна та громадяни платять величезну криваву ціну у боротьбі з Росією". Газета вважає, що, відкривши Україні перспективу членства в ЄС та НАТО, обидві організації "дали обіцянки, які вони не можуть виконати", і що "настав час бути чеснішими".
Газета Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ) загалом задоволена результатом саміту, особливо зняттям претензій Туреччини щодо вступу до НАТО Швеції та затвердженням планів оборони Альянсу на випадок вторгнення Росії. Все це "має справити враження" на президента Росії Путіна, щодо якого коментатор FAZ використав слово Hasardeur (авантюрист, гравець). Він пише, що "розуміє" розчарування Зеленського, але вважає нерішучість США "з урахуванням неясних перспектив" виправданою. "Україні мало що дали б конкретні обіцянки, виконання яких не гарантоване", - підсумовує газета.
Яку зброю Україна отримує від Заходу
Україна вперше отримає від Німеччини гелікоптери Sea King Mk41. Західні країни вже надали Києву військову допомогу на мільярди доларів - від танків Leopard до ракет ATACMS. Про деякі види західної зброї - галерея DW.
Фото: Wolfgang Minich/picture alliance
Черговий літак із військовою допомогою Україні
Від початку вторгнення Росії в Україну постачання озброєнь Києву здійснили вже понад два десятки держав - від Австралії до США. І йдеться не тільки про амуніцію, стрілецьку та нелетальну зброю, а й про важкі системи та бронетехніку. DW - про деякі з них.
Фото: Kacper Pempel/REUTERS
Гелікоптери Sea King Mk41
ЗСУ вперше отримають від Німеччини шість багатоцільових гелікоптерів Sea King Mk41, необхідне оснащення і запасні частини до них, повідомило міноборони ФРН. Українські військові пройдуть відповідний курс навчання.
Фото: Wolfgang Minich/picture alliance
Далекобійні ракети ATACMS
ATACMS - це оперативно-тактичний балістичний ракетний комплекс виробництва американської компанії Lockheed Martin. Ці ракети можуть нести як унітарні боєголовки, так і касетні елементи ураження. ATACMS здатні вражати цілі на відстані до 300 км. Як повідомляється, Київ отримав базову версію ATACMS - MGM-140A ATACMS Block 1 (M39), яка здатна уражати цілі в діапазоні від 25 до 165 кілометрів.
Фото: U.S. Army/Avalon/Photoshot/picture alliance
Бойовий танк Leopard 2A6
Німецький Leopard 2A6 оснащений 120-мм гладкоствольною гарматою, двома кулеметами, один з них працює в парі з гарматою, другий розрахований на враження цілей у повітрі. На танку можна встановити ПТРК. Екіпаж - чотири особи. Вага з повним боєкомплектом становить понад 60 тонн, швидкість - до 72 км/год, потужність - 12-циліндровий дизельний двигун - 1500 к.с., бак - 1160 літрів.
Фото: Martin Meissner/AP Photo/picture alliance
Бойова машина піхоти Marder
БМП Marder Україна отримує від Німеччини. Місткість БМП - 10 осіб. Озброєння - швидкострільна автоматична 20-мм гармата й спарений з нею кулемет калібру 7,62 мм. На башті можуть встановлюватися ПТРК Milan та гранатомети. Для захисту бійців від зброї масового ураження БМП оснащена вентиляційною системою. БМП здатна долати водні перешкоди завглибшки до двох мерів.
Фото: BeckerBredel/IMAGO
БМП М2 Bradley
M2 Bradley - головна американська БМП. Вона поєднує хороший захист, потужне озброєння й дуже хорошу систему спостереження й керування вогнем, яка включає режим зі швидкого пошуку й ураження цілей командиром. Завдяки цій системі та далекобійному протитанковому ракетному комплексу TOW ця БМП вважається дуже серйозним протитанковим засобом. Перша партія відправлена в Україну в січні 2023 року.
Фото: Baderkhan Ahmad/AP Photo/picture alliance
Зенітна самохідна установка Gepard
Перші німецькі зенітні самохідні артилерійські установки Gepard прибули до України ще в серпні 2022 року. САУ Gepard здатна вражати цілі, що летять на висоті до трьох кілометрів, на дистанції до чотирьох кілометрів. Комплекс має дві швидкісні гармати Oerlicon KDA калібру 35 мм швейцарського виробництва й два радари, які розпізнають ціль на відстані 15 кілометрів.
Фото: Thomas Imo/photothek/IMAGO
Бойовий танк Challenger 2
Танки Challenger 2, що їх Україна отримала від Великобританії, оснащено 120-мм нарізною гарматою, боєкомплектом - 52 снаряди. Дальність стрільби - до дев'яти кілометрів. На танку встановлено два кулемети. Challenger 2 - один з найважчих танків з вагою до 75 тонн. До корми підвішуються баки зі запасним пальним. На танку встановлені дизельні двигуни потужністю 1200 к.с., запас пробігу - 450 км.
Фото: Tomasz Waszczuk/PAP/epa/dpa/picture alliance
Зенітно-ракетний комплекс IRIS-T SLM
Перший комплекс IRIS-T SLM Німеччина передала Україні в жовтні 2022 року. Три будуть надійдуть у 2023 році. Це одна з найсучасніших систем ППО. Її можна використовувати для захисту від крилатих ракет, безпілотників, літаків і гвинтокрилів, що перебувають на висоті до 20 км й на відстані до 40 км. Бундесвер поки що не має на озброєнні цієї системи ППО. IRIS-T SLM коштує близько 145 мільйонів євро.
Фото: Diehl Defence
Головний бойовий танк США M1A2 Abrams
Танки Abrams, що їх Україна отримала від США, оснащені гладкоствольною 120-мм гарматою, двома 7,62-мм кулеметами та 12,7-мм кулеметом. На бортах башти встановлені гранатомети. Танк оснащено газотурбінним двигуном потужністю 1500 к.с.. Швидкість - 72 км/год по асфальту й 48 км по бездоріжжю. Обсяг баку для пального - майже дві тонни.
Фото: Daniel Karmann/dpa/picture alliance
Буксирована гаубиця М777
Розроблену у Великобританії гаубицю калібру 155 міліметрів було взято на озброєння у 2005 році, а її перше бойове застосування відбулося у війні в Афганістані. Може стріляти керованими снарядами, ефективна дальність стрільби сягає 40 кілометрів. В інтенсивному режимі може зробити до п'яти пострілів за хвилину. Вперше про постачання М777 Україні було оголошено в квітні 2022 року.
Фото: U.S. Air Force/ZUMAPRESS/picture alliance
Танки Т-72
Наймасовіший танк другого покоління було взято на озброєння в Радянському Союзі у 1973 році. Лише в СРСР та Росії було вироблено понад 30 тисяч цих танків. Різні їхні модифікації випускалися у Югославії, Польщі, Чехословаччині, Індії. Досі використовується арміями чотирьох десятків держав. Від початку війни Україна отримала від Польщі, Словенії та Чехії кілька сотень танків Т-72.
Фото: Jaroslav Ozana/CTK/dpa/picture alliance
Реактивна система залпового вогню БМ-21
Взята на озброєння в СРСР у 1963 році й використовується досі. Залп - 40 снарядів, найбільша дальність стрільби - 42 кілометри. РСЗВ стоїть на озброєнні кількох десятків країн Європи, Азії, Африки та Латинської Америки. У квітні 2022 року стало відомо про те, що Польща передала Україні 20 таких систем.
Фото: Serhii Nuzhnenko/REUTERS
Зенітно-ракетний комплекс С-300
Поставлений на бойове чергування в СРСР 1979 року зенітно-ракетний комплекс (ЗРК) С-300 здатний вражати балістичні та аеродинамічні цілі на різних висотах та на дальності до 200 кілометрів. Призначений для захисту великих промислових та адміністративних об'єктів, військових баз та пунктів управління. У квітні 2022 року про постачання С-300 Україні заявила Словаччина.
Фото: picture alliance/Russian Look/V. Savitsky
Самонавідні ракети класу "повітря-земля" Brimstone
Розроблені для британських ВПС високотехнологічні ракети Brimstone було взято на озброєння у 2005 році. Активна радіолокаційна головка самонаведення дозволяє з великою точністю вражати цілі, що рухаються, а тандемний принцип устрою бойової частини ефективний проти сучасних типів броні. На фото - британський літак Eurofighter Typhoon із ракетами Brimstone.
Фото: picture-alliance/Photoshot
Самохідна артилерійська установка PzH 2000
Німецька самохідна артилерійська установка (САУ) PzH 2000 є однією з найсучасніших САУ у світі, що поєднує в собі живучість, мобільність і високу скорострільність. У боєкомплекті 60 снарядів. Дальність вогню - до 50 кілометрів.
Фото: Philipp Schulze/picture alliance
Реактивна система залпового вогню RM-70 Vampire
Модернізований варіант чехословацької версії радянської реактивної системи залпового вогню "Град". Може також використовуватися для дистанційного мінування місцевості. Забезпечена броньованою кабіною для захисту екіпажу та цифровою системою керування вогнем, що дає змогу зменшити час від виявлення цілі до її знищення. Понад 20 таких установок Чехія передала Україні в середині квітня 2022 року.
Фото: Jaap Arriens/NurPhoto/picture alliance
Самохідна артилерійська установка CAESAR
Самохідна артилерійська установка (САУ) CAESAR розроблена французькою компанією GIAT Industries. САУ CAESAR представляє собою 155-мм гармату-гаубицю, встановлену на вантажівці. Дальність вогню - до 42 км. САУ CAESAR здатна використовувати всі типи 155-мм снарядів НАТО. Самохідні артилерійські установки CAESAR застосовуються в Україні для відбиття російської агресії з весни 2022 року.
Фото: Sameer al-Doumy/AFP/Getty Images
Буксирована гаубиця FH70
Спільний проект ФРН, Великобританії та Італії. У порівнянні з М777 FH70 - застаріла артилерійська система, але завдяки автоматизованому завантаженню снарядів може робити постріли що 10 секунд. Максимальна ефективна дальність вогню близько 30 кілометрів. Досі перебуває на озброєнні армій Великобританії, Італії, ФРН та інших країн. Про передачу FH70 Україні оголосила Італія.
Фото: Morio Taga/dpa/picture alliance
Бойові безпілотники Switchblade
Узятий на озброєння у 2012 році баражувальний тактичний боєприпас Switchblade призначений для знищення живої сили та броньованих цілей. США обіцяли передати Україні понад 700 таких дронів. У травні 2022 року з'явилися перші свідчення використання Switchblade українськими військовими. Крім того, стало відомо про готовність США передати Києву 120 нових тактичних безпілотників Phoenix Ghost.
Фото: AeroVironment/abaca/picture alliance
Реактивна система залпового вогню HIMARS
Універсальна артилерійська система на базі автомобіля. Може використовувати шість реактивних снарядів або одну оперативно-тактичну балістичну ракету ATACMS. Також може застосовуватися для запуску зенітних ракет. Використовувалася США в Афганістані та Сирії. Про початок постачання HIMARS в Україну США оголосили в квітні 2022 року.
Фото: Getty Images/J. Pix
Далекобійна ракета Storm Shadow
Storm Shadow - високоточна крилата ракета великої дальності повітряного базування спільної британсько-французької розробки компанії MBDA. Дальність ураження - приблизно 250 км. Ракета здатна нести боєприпас вагою у приблизно 450 кілограмів. Storm Shadow вважають особливо ефективними проти бункерів і логістики. За словами експертів, під Storm Shadow в Україні переобладнали винищувачі МіГ-29.
Фото: Guillaume Souvant/AFP
22 фото1 | 22
НАТО й Україна вирішують про членство, а не Москва