Колишній юрист Олексій Навальний, пішовши у політику, став одним із найбільш відомих облич російської опозиції. Популярність здобув 2008 року завдяки блогу, присвяченому випадкам зловживання службовим становищем представниками російської влади та найбільших державних компаній країни. Опубліковані ним викриття навіть призвели до відставок, що рідкість у російській політиці.

2011 року Олексія Навального вперше заарештували на 15 діб за акції протесту перед Державною Думою у Москві. Причиною протестів стали повідомлення у соціальних мережах про фальсифікацію голосування на парламентських виборах, на яких перемогла партія влади "Єдина Росія". Після звільнення Навальний пообіцяв продовжити вести простестний рух.

Через рік після повернення Володимира Путіна у президентське крісло, у 2013 році, опозиціонера знову затримали та засудили - цього разу до п'яти років ув'язнення за обвинуваченням у розкраданні майна компанії "Кировлес". Утім, уже наступного дня він був звільнений за рішенням Верховного суду. Пізніше його все ж засудили до умовного строку.

Попри проблеми з правосуддям Навальному дозволили взяти участь у виборах мера Москви 2013 року. Голосування завершилося для нього другим місцем після провладного кандидата Сергія Собяніна. Цей результат був сприйнятий як величезний успіх та став каталізатором опозиційного руху в Росії.

Через антикремлівську риторику шлях на провладне телебачення Росії для Навального був закритий. Це змусило його активізувати свою діяльність у соціальних мережах та на своєму блозі. Його красномовство, ефектний підбір потрібних слів та вдала іронія на адресу Путіна та його оточення забезпечили йому велику підтримку серед російської молоді.

Між тим у 2014 році суд Москви визнав Навального і його брата Олега винними у шахрайстві в особливо великих розмірах у справі Yves Rocher. Олексія Навального засудили до 3,5 позбавлення волі умовно з випробувальним терміном 5 років. У серпні 2017 року призначений Навальному випробувальний термін був продовжений до кінця грудня 2020 року.

У грудні 2016 Навальний оголосив про формальний початок своєї кампанії на виборах президента Росії у березні 2018 року. Утім, нові звинувачення в корупції, які його прихильники називають політично мотивованими, поставили хрест на його шансах взяти участь у перегонах.

2016 року Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив рішення, визнавши порушення права Навального на чесний суд у процесі щодо "Кировлеса". Попри те, що Верховний суд Росії скасував вирок, за яким опозиціонер мав відсидіти п'ять років у в'язниці, у 2017 році суд у тому ж Кірові знову засудив Навального, тепер уже до умовного строку.

У лютому 2017 року протести в десятках російських міст завершилися арештами понад тисячі демонстрантів, зокрема й Навального. Протести, які називають найбільшими у Москві з 2012 року, почалися після публікації Навальним даних, які начебто доводять зв'язок тодішнього прем'єра Росії Дмитра Медведєва із імперією нерухомості загальною вартістю в мільярди євро. 15 днями потому Навального звільнили.

У квітні 2017 року Навального облили зеленкою і пошкодили око, внаслідок чого політик опинився у лікарні. Роговиця ока була пошкоджена назавжди. Навальний звинуватив російську владу в створенні перепон для лікування за кордоном через умовне ув'язнення за звинуваченням у корупції. Лише завдяки втручанню голови Ради з прав людини при президенті Росії йому вдалося виїхати до Іспанії на операцію.

2018 року Навальний опинився за ґратами на 30 діб. Після його звільнення у вересні на нього чекав новий 20-денний арешт. У квітні 2019 року ЄСПЛ визнав Росію винною у порушенні прав Навального під час процесу щодо "Кировлеса", коли політик протягом майже всього 2014 року перебував під домашнім арештом.

У липні 2019 року, через кілька тижнів після звільнення з-під чергового 10-денного арешту, Навального кинули за ґрати на 30 діб за порушення сурових російських законів про масові зібрання. Натомість політик звинуватив російську владу в отруєнні його алергенною речовиною під час відбування покарання.

Станом на грудень 2019 року Навальному вдалося заручитися підтримкою мільйонів прихильників завдяки соцмережам та Youtube. У штабквартирі очолюваного ним Фонду боротьби з корупцією провели обшуки, а його знову заарештували. Співробітники фонду розповіли, що влада хотіла конфіскувати їхнє технічне обладнання. У березні 2020 року Навальний повідомив, що рахунки його та його родини були заморожені.

20 серпня 2020 року речниця Навального повідомила, що політику раптово стало зле у літаку, після того як він випив чаю в аеропорту. Літак здійснив екстрену посадку, після чого його доставили до лікарні в Омську, де він, за даними медиків, перебував у комі та був підключений до апарату штучного дихання. Команда Навального заявила, що його отруїли, та нагадала про попередні напади на політика.

22 серпня 2020 року Навального доставили для лікування в Берлін у клініку Charité. 19 діб він перебував у штучній комі. У цей час експерти Бундесверу провели токсикологічний аналіз проб, узятих у політика, і виявили в них сліди отрути "Новачок". Ці висновки підтвердили також лабораторії у Швеції та Франції та експерти ОЗХЗ. Москва заперечує всі звинувачення у причетності до замаху на Навального.

Із Charité Навального виписали 23 вересня 2020 року, після чого він кілька місяців перебував у Німеччині на реабілітації. Через отруєння Навального з ініціативи ФРН і Франції ЄС запровадив санкції щодо кількох чиновників з адміністрації президента, ФСБ та міноборони РФ. Під санкціями опинився і НДІ органічної хімії і технологій, у якому, як припускають, у часи СРСР створили отруту "Новачок".

Навальний повернувся з Берліна до Москви 17 січня 2021 року. Літак із ним мав приземлитися в аеропорту "Внуково", де зібралися тисячі прихильників опозиціонера, однак сів у "Шереметьєво", де його затримали. 18 січня Хімкінський суд присудив йому 30 діб арешту за поданням Федеральної служби виконання покарань, що просить замість умовного реальне покарання Навального за вироком у справі Yves Rocher.

2 лютого 2021 року суд у Москві замінив умовний термін покарання Олексію Навальному у справі "Ів Роше", який становив 3,5 року, на реальний. Суддя визнала опозиціонера винним у порушенні зобов'язань за умовним покаранням, накладеним на нього у цій справі у 2014 році. Враховуючи те, що Навальний майже рік перебував під домашнім арештом, у колонії він проведе два роки і вісім місяців.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну на тлі жорстких висловлювань Навального на адресу влади РФ і різкої критики війни його переслідування не припинилося. 26 квітня 2023 політик повідомив, що проти нього порушено нову кримінальну справу - за статтею КК "Тероризм". Згодом Московський міський суд засудив Олексія Навального до 19 років позбавлення волі в колонії особливого режиму.

16 лютого 2024 року управління Федеральної служби виконання покарань повідомило про смерть Олексія Навального. Він помер у виправній колонії №3 у селищі Харп в Ямало-Ненецькому автономному окрузі. За твердженням російських тюремників, під час прогулянки Навальному стало погано, він втратив свідомість, лікарі швидкої допомоги констатували його смерть. Навальному було 47 років.

Протести в Росії, що розпочалися після затримання опозиційного політика Олексія Навального, відбулися вже вдруге. У неділю, 31 січня, демонстрації знову відбулися в десятках міст країни. Одна з вимог протестувальників - звільнити Навального.

Незважаючи на побиття, штрафи, адміністративні та кримінальні справи, порушені російською владою після перших багатотисячних акцій 23 січня, у деяких містах Росії число учасників нових протестів 31 січня лише виросло.

У Москві та інших містах Росії влада готувалася до акції 31 січня заздалегідь: затримували й відправляли під домашній арешт активістів штабів Навального, тиснули на журналістів, усіма способами попереджали про "незаконність" запланованих акцій та можливі наслідки за порушення закону.

Холодна погода в деяких містах сприяла появі нового символу російських протестів. У деяких містах демонстранти водили хороводи навколо різдвяно-новорічних ялинок, які ще залишилися на вулицях, а поліція хороводила навколо мирних демонстрантів.

Задовго до початку акцій силовики перетворили центри великих міст на неприступні фортеці. У Москві була перекрита для пішоходів Червона площа та низка вулиць і площ у межах Бульварного кільця. У Санкт-Петербурзі спецпризначенці поліції та бійці Росгвардії під прикриттям вантажівок перекрили Невський проспект. У низці міст були зачинені станції метро.

Жодна акція у російських містах традиційно не минула без затримань. У Москві людей почали затримувати ще до початку ходи, в Пермі проти демонстрантів застосовували кінну поліцію, в Казані затриманих годинами змушували сидіти в снігу.

Затримували з особливою жорстокістю. Силовики били протестувальників, застосовували проти людей не лише гумові кийки, але й електрошокери, газ, травматичну зброю. У Санкт-Петербурзі співробітник поліції спрямував на учасників акції табельну вогнепальну зброю.

Не минуло без сутичок. Протестувальники намагалися відповідати на невиправдану агресію силовиків. У Казані та інших містах Росії учасники акцій неодноразово відбивали затриманих у сил безпеки. У Санкт-Петербурзі уже порушено справу про насильство щодо правоохоронців на акції 31 січня.

За даними правозахисного інтернет-порталу "ОВД-Инфо", 31 січня лише в Москві було понад 1600 затримань, а по всій Росії - понад 5100. Це найбільша кількість затримань за весь час спостережень правозахисників, починаючи від грудня 2011 року. Затримання відбулися в майже 90 містах Росії.

Силовики затримували всіх поспіль, зокрема журналістів. Загалом, даними "ОВД-Инфо", затримали щонайменше 93 журналістів у 31 місті Росії. А у Санкт-Петербурзі затримали репера Oxxxymiron (Мирона Федорова). Уже на другій акції поспіль затримали і дружину Олексія Навального Юлію.

Акція на підтримку Олексія Навального відбулися й за межами Росії. У демонстрації в Берліні, за деякими оцінками, взяли участь близько двох тисяч людей. Плакати учасників вирізнялися креативом та відсилали до розслідування Навального про "палац для Путіна" - таємну резиденцію, що її, за твердженням політика, будують для російського президента на узбережжі Чорного моря.