Україна перегляне зобов'язання щодо відмови від вугільної генерації, досягнуті під час кліматичного саміту  COP26 у Глазго. Про це журналістам у понеділок, 22 листопада, повідомила віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, яка очолювала українську делегацію на конференції у Глазго.

"Міненерго попросило час, щоб скоригувати ці плани, відповідно до власних розрахунків та енергетичної стратегії України", - уточнила Стефанішина у коментарі DW. Вона не змогла спрогнозувати результат цього коригування, припустивши, що термін відмови від спалювання антрациту на ТЕС може бути відкладено.

Домовленість за участі 40 країн

Нагадаємо, 3 листопада понад 40 країн світу на кліматичному саміті COP26 у Глазго домовилися про поступову відмову від використання вугілля в енергетиці в рамках ініціативи Powering Past Coal Alliance (PPCA). Найбільші економіки світу мають відмовитися від вугільної генерації до 2030 року, менші - до 2040 року, зазначає агенція "Інтерфакс-Україна".

Україна в межах цієї домовленості пообіцяла повністю відмовитися від використання вугілля в енергетиці до 2035 року. Це мало б означати, що нових ТЕС чи шахт у країні не будуватимуть, а старі державні потужності поступово закриватимуться.

Більшість державних шахт в Україні - дотаційні

За оцінками міненерго, із трьох десятків державних шахт рентабельними є лише кілька. На решту держава щороку витрачає понад п'ять мільярдів гривень на рік, аби лише підтримувати їхнє існування і виплачувати борги шахтарям.

Якщо поступово не закривати такі шахти, то, за оцінками аналітиків, упродовж наступного десятиліття доведеться витратити ще 710 мільйонів євро на підтримку галузі. Тож, за оцінками експертів, перехід України на "зелену" енергетику хоч і вимагає більших інвестицій на початку, але все одно є економічно вигіднішим.