Підготовлений українською стороною "План спільних кроків" для Тристоронньої контактної групи (ТКГ) містить пропозицію про повне припинення конфлікту і демілітаризацію окремих районів Донецької та Луганської областей на початку 2021 року, аби створити всі необхідні умови для проведення там місцевих виборів 31 березня 2021 року. Про це повідомив голова делегації України в ТКГ, перший президент України Леонід Кравчук в інтерв'ю, оприлюдненому агентством "Інтерфакс-Україна" в четвер, 5 листопад.

"Перше, що ми пропонуємо зробити, - припинити обов'язково збройний конфлікт, і провести обов'язково повну демілітаризацію ОРДЛО. З цього потрібно починати. Тобто, всі збройні формування, найманці, озброєння - все повинно бути виведено з цієї території, незаконні збройні формування повинні бути розпущені. І це потрібно зробити на початку 2021 року", - розповів Кравчук. За його словами, після цього Україна повинна взяти під контроль кордон і забезпечити на цих територіях нормальну життєдіяльність. "Тобто, складова безпеки стає головною, визначальною для того, щоб рухатися вперед", - наголосив Кравчук.

На кого має поширюватися амністія

Глава делегації України в ТКГ зазначив, що важливо буде чітко врегулювати питання відповідальності для осіб, які брали участь у подіях, пов'язаних з війною на Донбасі, і недопущення покарання для тих, на кому немає провини за вчинення злочинів. "Це повинно бути зроблено шляхом ухвалення Верховною Радою України відповідного законопроєкту, текст якого потрібно буде обговорити в робочій групі ТКГ з політичних питань. Нам потрібно, щоб питання відповідальності вирішувалися за законом, виважено, з урахуванням ситуації на Донбасі, і з урахуванням досвіду інших країн. Тому що є злочинці, є люди, які прийшли туди вбивати за гроші, - вони повинні нести відповідальність, а інші - нормально жити і працювати на своїй, українській землі", - пояснив він.

Читайте також: В ОРДЛО незаконно утримують 235 українців - Денісова

Українська сторона наполягатиме, що необхідно негайно забезпечити повний і безумовний доступ міжнародних організацій, включно з Міжнародним комітетом Червоного Хреста, до всіх утримуваних осіб. Україна хотіла б, щоб це було зроблено до середини листопада 2020 року, а остаточне взаємне звільнення утримуваних осіб за принципом "всіх на всіх" відбулося не пізніше 15 грудня 2020 року.

Кравчук зазначив, що СММ ОБСЄ повинна мати безпечний доступ до всієї території України, щоб виконувати свою місію, а Україна також хотіла б домогтися до середини грудня збільшення чисельного складу СММ ОБСЄ на 1500 людей і звернеться з цим до Постійної ради ОБСЄ. "Ми сподіваємося, що і Російська Федерація, і Німеччина, і Франція підтримають таку нашу пропозицію. Оскільки для спостереження над українсько-російським кордоном в Донецькій і Луганській області необхідно активна робота і постійне інформування", - наголосив він, вказавши, що в своєму плані Україна наполягає на забезпеченні повного контролю над конкретними ділянками українсько- російського кордону зі свого боку.

Місцеві вибори в ОРДЛО

Згідно з українським планом, не пізніше 31 березня 2021 року на території ОРДЛО повинні бути проведені місцеві вибори відповідно до Конституції та законів України, і з дотриманням стандартів ОБСЄ - Копенгагенського документа 1990 року. "Крім того, необхідно буде прийняти закон про особливості проведення місцевих виборів в ОРДЛО", - зазначив Кравчук. Він також додав, що оскільки "формулу Штайнмаєра" обговорювали на зустрічі "нормандської четвірки" в грудні 2019 року в Парижі і взяли в роботу, то її не можна обійти стороною і необхідно також згадати в документі.

Читайте також: Вибіркове виборче право: мешканці Донбасу обурені скасуванням виборів

Кравчук зазначив, що влада Російської Федерації, зокрема президент РФ Володимир Путін, прийняли низку рішень і документів, які є прямим втручанням в життя ОРДЛО, наприклад, про спрощений порядок надання жителям цих територій російського громадянства, хоча сам президент Росії неодноразово говорив, що ці території є частиною України. Тому українська сторона пропонуватиме, щоб такі рішення і документи були скасовані.

ВЕЗ на Донбасі

За словами першого президента, Україна також пропонуватиме створення вільної економічної зони в рамках реалізації особливого порядку місцевого самоврядування в ОРДЛО. "Без неї відновити там економіку буде неможливо. І ця вільна економічна зона, згідно з нашим баченням, повинна діяти десь орієнтовно до 2050 року. Розрахунки показують, що цей час дозволить привести регіон Донбасу до нормального стану", - сказав він.

Глава делегації України в ТКГ наголосив, що пропонований Україною "План спільних кроків" не є заміною того, що вже зроблено за шість років роботи "нормандського формату" і ТКГ. "Це документ, який відповідає реаліям і тому, що зроблено, а з його допомогою ми хочемо доповнити або уточнити ті питання, які не знайшли широкого, точного і конкретного втілення в попередніх документах", - пояснив він.

Читайте також: Вільна економічна зона на Донбасі: чорна діра бюджету

Кравчук переконаний, що це не може бути документ, який побудований на підставі пропозицій якоїсь однієї сторони: чи то України, чи то Росії, чи то ОБСЄ. "Це повинен бути документ, який врахує те, що зроблено, і що ми бачимо на завтра. Повинні бути враховані пропозиції всіх сторін. Тільки такий документ матиме право на життя, сприйнятий і буде виконуватися всіма сторонами. Щоб цей план був реальним, і ми знайшли ту "золоту середину", яка відповідає інтересам усіх сторін, а головне - людей, які живуть на тимчасово окупованих територіях Донбасу", - закликав він.

За словами Кравчука, 5 листопада цей план української сторони буде направлено координаторці ТКГ, спецпредставниці чинного голови ОБСЄ Гайді Грау.