Експрем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш не мав наміру витрачати багато коштів на "балаканину" - підготовка до головування його країни у Раді ЄС, якою євроскептик мав займатися у 2021 році, не мала в його очах особливої ​​ваги. На цю підготовку Бабіш планував виділити лише третину суми, яку Чеська Республіка витратила на організацію свого першого головування в ЄС у 2009 році.

Однак у листопаді 2021 року ліберально-консервативна коаліція з п'яти партій, що сформувалася навколо університетського професора Петра Фіали, змістила популістського мультимільярдера Бабіша з посади прем'єра. Новий очільник чеського уряду Фіала, політолог за освітою, відразу ж взявся за більш серйозну підготовку до головування його країни в ЄС, розглядаючи його як можливість для Чеської Республіки проявити себе на європейській сцені.

Організацією займуться практиканти

Традиційно країна-голова Європейського Союзу має можливість протягом пів року суттєво впливати на порядок денний та створювати собі позитивний образ, офіційно навіть баз наявності великих повноважень влади.

Фіала трохи збільшив бюджет, щоб покрити додаткові витрати на головування у ЄС, але лише на стільки, на скільки було необхідно, щоб компенсувати галопуючу інфляцію на рівні 16 відсотків.

Тим часом представництво Чехії при Євросоюзі отримало розпорядження економити та залучати до роботи студентів та практикантів при організації близько 200 зустрічей та заходів. Самі практиканти, робота яких оплачується здебільшого зі стипендіальної програми ЄС Erasmus, ще у квітні скаржилися, що їхні витрати на проживання у Брюсселі не компенсуються урядом у Празі.

"Тест на зрілість" для Чехії

І все ж, незважаючи на мізерне фінансування, очікується, що друге головування Чехії в ЄС, на відміну від першого, буде успішним. Тоді, 2009 року, чинного прем'єр-міністра Чехії Мірека Тополанека було відсторонено від посади внаслідок вотуму недовіри, і політичний порядок денний ЄС перетворився на хаос.

Після цього дипломати з країн, які є давніми членами ЄС, скаржилися, що за чеське головування було "соромно". Фіала чітко усвідомлює, що за ним та його міністрами уважно стежать. "1 липня ми вдруге стаємо головою Ради ЄС. З невеликим перебільшенням можна сказати, що це для нас - тест на зрілість", - сказав голова чеського уряду в середині червня на пресконференції, присвяченій програмі головування його країни в ЄС.

Читайте також: Коментар: Україна йде на Захід, Євросоюз виправляє свою помилку

Україна та Індо-Тихоокеанський регіон

Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський із Піратської партії не має ілюзій. Війна Росії проти України - так само, як і під час головування у Раді ЄС попередниці Чехії Франції, - визначатиме повістку, упевнений він. Для розставлення своїх акцентів можливостей у Праги буде замало.

Насамперед йдеться про підтримку України, збереження єдності ЄС, просування санкцій та подолання економічних наслідків війни. І все ж таки Ліпавський, за його словами, хоче приділити увагу і підтримці інших регіонів світу, наприклад Індо-Тихоокеанському, і брати активну участь у переговорах ЄС щодо укладення торгових угод з Австралією, Новою Зеландією та Індонезією.

Глава МЗС Чехії також має намір розпочати переговори щодо вступу до ЄС з Чорногорією та Албанією. Він сподівається, що Грузія виконає до кінця року умови для набуття статусу країни-кандидата, як до цього Україна та Молдова. "У Грузії є унікальна можливість прискорити свої реформи, скористатися імпульсом та стати частиною процесу розширення (ЄС. - Ред.)", - сказав Ян Липавський на останній зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів ЄС у Люксембурзі.

Читайте також: Саміт з перешкодами: як Західні Балкани втрутилися у надання Україні статусу кандидата в ЄС

Тісна співпраця Чехії з Польщею

"Після російської агресії в Україні світ уже не буде таким, як був, і ми хочемо взяти активну участь у формуванні його нового образу. Адже ми маємо унікальну можливість написати майбутнє Європи", - каже прем'єр-міністр Чехії Петр Фіала. Його уряд виступає за максимально жорсткий курс щодо Кремля. За словами Фіали, навчитися цього допоміг досвід, отриманий самою Чехією в умовах радянської окупації.

Усередині ЄС майбутній голова Ради Євросоюзу прагне тісної співпраці з націонал-консерваторами з правлячої у Польщі партії "Право і справедливість" - наприклад, у плані закриття кордонів для осіб, які претендують на отримання притулку і прибувають не з України.

При цьому Чехії потрібно стежити за тим, щоб Польща нарешті почала дотримуватися вказівок ЄС щодо верховенства права, "це - балансування на натягнутому канаті", кажуть дипломати в Брюсселі.

Тим часом Петр Фіала вже дав зрозуміти, що не підтримує одноосібних ініціатив глави угорського уряду Віктора Орбана. Останній кілька тижнів заважав ухваленню санкцій ЄС проти Росії, а потім послабив їхню дію. Таким чином, "Вишеградської групи", до якої входили Польща, Чехія, Словаччина та Угорщина, які узгоджували свою політику в ЄС, більше не існує.

Читайте також: 35 країн обговорять "план Маршалла" для України в швейцарському Лугано

Під девізом "Європа - це наше завдання"

В аналітичній статті чеського інтернет-порталу SeznamZprávy йдеться, що уряд у Празі не повинен нехтувати внутрішніми проблемами одинадцятимільйонного населення країни, незважаючи на всю увагу, яка приділяється головуванню у ЄС. На думку профспілок, високі ціни та проблеми з постачаннями можуть призвести до "гарячої протестної осені". Петру Фіалі доведеться бути обережним, щоб не повторити долю свого попередника у 2009 році і не втратити більшість у парламенті посеред строку головування Чехії у Раді ЄС.

Початок цього головування буде відзначений святковою прем'єрою Чеського філармонічного оркестру, яка відбудеться 8 липня у празькому концерному залі Рудольфінум. Девіз країни на найближчі пів року - "Європа як завдання" - запозичений у першого президента Чехії, письменника та борця за громадянські права Вацлава Гавела, а саме: з його промови про щасливо об'єднану Європу, виголошену в Ахені під час вручення Міжнародної премії імені Карла Великого у 1996 році році - за вісім років до вступу Чехії до ЄС.