Верхній рядок у списку пріоритетів займає тепер відновлення економіки України, особлива увага приділяється розвитку ділового співробітництва з державами Центральної Азії, високими темпами продовжується розмежування з Росією. Ця країна як торговий партнер стрімко втрачає значення, обвальне падіння експорту на російський ринок вдалося компенсувати завдяки зростанню постачання в інші країни східноєвропейського регіону. Такими є деякі ключові заяви, що пролунали 19 вересня в Берліні на пресконференції Східного комітету німецької економіки (Ost-Ausschuss der Deutschen Wirtschaft, OA).

Пріоритетне значення України для бізнесу ФРН

Остаточно минули ті часи, коли ця впливова лобістська організація німецьких компаній, які займаються бізнесом із 29 країнами у Східній Європі та на пострадянському просторі, критикувала санкції проти РФ, захищала "Газпром", підтримувала будівництво "Північного потоку-2" та на своїх пресконференціях завжди наголошувала на співпраці з Росією.

Цього літа в організації змінилося керівництво, яку провело першу спільну пресконференцію, і нова очільниця Східного комітету Катріна Клаас-Мюльгойзер (Cathrina Claas-Mühlhäuser) розпочала свій виступ з недвозначної заяви: "Україна користується нашою беззаперечною солідарністю. Сподіваюся, це безумство якнайшвидше закінчиться".

Проте німецький бізнес не збирається чекати на закінчення війни: за відновлення української економіки треба братися вже зараз, українці мають бачити перспективи її розвитку, це морально підтримає їх, наголосила Клаас-Мюльгойзер. Вона є основною власницею найбільшого німецького виробника сільськогосподарської техніки Claas та очолює його наглядову раду.

За її словами, дуже показово, що українським підприємствам, незважаючи на війну, вдається зберігати виробництво. Продовжують працювати і представлені в Україні німецькі фірми, а деякі навіть інвестують у розширення свого бізнесу, наголосила вона. Клаас-Мюльгойзер згадала, зокрема, хіміко-фармацевтичний концерн Bayer, який вкладає 60 мільйонів євро у будівництво заводу з виробництва насіння, виробників будматеріалів Fixit і Knauff, а також компанію Notus Energy, яка буквально днями підписала попередні домовленості про спорудження в зоні Чорнобиля вітропарку для забезпечення Києва та його околиць "зеленою" електроенергією.

Читайте також: Компанії з ФРН допомагатимуть розвивати "зелену" енергетику в Україні

Співпраця з Центральною Азією: сировина та енергетика

Східний комітет виступає одним із організаторів шостого Німецько-українського економічного форуму, який відбудеться у Берліні 24 жовтня. Очікується, що у ньому візьме участь канцлер ФРН Олаф Шольц (Olaf Scholz). А вже наприкінці наступного тижня у Берліні планується, як повідомили на пресконференції, не називаючи конкретної дати, саміт канцлера Німеччини з президентами п'яти держав Центральної Азії. Це має дати новий потужний імпульс розвитку економічної співпраці з цим регіоном, інтерес до якого на тлі війни РФ проти України швидко зростає як у політичному Берліні, так і в німецьких ділових колах.

Інтерес цей пов'язаний як із багатими сировинними ресурсами країн Центральної Азії, так і з їхнім великим потенціалом у сфері енергетики. "Енергетика і без Росії залишиться для нас однією з ключових тем", - наголосив на пресконференції новий заступник голови Східного комітету Крістіан Брух (Christian Bruch), генеральний директор компанії Siemens Energy.

Йдеться, за його словами, про найрізноманітніші напрямки співпраці: це і підвищення енергоефективності, і зниження викидів парникових газів шляхом переходу з вугілля на газ, і спільний розвиток відновлюваних джерел енергії, і виробництво "зеленого" водню. У зв'язку з цим Крістіан Брух нагадав про мега-проєкт на пустельних територіях у західній частині Казахстану, з яким у червні під час свого візиту до цієї країни ознайомився президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр (Frank-Walter Steinmeier). Там планується розгорнути широкомасштабне виробництво "зеленого" водню за допомогою "зеленої" електроенергії, що виробляється гігантськими вітропарками та сонячними електростанціями.

Згортання співпраці з Росією

Дуже символічно, що на Росії Катріна Клаас-Мюльгойзер зупинилася лише наприкінці свого виступу під час пресконференції. "Розрив зв'язків із російським ринком йде високими темпами, - наголосила вона. - Серед міжнародних торгових партнерів Німеччини Росія протягом року опустилася з 14 на 36 місце".

У перші сім місяців 2023 року німецько-російський торговельний оборот впав у порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 76 вісдотків, що значною мірою пов'язане із припиненням постачання російських енергоносіїв - природного газу, нафти, вугілля. Що ж стосується німецького експорту до РФ, то він упав за цей період на 40 відсотків і тепер складається переважно з продукції, пов'язаної з ліками, охороною здоров'я та сільським господарством. Усе це не підпадає під санкції.

Читайте також: РФ воює проти України також і за сировину майбутнього

Водночас "у перші сім місяців 2023 року німецький експорт до 29 країн, з якими працює Східний комітет, зріс майже на два відсотки до 161 мільярда євро", - повідомила Катріна Клаас-Мюльгойзер, тому інші ринки збуту в регіоні допомогли компенсувати втрати в Росії. При цьому вона відзначила особливо помітне зростання постачання німецької продукції до Румунії, Угорщини, Словаччини, деяких країн Центральної Азії та України. Але найбільшим торговим партнером Німеччини в регіоні була й залишається Польща.

"Не треба дискримінувати тих, хто залишився в Росії"

Тема санкцій проти РФ неодноразово порушувалася на пресконференції і у виступі очільниці Східного комітету, і у її відповідях на запитання журналістів. Катріна Клаас-Мюльгойзер запевнила, що жодного масштабного порушення режиму санкцій з боку німецьких компаній немає. Вона закликала не робити поспішних висновків із значного зростання німецького експорту до деяких країн Центральної Азії та Південного Кавказу, котрих запідозрили у тому, що вони стали перевалочними пунктами для так званого паралельного імпорту до Росії.

За підрахунками Східного комітету, в абсолютних цифрах зростання постачання в ці регіони порівняно невелике і ніяк не може задовольнити потреби Росії в імпортній продукції. Набагато важливіше, наголосила Катріна Клаас-Мюльгойзер, політично впливати на ті численні великі країни, які не приєдналися до західних санкцій. Підприємниця закликала громадськість Німеччини не дискримінувати ті німецькі компанії, які з різних причин продовжують вести бізнес у Росії, не порушуючи при цьому санкційний режим. До них, слід зазначити, належить її власна фірма Claas, яка випускає на своєму заводі в Краснодарі комбайни та іншу сільськогосподарську техніку.

Катріна Клаас-Мюльгойзер виступила також проти повного виходу з російського ринку європейських банків, оскільки необхідно "тримати відкритими хоч якісь платіжні канали". Тим самим вона фактично підтримала продовження роботи у Росії австрійського Raiffeisen Bank International (RBI).