1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Україна та Росія: чого їм тепер чекати від Євросоюзу?

16 грудня 2022 р.

Нові санкції проти РФ, макрофінансова допомога Києву, стеля цін на газ: якими будуть наступні кроки Євросоюзу - у розборі DW.

ЄС ухвалив дев'ятий пакет санкцій щодо Росії
ЄС ухвалив дев'ятий пакет санкцій щодо РосіїФото: GERARD CERLES/AFP/Getty Images

Україна отримає 18 мільярдів євро, а Росія – дев'ятий пакет санкцій. На саміті Європейського Союзу, який завершився пізно увечері 15 грудня, лідерам 27 країн вдалося ухвалити найсуперечливіші рішення останніх тижнів або навіть місяців.

Макрофінансову допомогу Україні на загальну суму 18 мільярдів євро раніше блокувала єдина країна – Угорщина, а такі рішення в Євросоюзі мають ухвалюватися одноголосно. При цьому проєкт допомоги Україні йшов одним пакетом із проєктом допомоги Угорщини з фондів ЄС. До цього Єврокомісія – виконавчий орган Євросоюзу – заморозила частину виплат Будапешту у зв'язку з недотриманням демократичних стандартів та недостатньою боротьбою з корупцією.

Чимало політиків країн ЄС назвали блокування допомоги Україні Угорщиною шантажем з метою розморожування цих коштів і закликали європейську спільноту на неї не піддаватися. Зрештою прийнятного компромісу було знайдено: Єврокомісія пообіцяла Угорщині виплатити перший транш в обмін на докази проведених реформ. Для отримання всіх коштів із фондів ЄС Угорщина має пройти 27 основних етапів реформ, пояснили у Єврокомісії 16 грудня.

Тим часом перший транш макрофінансової допомоги Україні Євросоюз розраховує виплатити вже в січні, тим паче, що для цього більше не доведеться застосовувати план "Б", який би спрацював у разі відмови Угорщини. "Ми продовжуватимемо підтримувати Україну стільки, скільки потрібно", - заявила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн (Ursula von der Leyen) на пресконференції за підсумками саміту ЄС. Вона нагадала, що 2022 року ЄС надав Україні фінансову допомогу на 19,7 мільярда євро. "У тому, що стосується підтримки нашого сусіда, Європейський Союз, як і має бути, – в авангарді. Так буде й надалі", – пообіцяла фон дер Ляйєн.

Читайте також: Угорщина - центр російського шпигунства у ЄС? 

Дев'ятий пакет санкцій проти РФ

Навколо нового пакету санкцій щодо Росії теж точилися запеклі дискусії. Євросоюзу все складніше домовитися про обмежувальні заходи, зазначають спостерігачі, однак врешті пакети санкцій все ж ухвалюються одноголосно.

Цього разу Польща і Литва - прихильниці різкого посилення штрафних заходів щодо РФ - спочатку заперечували проти винятку, який буде зроблено для російських осіб, які перебувають під санкціями, щоб вони змогли експортувати добрива і сільськогосподарську продукцію до третіх країн. У Єврокомісії пояснили як діятиме цей механізм на такому прикладі: якщо російське судно перевозить російські добрива через порт у Роттердамі, то воно не може заплатити портовий збір, якщо компанія-власник перебуває під санкціями та її рахунки заморожені, а отже, експорт під загрозою. Проте добрива та сільгосппродукція не підпадають під санкції Євросоюзу, тому особі, якій потрібно здійснити платіж, дозволять це зробити у рамках винятку із санкцій.

"Жодний із заходів, вжитих у зв'язку з діями РФ щодо дестабілізації ситуації в Україні, не спрямований проти торгівлі сільськогосподарською та харчовою продукцією, у тому числі пшеницею та добривами, між третіми країнами та Росією", - наголошують у Раді ЄС. Вона вказує на прагнення Євросоюзу знайти виходи з продовольчої кризи, спричиненої війною Росії в Україні: "Для уникнення збоїв у каналах оплати сільськогосподарської продукції ухвалене рішення ввести відступ, який дозволяє розморожувати активи та економічні ресурси, доступні певним особам, які до включення до списку санкцій відігравали значну роль у міжнародній торгівлі сільськогосподарськими та харчовими продуктами, в тому числі пшеницею та добривами", - йдеться у заяві Брюсселя.

Читайте також: Саміт ЄС: країни посилюватимуть ППО України 

Хто потрапив під нові санкції

Увечері 16 грудня подробиці дев'ятого пакету санкцій були опубліковані в офіційному журналі ЄС. До списку санкцій внесено 190 нових осіб, серед яких 141 фізична та 49 юридичних осіб. Таким чином, під санкціями ЄС вже перебуває 1557 осіб, з них – 1386 фізичних та 171 юридична особа.

До нового списку потрапили родичі росіян, які вже перебувають під санкціями - дві дочки Рамзана Кадирова та його двоюрідний брат, а також дружина, син і інші родичі Юрія Ковальчука. Серед інших фігурантів списку – військові, політики, окупанти, пропагандисти, судді.

77 позицій у списку санкцій займає оборонний сектор Росії – туди увійшли ЗС РФ, Росгвардія, повітряно-космічні, повітряно-десантні, повітряно-морські сили та інші підрозділи, особи, причетні до завдання ударів по цивільних об'єктах, особи, які вивозять зерно з України, особи, які займаються викраденням українських дітей та їхньою депортацією до Росії, а також 21 підприємство російського ВПК.

У політичному списку 59 позицій: 12 членів уряду (серед них міністри культури, освіти, науки, природних ресурсів), 42 члени Держдуми (серед них Валентина Терешкова, Анастасія Удальцова, Дмитро Саблін) та Радфеда й п'ять політичних партій: "Єдина Росія" , "Нові люди", ЛДПР, "Справедлива Росія" та КПРФ. Це перший випадок, коли політичні партії потрапили під санкції ЄС – усі їхні активи в Євросоюзі заморожені, будь-якому члену цих партій буде заборонений в'їзд до ЄС. Під санкції потрапив і Роскомнагляд.

Вперше об'єктом штрафних заходів ЄС стала судова влада в Росії – до списку увійшли голова Конституційного суду та дев'ять його суддів.

Серед ЗМІ санкції торкнулися ВДТРК, Національної Медіа Групи (НМГ), АНО "ТВ-Новини". Їхній контент заборонено поширювати в ЄС будь-якими каналами, включно з додатками та приватними перепостами в соцмережах, підкреслили в Єврокомісії. За поширення дезінформації та пропаганди Євросоюз додав у список співробітників ЗМІ, серед яких Марина Кім та Борис Корчевніков. Також у переліку - Нікіта Міхалков та Григорій Лепс.

Читайте також: Мінфін США запровадив санкції щодо російського олігарха Потаніна

Стеля цін на газ

Ще одним результатом саміту лідерів ЄС став встановлений термін для стелі цін на газ. Ця багатомісячна суперечка має завершитися 19 грудня на раді міністрів енергетики країн Євросоюзу.

Багато урядів, як і раніше, побоюються, що країнам не вдасться забезпечити достатньо газу для опалення взимку 2023-24 років. Через це вони не змогли домовитися про механізм, що коригує газовий ринок - запропонований Єврокомісією план не влаштував більшість країн ЄС.

Тим часом ембарго ЄС на морські постачання російської нафти та стеля цін, встановлена G7 для російського "чорного золота", вже діють.

Читайте також: Швейцарія долучилася до обмеження цін на російську нафту

Гроші за російський газ і нафту вбивають українців - Гурієв

08:12

This browser does not support the video element.

Ксенія Польська повідомляє головні новини про Україну, Росію, Білорусь і Європу із серця Євросоюзу - Брюсселя
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW