У понеділок, 7 березня, у Міжнародному суді ООН, який засідає у Палаці миру у Гаазі, пройшов перший день слухань за позовом України проти Росії. Київ звинувачує Москву у порушенні Конвенції про попередження геноциду та покарання за нього. Українська сторона вважає, що повномасштабна війна Росії проти України, яку Кремль розпочав 24 лютого, має всі ознаки цього злочину.

У зв'язку з цим Київ просить Міжнародний суд запровадити проти Росії тимчасові заходи, серед яких - припинення бойових дій на території України, а також гарантії того, щоб свою участь у них припинять усі військові чи будь-які інші озброєні підрозділи, які перебувають під російським контролем чи впливом.

Москва не має наміру брати участь у процесі

Для участі у судових слуханнях у Гаазі указом президента України Володимира Зеленського було сформовано делегацію на чолі з постійним представником президента в Криму Антоном Кориневичем. У перший день слухань українська команда, до якої також увійшли іноземні адвокати та радники, виклала свої аргументи. Місця, відведені російській делегації в залі суду, були порожніми. Посол РФ у Нідерландах Олександр Шульгін в офіційному листі повідомив суд, що Росія не має наміру брати участь у цьому судовому процесі.

Головує на ньому очільниця Міжнародного суду ООН, авторитетний американська юристка, в минулому дипломатка, 64-річна Джоан Донаг’ю. До речі, свій перший вчений ступінь бакалавра Донаг’ю здобула у Каліфорнійському університеті за спеціальністю "русистика". "Суд висловлює жаль з приводу рішення Росії не брати участі в цих слуханнях", - сказала голова суду, зазначивши, що сторони мали можливість вийти на зв'язок з Гаагою віртуально.

Але відсутність у залі російської делегації та її відмова від участі у процесі не стала приводом для припинення слухань. Тим більше, що, як заявили представники України, ситуація, що стала приводом для позову Києва до Москви, не терпить зволікань. Вони категорично відкинули звинувачення Росії в геноциді російськомовного населення Донбасу, що стало офіційним приводом для вторгнення РФ в Україну. І заявили, що це Москва, розгорнувши повномасштабну військову операцію, під час якої страждає мирне населення, розпочала геноцид проти всіх українців.

Читайте також: Війна в Україні: чи постане Путін перед судом у Гаазі?

"Росія вчиняє злочини проти людяності"

У виступах членів української делегації містився заклик до суду ООН зобов'язати Росію "зупинити криваве та руйнівне вторгнення". "РФ стверджує, що ця війна має зупинити геноцид. Президент Росії вранці 24 лютого, віддаючи наказ про вторгнення в Україну, сказав, що ми нібито маємо зупинити ці звірства, цей геноцид. Але це жахлива брехня. Не Україна веде геноцид, це Росія і її політичне керівництво та армія вчиняють злочини проти людяності та воєнні злочини в Україні", - заявив у суді Антон Кориневич.

За його словами, вирішити цю судову справу просто. "Я пропоную Росії розв’язати нашу суперечку як цивілізованій нації. Відкладіть зброю і подайте свої докази", - звернувся Кориневич до порожніх стільців, відведених для російської делегації. При цьому він наголосив, що якщо "Росія не хоче повернутися до міжнародного права, суд має право діяти. Більше того, суд зобов'язаний діяти".

Читайте також: З України до Польщі в'їхало більше мільйона біженців

"Україна шукає захисту від наслідків жахливої брехні"

У своєму виступі професор Гаазької академії міжнародного права Жан-Марк Тувенан детально пояснив суду, що звинувачення російської сторони щодо геноциду, нібито організованого Києвом на Донбасі, не мають фактичних доказів. Він описав, як російська влада і особисто президент Путін, починаючи від 2014 року, системно поширювали цей наратив в офіційних масмедіа Росії, при цьому не підкріплюючи свої заяви переконливими фактами.

Крім того, професор Тувенан зазначив, що президент Путін, виправдовуючи своє вторгнення в Україну бажанням припинити геноцид, забуває, що в Конвенції "ніщо не зобов'язує державу порушувати кордони іншої країни та розгортати проти неї військову операцію для того, щоб запобігти геноциду".

"Україна звернулася до цього суду через жахливу брехню, яку Росія використала для того, щоб розпочати війну. Тепер Україна шукає захисту від руйнівних наслідків цієї брехні", - додав юрист з української делегації Девід Зіонц. Він пообіцяв суду викрити Москву і подав, за його словами, свідчення неупереджених джерел про стан прав людини в окупованому Донбасі з 2014 року. Ці дані Зіонц цитував із доповідей Місії ООН в Україні та наглядової місії ОБСЄ на Донбасі. У них, зокрема, йшлося про те, що насильство, катування, зникнення людей, переслідування журналістів та активістів на частині території Донецької та Луганської розпочалися у 2014 році - після того, як туди прийшли "підтримувані Росією збройні формування, які пізніше назвали себе" ДНР" та "ЛНР". "За вісім років у цих звітах не було й натяку на геноцид з боку української влади щодо жителів окупованих територій Донбасу. Більше того, Україна визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (МКС) для розслідувань військових злочинів у цьому регіоні", - зазначив Зіонц.

Читайте також: Воєнні злочини на території України: коли очікувати вирок?

"Росія бере в облогу українські міста"

Харків, Маріуполь, Ірпінь, Бородянка, Гостомель - ці українські міста донедавна були мало кому відомі у Європі та світі. Але під час слухань ці назви неодноразово звучали у залі як приклад агресії російської армії проти цивільного населення України.

Юрист Джонатан Гімблет продемонстрував фотографії зруйнованих, за його словами, бомбовими ударами житлових будинків у Харкові та Бородянці та звинуватив російські війська у застосуванні в Україні касетних та термобаричних бомб, заборонених конвенцією ООН. Гімблет також зазначив, що Росія "вдається до тактики, що нагадує середньовічну облогу, оточуючи міста, відрізаючи шляхи відходу та обстрілюючи мирне населення важкими артилерійськими снарядами". Юрист закликав суд "діяти негайно, аби запобігти неминучій катастрофі".

Завтра, 8 березня, суд мав вислухати аргументи російської сторони. Але через відмову брати участь у розгляді позову Москва не зможе представити свою позицію. Відповідно до регламенту Міжнародного суду ООН, рішення щодо застосування тимчасових заходів є пріоритетним над усіма іншими справами суду. І, як очікується, таке рішення за позовом України проти Росії може бути ухвалене протягом кількох наступних днів. Але це станеться лише в тому випадку, якщо суд визнає наявність у нього у цій справі юрисдикції prima facie, що дозволяє розпочати розгляд справи.