МЗС України розглядає неузгоджений з Києвом візит президента Росії Володимира Путіна до Криму як грубе порушення суверенітету України і норм міжнародного права.
У МЗС України висловили протест через візит Путіна в окупований Крим Фото: DW/Ganna Biednova
Реклама
Міністерство закордонних справ України у четвер, 4 листопада, висловило протест через неузгоджений з Києвом візит президента Російської Федерації Володимира Путіна до Криму, анексія якого Росією не визнана світовою спільнотою.
"Розглядаємо цей візит, як і інші неузгоджені з українською стороною поїздки російських посадовців до тимчасово окупованого Кримського півострова, як грубе порушення Росією суверенітету України, норм міжнародного права, резолюцій Генеральної Асамблеї ООН, зобов'язань Росії за договорами, сторонами яких є Україна та РФ", - йдеться у повідомленні відомства.
МЗС наголосило, що Росія має повернутися до виконання своїх міжнародно-правових зобов'язань, а також використати можливість припинити порушення прав людини, зокрема політичні репресії, викрадення і вбивства у Криму. Крім того, МЗС України закликало Росію звільнити незаконно утримуваних за ґратами українців та зосередити зусилля на політико-дипломатичному вирішенні російсько-українського збройного конфлікту задля відновлення територіальної цілісності України у її міжнародно визнаних кордонах.
За інформацією офіційного сайту Кремля, 4 листопада Путін, перебуваючи в окупованому Росією Севастополі, взяв участь у засіданні "Вищої державної ради союзної держави", до складу якої входять глави держав і урядів, керівники палат парламентів Білорусі та Росії. В ході засідання сторони, зокрема, підписали документ "Про основні напрямки реалізації положень Договору про створення Союзної держави на 2021–2023 роки".
Всі учасники конференції, серед яких був і правитель Білорусі Олександр Лукашенко, брали в ній участь віддалено - по відеозв'язку.
Як зауважив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, участь посадових осіб органів державної влади Білорусі, нехай і у форматі відеоконференції, у засіданні "Вищої державної ради союзної держави", яке незаконно проводить Путін з тимчасово окупованої української території, інтерпретуватиметься Кремлем як факт нібито визнання Білоруссю "російського статусу" Криму.
Під час конференції Лукашенко поскаржився, що Путін знову поїхав до Криму без нього, повідомляє "Інтерфакс". Правитель Білорусі також обурився, що Україна закрила для білоруських літаків небо, і він не може потрапити через Україну до Криму, а там, за словами Лукашенка, у нього і власність, і інші "проблеми".
Нагадаємо, Росія анексувала Крим у березні 2014 року. Відтоді Путін не раз відвідував півострів, що постійно викликало протести з боку Києва. США та ЄС запровадили санкції у відповідь на дії РФ.
Зеленський: "Кримська платформа" буде відкритою для Росії
01:31
This browser does not support the video element.
Анексований Крим: життя кримських татар очима німецького фотографа
Німецький фотограф Моріц Кюстнер (Moritz Küstner) уперше побував в Криму в 2015 році. Відвідавши анексований РФ півострів ще чотири рази, він видав фотоальбом "Silence is the Sound of Fear".
Фото: Moritz Küstner
Традиції, які не заборонити
Німецький фотограф Моріц Кюстнер відвідував Крим кілька разів. Відразу після анексії півострова у 2014 році було заборонено традиційне відзначення Дня пам'яті жертв депортації 1944-го. Але кримських татар це не зупинило. Вони піднялися на гору Чатир-Даг, щоб вшанувати пам'ять жертв. Близько 5000 молодих кримських татар вирушили у важку подорож, започаткувавши нову традицію.
Фото: Moritz Küstner
Коли перевернувся весь світ...
Кемалю Аґа Куку 82 роки. Він досі пам'ятає ніч депортації у 1944 році та погляд зеленувато-жовтих очей російського солдата, який приставив йому до рота пістолет і змусив родину залишити батьківщину. Попри це, у 2014-му Кемаль покладав надії на окупаційну владу РФ і був одним з небагатьох, хто виступив за "референдум". Думки змінилися, коли згодом ФСБ намагалася викрасти його старшого сина.
Фото: Moritz Küstner
Молитва під забороною?
З поверненням кримських татар у Криму будувалися нові мечеті та ремонтували старі, адже за СРСР кримські мечеті як правило слугували музеями, кінотеатрами і складами. Із початком анексії Криму повернулось і підозріле ставлення російської "влади" в Криму до мечетей.
Фото: Moritz Küstner
Культура (не) поза політикою
12-річна кримськотатарська дівчинка виступає зі своїм гуртом народного танцю на фестивалі весни. Після того, як контроль за багатьма культурними організаціями в Криму перехопили проросійські сили, традиційні святкування бойкотували більшість кримських татар.
Фото: Moritz Küstner
Життя з душевною травмою
Вдова Заріна Аметова з трьома дітьми. Її чоловіка Решата Аметова викрали та вбили проросійські сили самооборони. Його труп зі слідами тортур виявили лише за три тижні. Хоча є відео, на якому показано викрадення чоловіка, розслідування закрили через "брак доказів". Втрата батька також відбилася на трьох дітях. Зарина особливо стурбована станом трирічної доньки Хатіге. Їй важко подолати травму.
Фото: Moritz Küstner
Чоловіки на молитві
Ранок мусульманського свята жертвоприношень Курбан-байрам. Чоловіки залишають свої килимки перед новозбудованою мечеттю в Бахчисараї.
Фото: Moritz Küstner
Свідок депортації 1944
Решат Сабредінов пробивався зі Сталінграда до Берліна зі своєю зенітною батареєю. Здобув 45 медалей, навіть не всі з них помістилися на його грудях. Про депортацію свого народу дізнався лише через пів року. У 1945 році йому дали лише добу, щоб зібрати речі в Криму і депортували в Узбекистан. Попри це, каже, що любить Сталіна, а наказ про депортацію видали "інші люди" в Кремлі.
Фото: Moritz Küstner
Прописка по-кримськи
Коли наприкінці 1980-их років до Криму з Центральної Азії почали повертатися кримські татари, їхні будинки і майно вже давно належали іншим. Тож вони розробили принцип окупації землі, будуючи маленькі будиночки з дахом, дверима та вікном. Таким чином були створені цілі кримськотатарські квартали, в яких згодом, з невеликих хиж, виросли цілі житлові будинки.
Фото: Moritz Küstner
Молитва з надією
Кримська татарка молиться біля могили тітки в долині, де розташоване її рідне село.
Фото: Moritz Küstner
Чай з пелюстками троянди
На цьому фото видно, як пелюстки троянд висушують на спальному ліжку, щоби потім заварювати з них запашний чай.
Фото: Moritz Küstner
Журналістика під забороною
Телевізійна студія ATR порожня з 1 квітня 2015 року. Російська "влада" відкликала ліцензію на мовлення у єдиного кримськотатарського телеканалу ATR. Раніше команда телеканалу зазнавала величезного тиску і намагань втручатися у роботу.
Фото: Moritz Küstner
Проблиски надії
Відтоді, як кримськотатарські активісти на материковій частині України підірвали одну з найважливіших ліній електропередач до Криму, кримські родини використовують автомобільні акумулятори та світлодіоди для освітлення будинків та осель.
