Це найбільша делегація від ЄС, яка відвідує Київ з моменту повномасштабного вторгнення Росії. Відразу 16 високопосадовців з Єврокомісії, серед яких голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen), а також очільник європейської дипломатії Жозеп Боррель і голова Європейської Ради Шарль Мішель, поїздом прибули в охоплену війною країну - попри всі безпекові перестороги. У четвер, 2 лютого, єврокомісари зустрілися для переговорів із членами українського уряду.  3 лютого в Києві відбудеться офіційний саміт Україна-ЄС - перший саміт за участі керівництва Євросоюзу в країні, що перебуває в стані війни.

"Це, звісно, дуже потужний сигнал", - каже Марі Дюмолен з Європейської ради міжнародних відносин. За її словами, переговори в Києві покликані продемонструвати: "Ми не боїмося до вас їхати. Ми готові це зробити для вас".

Читайте також: Саміт Україна-ЄС: на що сподівається Київ?

Порядок денний саміту Україна-ЄС

На думку Дюмолен, на порядку денному стоятимуть передусім подальша військова та фінансова допомога Україні з боку Євросоюзу. Це DW підтвердили і дипломати ЄС в Брюсселі. Євросоюз та окремі країні члени надали Києву зброї та іншої військової техніки на 11,5 мільярда євро. Крім того, цього року ЄС має надати 18 мільярдів євро фінансової допомоги, аби український уряд міг продовжувати виплати пенсій та зарплат, а також підтримувати роботу державних установ, зокрема й лікарень.

"Імовірно, під час саміту говоритимуть також про відбудову України", - каже Дюмолен. За її словами, ЄС разом із країнами Великої сімки уже розпочав створення інституцій, які б координували зв'язки з приватними та державними донорами та сам процес відбудови. Що стосується конкретних результатів, то тут експертка й колишня французька дипломатка не очікує великого прогресу.

Читайте також: Климпуш-Цинцадзе про те, що гальмує рух України в ЄС

Ефективна робота українського уряду

Очільниця центру "Карнегі Європа" в Брюсселі Роза Бальфур, натомість, переконана, що саміт може виявитися не лише символічним. Обом сторонам "потрібна якась конкретика", аргументує вона. Експертка наголошує, що ЄС уже дуже далеко зайшов у підтримці України, та й уряд у Києві постійно підвищує тиск на Брюссель, аби там робити більше. "Колишня неоднозначна європейська політика щодо Східної Європи перетворилася на чітку позицію, яка визнає Україну частиною Європи та її перспективу вступу до ЄС", - каже Бальфур. У червні 2022 року Україна отримала статус кандидата на вступ до Євросоюзу.

Бальфур наголошує на тому, що Україна пройшла шлях до цього статусу "дуже швидко і ґрунтовно": "Український уряд дійсно в стані одночасно виконувати два дуже важливих завдання: він веде війну, але також має план політичних реформ, необхідних для вступу до ЄС".

Яких результатів саміту очікувати?

Саміт у Києві має визнати ці зусилля і заохотити Україну до продовження реформ, підтвердили DW двоє високопосадовців ЄС. Очікується, що в Києві обговорюватимуть мирний план президента Володимира Зеленського з 10 пунктів. Крім того, мають говорити також про створення спеціального трибуналу та варіанти притягнення до відповідальності президента Росії Володимира Путіна і наближених до нього осіб.

Однак, як наголошують представники ЄС, українському уряду не варто мати надто високі очікування щодо перспективи швидкого вступу до ЄС. Політична оглядачка Бальфур погоджується з ними. Меседж для Києва має полягати в тому, що Україна має повну підтримку європейців, але процес вступу потребує часу.

Членство в ЄС за прискореною процедурою?

Бальфур цитує нещодавнє інтерв'ю з прем'єр-міністром України Денисом Шмигалем, в якому той говорив про амбітний план вступу до ЄС протягом наступних двох років. "Прискореного вступу для України не буде, - наголосив Бальфур, - але важливо надати країні стимули для продовження реформ і вирішення проблем".

Однією з найгостріших проблем на порядку денному європейської політики є корупція в Україні, каже Бальфур. Насамперед тому що незабаром доведеться мобілізувати величезні фінансові ресурси, щоб почати відбудовувати країну. Нещодавно Європейська Комісія високо оцінила динаміку реформ в Україні. Однак деякі країни-члени ЄС сумніваються у тому, що Україні дійсно вдалося досягти прогресу так, як вона це декларує.

Батіг і пряник

Зовсім нещодавно країну сколихнули корупційні скандали, внаслідок яких деяких високопосадовців звільнили або змусили піти з посад, деяким уже повідомили про підозри. Бальфур, однак, не очікує, що скандали затьмарять саміт Україна-ЄС. Обидві сторони - Україна та ЄС - "повинні забезпечити, щоб громадськість (у ЄС. - Ред.) надалі залишалася прихильною до України".

Читайте також: Віталій Шабунін: Відтепер корупційних скандалів в Україні буде багато

"Ми не завжди хочемо публічно говорити про глибинні проблеми корупції, адже це питання моралі. А мораль треба зберігати не тільки українцям, але й європейцям", - зазначає експертка з питань зовнішньої політики.

На її думку, переговори в Києві були ретельно підготовлені обома сторонами, тож Бальфур очікує конкретних зобов'язань. Наприклад, ЄС міг би запропонувати Україні далі знижувати митні імпортні тарифи або включити країну до загальноєвропейської зони роумінгу мобільного зв'язку. "Нічого особливого, але я думаю, що якісь зрушення будуть. Обидві сторони хочуть надіслати позитивний сигнал від своїх зустрічей у Києві як для своєї внутрішньої аудиторії, так і одна для одної", - каже Бальфур. Навіть якщо Україна не отримає обіцянки щодо прискореної процедури набуття членства в ЄС, експертка переконана, що уряду в Києві буде що представити як результат після саміту.