В Verti Music Hall в Берліні велелюдно. В п'ятницю ввечері тут зібралися понад дві тисячі людей з різних країн. Вже за 10 хвилин до показу фільму Шона Пенна "Superpower" були зайняті майже всі місця. В залі зібралася публіка різного штибу - як представники кіноіндустрії, так і звичайні глядачі, які встигли купити квитки на прем’єру, дехто з присутніх був у вечірньому вбранні. Серед гостей - і  німецька політикиня, державна міністерка з питань культури та ЗМІ Клаудія Рот, і посол України в ФРН Олексій Макєєв. Після короткого привітання зі сцени режисерів фільму присутні поринають в двогодинний фільм про українського президента і війну в Україні. 

Документальна стрічка

Зйомки документального фільму про  Володимира Зеленського розпочалися ще в листопаді 2021 року. Тоді, як зізнається сам Шон Пенн в фільмі, він не знав про Україну майже нічого. Інтерес до Зеленського - актора, який стає президентом країни, - виник в режисера в контексті політичного скандалу у США довколо телефонної розмови між колишнім президентом США Дональдом Трампом та Зеленським. 

Вирушивши на зйомки, Шон Пенн починає знайомитись із сучасною історією України - він спілкується з різними людьми щодо Євромайдану, окупації Росією Криму, війни. "Мені соромно, що не знав про значення цих подій", - каже Пенн в фільмі. 

Кінокартина виглядає як репортаж в реальному часі. Але динаміка роботи знімальної групи змінюється з початком повномасштабного вторгнення Росії. 24 лютого 2022 року, коли російська армія почала атакувати мирні українські міста, в Шона Пенна було заплановане інтерв'ю з Зеленським. Воно відбувається із запізненням і в атмосфері стресу першого дня вторгнення. Після цього команда кінематографістів виїжджає з України.

Під час перегляду фільму складається враження, що ніч вторгнення і зустріч з Зеленським стала переламним моментом для режисера. Він виглядає дуже стривоженим, але і глибоко враженим змінами, які побачив в Зеленському з початком війни. За емоціями в кадрі і з голосу видно, що Шон Пенн неначе перебуває в стані шоку. Він дуже емоційно розмовляє з командою, а також під час телефонних розмов, коли змінальна група їде в напрямку Польщі, щоб виїхати з України. Шон Пенн потім повернеться в Україну влітку, щоб показати війну в тилу і на лінії фронту. Впродовж всього фільму режисер виглядає приголомшеним війною. Він коментує кожне враження, розповідає про те, що бачить і відчуває.

Портрет президента 

Із самим Зеленським режисер поговорить в фільмі ще декілька разів. Влітку 2022 року вони зустрічаються на довге інтерв'ю в Києві, де говорять про війну і потреби України. Фільм певною мірою виглядає як портрет українського президента, адже показуючи у стрічці війну і розказуючи про побачене і почуте в Україні, Шон Пенн неодноразово повторює про потужне враження, яке на нього справляє Зеленський, і те, як він переживає за нього і щиро прагне його успіху.

Окрім монологів і розмов з командою самого режисера, в фільмі глядачеві показують десятки різних інтерв'ю. Режисер спілкується з американськими політиками і урядовцями. Шон Пенн веде також десятки розмов з українськими політиками, активістами і журналістами, фрагменти з яких показують глядачеві. Американець намагається дізнатися думку цих людей про війну і про те, за що вони борються, що їх об`єднує. Він зустрічається і з деякими військовими, як на фронті, так і в тилу, - і говорить з ними про те, що вони думають про Зеленського, оборону Києва в перші дні вторгнення, а також про те, яка їм потрібна зброя. З кожним інтерв'ю Шон Пенн, як він сам ділиться у фільмі, дедалі більше переконується в необхідності якнайшвидшої допомоги українцям від західних партнерів.      

  

Враження глядачів 

Після перегляду фільму публіка довго аплодує режисерам стоячи. Картина не лишила глядачів байдужими - як іноземців, так і українців. 

"Це була доволі нестандартна картина, бо ми вже дуже багато бачили "епічних" зйомок з війни - вибухи під драматичну музику… Не було роз’яснень, що все це сумно і дуже погано. Режисери підійшли з іншої перспективи і показали саме наслідки", - каже студентка з України Діана Яновець. "Це доволі позитивний фільм, що мені сподобалось. Було показано, що ми боремось, але, що ми і переможемо", - додає вона.  

Читайте також:Кіно й війна: що треба знати про 73-й Берлінале

"Я пережив кілька приголомшливих моментів. Не думав, що Шон Пенн так емоційно відреагує. Він був дуже емоційно залучений... Він ніби трохи прозрів. Раніше він перебував у своїй зоні комфорту п’ятизіркового курорту, а потім "Бах!" - пролунав якийсь удар і він прокинувся", - ділиться враженнями німець Роберт, який каже, що є працівником кіноіндустрії. 

Україні потрібно більше зброї 

Фільм, який радше розрахований на західну аудиторію, не дає глибокої інформації про війну і її причини. Він показує, як, не маючи жодного глибокого знання про країну, режисери фільму більше дізнаються про неї, її президента і народ, і вирішують підтримати їх. 

"Я не думаю, що хтось із нас справді розумів, що таке Україна", - сказав співрежисер фільму Аарон Кауфман після показу. "Тоді ми провели там багато часу, і ми полюбили людей, ми полюбили країну, ми також полюбили цей ідеалізм", - додав він.

Фільм залишає глядачів з меседжем: Україні потрібно більше зброї якомога швидше. Шон Пенн ставить за мету знову нагадати, що ця війна стосується всіх, в тому числі і в США і інших країнах світу. У фільмі він неодноразово каже, що саме в Україні зараз йде справжня боротьба за демократичні цінності, які люди в країнах Заходу сприймають як належне. 

І після показу, звертаючись зі сцени, Шон Пенн говорить про потребу постачання зброї Україні, яка протистоять російській агресії. Він висловлює переконання, що українці переможуть у цій війні. "Вони переможуть, питання лише в тому, якою ціною. Це стає дедалі дорожчим, чим довше ви зволікаєте", - каже режисер.