Акція протесту проти політики німецького уряду, яка відбулася ввечері у понеділок, 10 жовтня, у Лейпцигу, запам'яталася огидними сценами образ, які деякі з демонстрантів висловлювали на адресу біженців з України. Влада міста, а також східнонімецької федеральної землі Саксонія, у якій розташовано її найбільше місто Лейпциг, дистанціювалася від того, що сталося. Відеокадри, на яких протестувальники скандують образливі гасла на адресу українських біженців, отримали широкий резонанс у ЗМІ Німеччини.

Що сталося під час демонстрації у Лейпцигу?

Невдоволені політикою німецького уряду демонстранти ввечері 10 жовтня зібралися в Лейпцигу на традиційну акцію протесту, які вже понад місяць щопонеділка проводять переважно крайні ліві та крайні праві критики німецької влади. Серед їхніх вимог - скасування санкцій проти Росії та зміна енергетичної політики влади, спрямованої зараз на відмову від газу й нафти з РФ, яка призвела до значного подорожчання цін на енергоносії у Німеччині.

Читайте також: У ФРН представили план допомоги споживачам при оплаті за газ

Акція цього понеділка відбувалася під гаслом "За мир, свободу та самовизначення". Однак, реагуючи на акцію солідарності з Україною за участі, зокрема, й українських біженців, яка у той же вечір проходила у центрі Лейпцига, частина демонстрантів вирішила самовизначитися по-своєму. На відеокадрах з місця подій, які поширилися у соцмережах, видно, як протестувальники скандують "Геть нацистів" на адресу людей з українськими прапорами. Очевидно, таким чином вони повторювали наратив російської пропаганди про те, що війну Росії в Україні спрямовано проти міфічних "нацистів", які нібито захопили владу в країні і тероризують населення, що тільки мріє про те, щоб його прийшли і "звільнили" російські солдати.

Окрім того, на адресу біженців з України лунали вигуки на кшталт "Забирайтеся геть, ви живете за наш рахунок". Німецьких радикалів не зупинило навіть те, що вранці у той же день численні міста України зазнали наймасованіших за останні пів року ракетних ударів з боку Росії.

Наступного дня, 11 жовтня, у німецькій поліції повідомили, що їм відомо про інцидент, вони вивчили відеокадри з місця подій, однак, на думку правоохоронців, на них нічого не вказує на наявність скоєного правопорушення. У поліції також зазначили, що вони в курсі того, що один з демонстрантів розмахував стягом Вермахту з написом "Не скаржитися, а боротися", однак цей прапор не належить до переліку забороненої у ФРН нацистської символіки.

Реакція місцевих політиків та суспільства

Коментуючи події, мер Лейпцига Буркгард Юнґ (Burkhard Jung) сказав, що гнів, спрямований на біженців, схоже, походить від "дивної суміші правого радикалізму, ворогів демократії, дивного прагнення зрозуміти Путіна і рейхсбюргерів ("рейхсбюргери" - праворадикальний рух, який виник у Німеччині в 1980-ті роки, прихильники якого вважають, що Німеччина досі окупована західними союзниками. - Ред.)". Юнґ також зауважив, що вважає кадри з образами на адресу біженців з України "нестерпними" і що на них необхідно дати тверду і чітку відповідь згідно із принципом "людська гідність є недоторканною" - одного з найвідоміших рядків післявоєнної конституції Німеччини та її першої статті.

Прем'єр-міністр землі Саксонія Міхаель Кречмер (Michael Kretschmer) своєю чергою також відмежувався від дій протестувальників, назвавши кадри з образами "немислимими та неприйнятними". Він сказав, що шкодує про це тим більше, оскільки вигуки протестувальників, на його думку, не відображають думку більшості населення Саксонії. "У багатьох місцях ми дивовижним чином спостерігали, як тут практикується любов до ближнього, - сказав Кречмер. - Тому ми засуджуємо це. Це викликає у нас огиду, і ми захищаємося від цього".

Під відео з образами на адресу українських біженців залишали критичні коментарі й німецькі користувачі соцмереж. "Коли нацисти називають "нацистами" інших", - написав один з користувачів Twitter під відео. "Я теж це підтримую. Геть нацистів. І тим більше нацистів, які живуть за наш рахунок. Вони на цьому відео є молодиками праворуч, без прапорів України" - зауважив інший.

Засудили те, що відбулося, й у німецьких ЗМІ. "Важливо, щоб німецькі політики зараз зробили все можливе, щоб солідарність громадян з українськими біженцями не похитнулася цієї важкої зими. Огидні сцени з Лейпцига, де правий натовп у понеділок назвав українців нацистами та дармоїдами, повинні бути достатнім попередженням для всіх відповідальних. Той, хто в цій ситуації говорить про соціальний туризм або порівнює з (міграційною кризою. - Ред.) 2015-2016  роками, просто діє безвідповідально", - написало, зокрема, німецьке видання Heilbronner Stimme.

Заклики до миру прем'єра Саксонії, які обурили Київ

У Німеччині проживає велика громада, яка має російське коріння, й багато її представників живе у землях колишньої НДР. В останні місяці, на тлі війни РФ проти України, німецька поліція попереджала про небезпеку зростання випадків залякувань, погроз, вандалізму і навіть фізичного насильства як щодо росіян, так і українців, які живуть у Німеччині.

Були також й резонансні повідомлення про нібито скоєння українцями у ФРН злочинів, які зрештою виявилися фейковими - як-от історія про те, що українці буцімто насмерть побили російського підлітка, яка тиражувалася в березні російською пропагандою.

Соціологічні опитування постійно вказують на більш дружнє, у повінянні з заходом ФРН, ставлення до Росії у федеральних землях, які колись були частиною соціалістичної Східної Німеччини, як-от Саксонія. Виборчі звички в цих землях також, як правило, відрізняються - і крайні праві, і крайні ліві політичні сили отримують тут на виборах кращий результат, ніж у решті Німеччини.

Навіть саксонський прем'єр Кречмер, який є представником консервативної партії Християнсько-демократичний союз, неодноразово привертав велику увагу ЗМІ своїми коментарями щодо війни в Україні. Це при тому, що його партія зараз перебуває в опозиції на національному рівні і намагається показати себе більш жорсткою у політичному курсі щодо Москви, ніж нинішній уряд соціал-демократів, Зелених та вільних демократів.

Але Кречмер був одним з тих, хто критикував надання Україні німецького озброєння, а також наполягав на активнішому пошуку мирного вирішення війни Росії проти України. Один з подібних його виступів на німецькому телебаченні наприкінці серпня навіть призвів до того, що Київ скасував запрошення Кречмеру відвідати Україну. "Своєю абсурдною риторикою про заморожування російської війни ви граєте на руку Путіну і розпалюєте агресію Росії", - заявив тоді у відповідь на заклики Кречмера шукати дипломатичного виходу з війни тодішній посол України у Німеччині Андрій Мельник.