Держави-члени Євросоюзу на сході Європи - за винятком Угорщини - досі були найбільш послідовними прихильниками України, яка з 24 лютого 2022 року протистоїть широкомасштабному воєнному вторгненню з боку Росії. Але зараз ця солідарність руйнується. Більше того, існують серйозні розбіжності між Україною та низкою країн Центрально-Східної Європи.

Причиною стало те, що 15 вересня ЄС зняв тимчасові торговельні обмеження на ввезення українських зернових та олійних культур. Проти цього виступили Польща, Словаччина та Угорщина. Вони хочуть зберегти обмеження на імпорт - навіть якщо це йтиме всупереч законодавству ЄС. У відповідь Україна заявила, що подає позови проти цих трьох країн до Світової організації торгівлі (СОТ).

Україна є одним з найбільших у світі виробників зернових та олійних культур. Досі більшість її експорту йшла в регіони за межами ЄС. Однак через російську блокаду Чорного моря Україна відрізана від традиційного експортного маршруту і змушена покладатися на інші шляхи, наприклад, сухопутні маршрути через території своїх західних сусідів: Польщу, Словаччину, Угорщину та Румунію.

Читайте також: Українське зерно почали експортувати через Хорватію

Проблеми з транзитом зернових вантажів завжди існували, особливо в Польщі: частина продовольства - замість того, щоб бути вивезеною з країни - потрапляла на польський ринок, тим самим знижуючи ціни або блокуючи складські потужності. Після протестів фермерів Польща та Угорщина в середині квітня 2023 року вирішили зупинити імпорт українських зернових - і змусили ЄС запровадити тимчасову заборону на імпорт на всій території Євросоюзу. Ця заборона діяла до 15 вересня - і наразі її скасовано. Очевидно, що таким чином ЄС прагне надіслати Україні сигнал солідарності. Але для держав на східних кордонах ЄС це питання вже давно набуло іншого значення: воно стало питанням внутрішньої політики і боротьби за владу проти Брюсселя.

Польща: Боротьба ПіС за те, щоб залишитися при владі

У Польщі для правлячої партія "Право і справедливість" (ПіС) йдеться зараз про те, щоб зберегти владу. 15 жовтня в країні обиратимуть новий парламент - й багато спостерігачів вважають ці вибори доленосними. Фермери відіграли важливу роль у попередніх виборах у 2015 та 2019 роках, які були успішними для ПіС. Партія Ярослава Качинського була шокована цієї весни, коли розгнівані фермери вийшли на вулиці по всій країні, протестуючи проти аграрної політики уряду та поставок українського зерна. Під тиском протестів глава уряду Матеуш Моравецький звільнив міністра сільського господарства і спонукав Єврокомісію запровадити ембарго, термін дії якого й закінчився минулого тижня.

З огляду на майбутні парламентські вибори, Моравецький не хоче ризикувати відновленням протестів і, таким чином, зменшити виборчі шанси "ПіС".  Звідси і швидке одноосібне рішення про заборону імпорту до Польщі. Для урядових сил в Польщі актуальними є слова Качинського, сказані минулого тижня: "Ми хочемо підтримати Україну у війні та у відбудові, але водночас ми повинні думати про наших громадян, про наше сільське господарство, про наші села. Наші українські друзі повинні це розуміти". Тим не менш, шпаринка для компромісу залишається: польське ембарго не поширюється на транзит українських зернових.

Словаччина: загроза повернення до влади націоналістів

У Словаччині зернова суперечка також затьмарена виборами - в країні 30 вересня відбудуться дострокові парламентські вибори, що також визначатимуть майбутній напрямок руху країни. Після трьох з половиною років перебування при владі прозахідної реформаторської коаліції, яка переважно демонструвала хаотичний стиль управління державою, експрем'єр-міністр Роберт Фіцо має шанс повернутися до влади. Номінально він є соціал-демократом, а фактично - націоналістом, близьким до прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Фіцо неодноразово привертав увагу антиукраїнськими та проросійськими заявами і обіцяє повністю припинити військову підтримку України Словаччиною.

Саме в такому контексті чинний словацький уряд міг ухвалити рішення зберегти обмеження на імпорт українського зерна. Хоча уряд на чолі з прем'єр-міністром Людовітом Одором є лише тимчасовим кабінетом, однак прозахідні політичні сили у Словаччині, вочевидь, не хочуть збільшувати кількість прихильників Фіцо, дозволивши без обмежень імпортувати українське зерно.

Угорщина: вихід з ізоляції

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан оголосив про "серйозну боротьбу" між східними членами ЄС і Брюсселем ще до того, як ЄС вирішив зняти обмеження на імпорт українського зерна. Він звинуватив ЄС у тому, що той представляє не європейські, а "американські інтереси, тому що те, що ми називаємо українським зерном, звичайно, не є українським зерном, це комерційний продукт, що походить з території, яка, ймовірно, вже давно перебуває у власності США".

Хоча грубі заяви Орбана насамперед спрямовані на його прихильників всередині країни, рішення Угорщини зберегти заборону на імпорт українського зерна, ймовірно, також є спробою повернути своїх колишніх партнерів до альянсу проти Брюсселя. Окрім Чехії та Словаччини, за останні півтора року Орбан також зіпсував відносини й з Польщею через свою дружню до Путіна та антиукраїнську позицію і тим самим опинився в значній мірі ізольованим у регіоні з точки зору зовнішньої політики.

Румунське "і так, і ні"

На відміну від трьох названих вище сусідів України з Центрально-Східної Європи, Румунія займає дещо м'якішу позицію у зерновому питанні. Вона збирається продовжити заборону на імпорт українського зерна, але поки що лише на 30 днів. У понеділок, 18 вересня, прем'єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, що його країна встановила крайній термін для України для представлення концепції, яка захистила б румунських фермерів від неконтрольованого експорту зерна з сусідньої країни. Залежно від українського плану дій, румунський уряд ухвалить рішення про відповідні заходи для захисту румунських фермерів.

У Румунії парламентські та президентські вибори відбудуться лише наприкінці наступного року - питання України поки що не є таким актуальним, як у Польщі чи Словаччині. Однак у Румунії набирає популярності крайня права націоналістична партія "Альянс за союз румунів" (AUR), яка виступає з проросійських позицій і програма якої також передбачає об'єднання всіх румунів в одній державі, зокрема й тих, що проживають на Північній Буковині, яка є територією України.

Болгарія: Випробування на міцність

У Болгарії питання українського зерна може зрештою перетворитися на серйозне внутрішньополітичне випробування. Болгарія була єдиною східною країною ЄС, яка зняла обмеження на імпорт наприкінці минулого тижня. Зараз болгарські фермери протестують по всій країні проти рішення проєвропейської коаліційної більшості. Протести підживлюються проросійськими чутками та дезінформаційною кампанією в соціальних мережах - про те, що українські продукти нібито забруднені і шкідливі для здоров'я. У Болгарії щойно відбулися п'яті парламентські вибори за останні два роки - і вперше за довгий час було сформовано стабільну урядову більшість. Поки що невідомо, чи поставлять протести під загрозу її існування.

Єврокомісія досі займає вичікувальну позицію. Хоча торговельна політика і запровадження заборон на імпорт є її повноваженнями, а не окремих держав, у Брюсселі хочуть спочатку дочекатися того, до яких практичних кроків вдадуться Польща, Угорщина, Словаччина і Румунія. "Єврокомісія не бачить необхідності в забороні імпорту, оскільки вже немає жодних порушень на ринках", - каже речниця ЄК Міріам Гарсія Феррер.

Читайте також: Єврокомісія закликала Польщу, Угорщину та Словаччину до конструктиву

За її словами, через місяць Єврокомісія хоче знову підбити підсумки, й після цього вона може вжити юридичних заходів проти Польщі, Словаччини, Угорщини та, можливо, Румунії. Це відбуватиметься вже після виборів у Польщі, а отже ЄК не підливатиме масла у вогонь передвиборної боротьби в цій країні, пояснила представниця Єврокомісії.