Термін дії Директиви про тимчасовий захист (TPD) для українців, які в'їхали до Європейського союзу, рятуючись від війни, має завершитися у березні 2027 року. Відповідно до офіційних рекомендацій Ради ЄС, ухвалених рік тому, до цієї дати країни-члени ЄС повинні надати українцям можливість перейти в інші національні юридичні статуси проживання, наприклад, на підставі роботи чи навчання, або запропонувати допомогу тим, хто хоче повернутися додому.  

Проте нещодавно у ЄС вирішили, що завершувати дію TPD ще не на часі й почали обговорювати оновлений варіант тимчасового захисту для українців, який може бути продовжений до 2028 року. 

Тимчасовий захист: продовжити не можна завершити 

Ухвалюючи рекомендації щодо виходу з тимчасового захисту, Рада ЄС прагнула передусім запобігти ситуації, за якої після завершення дії TPD, понад 4 мільйони українські біженців, які наразі знаходяться в ЄС, втратять законне право на перебування і почнуть масово звертатися з проханнями про надання притулку, що створить значне навантаження на ці системи в країнах-членах ЄС.   

Але з'ясувалося, що перехід українських біженців на національні дозволи на проживання виявися складним завданням. Тому наприкінці минулого місяця у Брюсселі почали шукати можливості для продовження TPD.

Як пояснив єврокомісар з питань внутрішніх справ і міграції Магнус Бруннер, тимчасовий захист для українців діятиме до березня 2027 року, "і це трапиться вже завтра", тому "ми маємо рухатися вперед". "Тимчасовий захист має назву тимчасовий, і ми повинні знати, що робити на момент початку 2027 року, коли тимчасовий захист закінчиться", - сказав Бруннер.  

За інформацією кількох європейських посадовців, представники країн-членів ЄС вже провели консультації на технічному рівні з цього приводу, і Єврокомісія почала роботу над пропозицією щодо можливого подовження терміну дії тимчасового захисту, яку офіційно представить наприкінці травня.  

Чому у ЄС вирішили знову шукати спільне рішення щодо подальшого легального статусу українських біженців і що на них чекатиме після 2027 року, - DW запитала в експертів.   

Додаткові зобов'язання, адміністративні ресурси і політичні ризики  

Після оприлюднення рекомендацій Ради ЄС щодо виходу з тимчасового захисту країни-члени не поспішали з наданням українцям альтернативних статусів, оскільки ці статуси, включно з наданням притулку, створюють додаткові правові зобов'язання для держави. Таку думку в коментарі DW висловив старший науковий співробітник брюссельського Центру європейських досліджень імені Вілфреда Мартенса Віт Новотний.

Окрім того, країни-члени "схоже, не надто охоче надають можливість (українським біженцям. - Ред.) перейти до інших статусів на національному рівні через обмежені ресурси", додав Новотний. Адже обробка дозволів на проживання вимагає проведення індивідуального оцінювання, а для цього необхідні додаткові адміністративні можливості, "які національні уряди не завжди мають у своєму розпорядженні".  

Надання українським біженцям довготермінових дозволів на проживання викликає в національних урядів і політичні застереження. "Альтернативні статуси перетворять отримувачів переваги тимчасового захисту на довгострокових іммігрантів, і ті, хто ухвалюють рішення на національному рівні, вважають це політично ризикованим", - пояснив Віт Новотний.   

З огляду на ці фактори, а також на те, що війна в Україні триває, дискусія про продовження дії тимчасового захисту в якомусь з його варіантів була очікуваною, вважає старший радник з політики надання притулку віденського Міжнародного центру розвитку міграційної політики (ICMPD) Мартін Ваґнер (Martin Wagner).  

Поки що складно передбачити, що саме запропонує Єврокомісія щодо нового статусу українських біженців в ЄС, оскільки текст пропозиції поки що перебуває в роботі.  Проте Ваґнер називає три можливі варіанти: продовження TPD у тому вигляді, який існує на сьогодні, продовження тимчасового захисту з обмеженнями або введення якогось нового статусу. "Я гадаю, продовження можливе, хоча припускаю, що воно не матиме такого ж обсягу дії, як було", - сказав Ваґнер у коментарі DW. 

Читайте також: Перша міграційна стратегія ЄС: що нового для українців

Українцям з "безпечних регіонів" та чоловікам призовного віку відмовлять? 

Одне з нововведень, про які найчастіше згадують, може стосуватися новоприбулих українців, яким тимчасовий захист не надаватиметься. Але це не найліпший варіант, адже у таких випадках вони, вірогідно, будуть змушені звертатися з заявою про надання притулку, що потребуватиме складної процедури оцінювання. І навіть якщо буде ухвалене негативне рішення, людину буде складно повернути в країну, де триває війна, пояснює Ваґнер.   

Деякі країни-члени висловлюються за обмеження, подібні до тих, які застосовує наразі Швейцарія та Норвегія. Швейцарський уряд з листопада минулого року вирішив не надавати статус захисту біженцям з кількох західних областей України, визначивши їх як "безпечні регіони". А норвезька влада внесла зміни до законодавства щодо тимчасового колективного захисту для українців, згідно з якими країна не надаватиме його чоловікам від 18 до 60 років.  

Віт Новотний з Центру Мартенса пояснює, що законодавство ЄС про надання притулку дозволяє надавати захист громадянам з окремих регіонів країни, але при цьому наголошує, що надання притулку і статус тимчасового захисту "істотно відрізняються", і оскільки TPD була застосована до України вперше в історії ЄС, "то в цьому питанні ми перебуваємо на ще невивченій території".   

Мартін Ваґнер також ставиться скептично до ймовірності ухвалення подібних рішень в ЄС. "Швейцарія та Норвегія змогли це зробити, тому що вони не входять до складу ЄС і не підпадають під дію директиви про тимчасовий захист", - вказує експерт. Він, зокрема, висловлює сумнів щодо існування точної методології визначення, який саме регіон можна вважати безпечним, "тому що ми бачимо обстріли в усіх областях України, включно із західними".  

Експерти також вбачають юридичні труднощі у застосуванні обмежень щодо чоловіків призовного віку, оскільки у рамках тимчасового захисту вибірковість щодо їхніх прав не прописана. "Тож я не впевнений, що це правильний шлях. І в кінцевому підсумку насправді всі обмеження буде досить складно застосувати", - сказав Ваґнер.  

Читайте також: Спецпосланниця Єврокомісії: ЄС навряд чи подовжить тимчасовий захист для українців

Поки триває війна, продовження тимчасового захисту необхідне 

Наразі складно говорити про якісь хороші ідеї щодо подальшої долі українських біженців в ЄС, головним чином через брак чіткої та надійної юридичної бази. Проте очевидно, що продовжувати статус тимчасового захисту чи його видозміненого варіанту необхідно доти, поки в Україні триває війна. "Лише тоді, коли війна буде закінчена, ви можете планувати щось більше. Тоді у вас є вибір, почати відбудову, відновлення, підтримувати повернення. Адже не лише країни-члени ЄС, а й Україна повинна мати можливість заохочувати людей до повернення", - переконаний Ваґнер.  

Ми бачимо, що тимчасове рішення щодо українських біженців, яке ухвалив ЄС у березні 2022 року, трансформується у статус-кво, констатує і Віт Новотний. "Росія продовжує війну проти України, і тимчасовий захист перетворюється на більш постійний, але без довгострокових гарантій для його отримувачів", - підсумував аналітик.