Німеччина намагається інтегрувати українських біженців у ринок праці. Хоча дається це з різних причин нелегко, в цілому шанси виглядають доволі оптимістично. Принаймні відразу на кілька позитивних факторів вказує нове дослідженнявід травня 2024 року нюрнберзького Інституту вивчення ринку праці та зайнятості (IAB) - профільного дослідницького центру Федерального агентства зайнятості. У документі містяться оцінки перспектив та викликів щодо працевлаштування біженців з України, базуючись у тому числі на опитуванні представників служб зайнятості (Jobcenter) по всій Німеччині.

74 відсотки опитаних служб зайнятості припускають, що українським біженцям легше інтегруватися на німецькому ринку праці, ніж біженцям з багатьох інших країн. 56 відсотків вважають, що українські біженці мають знання та навички, що є актуальними для німецького ринку праці, а 37 відсотків з цим погоджуються певною мірою. 28 відсотків вважають, що українці мають хороші перспективи заміщення у ФРН вакансії в тій сфері, в якій вони вже працювали в Україні, половина опитаних представників центрів зайнятості частково погоджується з цим твердженням. Водночас німецькі фірми часто вимагають впевненого знання мови навіть для виконання відносно простих робіт.

"Професійно-технічна освіта в Україні значно більшою мірою, ніж у Німеччині, базується на шкільному навчанні. Кваліфікації за фахом, які у Німеччині здобувають через навчання на підприємствах або шляхом підвищення кваліфікації, частково пропонуються в українських університетах", - пояснює деякі системні відмінності дослідниця IAB Франциска Шраєр (Franziska Schreyer). На відміну від Німеччини, в Україні професійну кваліфікацію часто можна отримати на різних рівнях і також з різним рівнем кваліфікації, наприклад, це стосується опанування професії перукаря, пояснюють дослідники.

Читайте також: Job-Turbo для українських біженців у Німеччині: на роботу в турборежимі?

Німецький досвід стане у пригоді

Опитування співробітників Служби зайнятості (Jobcenter), проведене в першому кварталі 2023 року, показало, що 43 відсотки Служб зайнятості, тобто майже половина, не мали на той момент достатньо людських ресурсів для консультування та працевлаштування українських біженців. Однак більшість із них позитивно оцінили власну підготовку до діалогу з українськими біженцями. У нагоді їм став попередній досвід інтеграції біженців із кризових регіонів.

Також у дослідженні серед викликів згадується і невизначеність довгострокових намірів біженців з України щодо того, чи залишатися у ФРН, адже плани багатьох українців залежать в тому числі й від перебігу війни та того, як розвиватимуться далі події. Це ускладнює довгострокове працевлаштування.

Проте досвід здобуття нових навичок та професій у Німеччині може згодом стати в пригоді навіть тоді, коли люди захочуть повернутися в Україну та будувати своє майбутнє там, каже інша дослідниця IAB Катя Гартош (Katja Hartosch). Крім того, за даними низки інших опитувань, багато біженців планують залишитися в Німеччині надовго або навіть назавжди.

Дослідження IAB було проведено у співпраці з Інститутом зайнятості та кваліфікації (IAQ) Університету Дуйсбурга-Ессена та охопило 256 представництв Служби зайнятості.