У більшості вікон нового офісного комплексу "Вальтрівка" у празькому районі Їноніце світло вже не горить. Робочий день закінчився, люди розійшлися додому. Жвавий протягом дня комплекс зараз майже повністю спорожнів.

Перед входом до однієї з будівель стоїть група українців - вони чекають на волонтерку Терезу Матонохову. За професією вона хедхантерка, а у вільний від роботи час, як і багато інших чеських волонтерів, допомагає інтегруватися сотням тисяч українців, які втекли від війни. Для тих, хто зараз тут, цього вечора вона влаштувала інформаційний та мовний курс.

"Я використала мої ділові контакти та домовилася з однією з компаній про безкоштовне приміщення для наших зустрічей", - каже Тереза. За її словами, на цих зустрічах ідеться про пошуки житла чи роботи. Крім того, досвідчений викладач дає українським біженцям уроки чеської мови. Терезі вдалося організувати фінансування уроків за рахунок субсидій, що надаються з цією метою чеським урядом.

Читайте також: Польща і рік війни в Україні: солідарність з біженцями, страх перед Росією

Усі знають чеську мову

"Знання чеської мови - найголовніше для того, щоб знайти місце на чеському ринку праці та влаштуватися на більш кваліфіковану роботу з відносно пристойною зарплатою, - пояснює Тереза DW. - Так біженці можуть поступово перейти від низькооплачуваної роботи, наприклад, розсортування товарів на полицях у супермаркетах, до такої, на якій вони можуть продемонструвати свою справжню кваліфікацію".

Роботу знайшли вже майже усі учасники невеликих вечірніх курсів, на які зазвичай приходять 15-20 українців. "Сьогодні менше людей, тому що деякі мають вечірню зміну", - каже Тереза. З розмови з присутніми швидко стає зрозуміло, що через рік усі вони знають чеську і можуть спілкуватися новою мовою на нескладні побутові теми.

Завдяки тисячам таких волонтерів, як Тереза Матонохова, Чехія, яка налічує десять мільйонів жителів, змогла впоратися із найбільшою хвилею міграції у своїй історії. Після початку повномасштабної російської війни проти України понад рік тому країна надала тимчасовий захист майже пів мільйону українців. Таким чином, Чеська Республіка стала одним із лідерів у ЄС за кількістю прийнятих утікачів від війни відносно чисельності населення.

Випробування на міцність витримано

За цей рік дехто з біженців повернувся до України. Проте понад 100 тисяч із них знайшли роботу в Чехії, а дев'яносто відсотків українських дітей (близько 50 тисяч) ходять до чеських шкіл - це близько п'яти відсотків усіх дітей.

Читайте також: Як працюється українським вчителям у німецьких школах

На пресконференції, присвяченій року перебування біженців з України у Чехії, міністр внутрішніх справ Віт Ракушан заявив журналістам, що країна пройшла тест на міцність: "Ми змогли прийняти майже пів мільйона біженців з України. І системи охорони здоров'я та освіти при цьому не обрушилися і не була перевантажені". За словами міністра, у Чехії вдалося створити такі механізми прийому, які дозволили біженцям інтегруватися на ринку праці, і "багато хто з них уже скористався цією можливістю".

Не за рахунок чехів

Ракушан визнав, що чеська влада зіткнулася і з проблемами: "Ми не змогли б цього домогтися без допомоги чеського народу, без мерів міст, поліцейських, пожежників ...". Тим часом, за його словами, ситуація значно покращилася: країна більше не перебуває у стані гострої кризи і не стикається з напливом десятків тисяч людей.

Те, що багато українців працюють, а українські діти відвідують школу, також важливо для атмосфери в суспільстві. Проте екстремістські і вкрай праві партії та організації стверджують, що уряд допомагає українським біженцям за рахунок чеських громадян. Серед тих, хто наполягає на цьому - лідер опозиційної партії ANO ("Акція незадоволених громадян") Андрей Бабіш, який у січні програв президентські вибори. Міністр закордонних справ Ян Липавський не погоджується з цією точкою зору. "Це неправда, - сказав він DW. - Витрати на українських біженців становлять лише малу частину загальної фінансової допомоги, яку уряд надав чеським громадянам в умовах енергетичної та фінансової кризи".

Українські фахівці на некваліфікованій роботі

За інформацією міністерства фінансів, загальні витрати Чехії на українських біженців до кінця січня 2023 року становили 28,5 мільярда чеських крон (близько 1,2 мільярда євро). Причому на соціальну допомогу біженцям пішла більша частина цих коштів - близько 400 мільйонів євро, що становить приблизно 200 євро на місяць на одну непрацюючу людину, повідомило міністерство у Twitter.

Читайте також: У ФРН констатують позитивний вплив біженців з України на ринок праці

Однак чеська держава зіткнулася не лише з витратами на біженців. Знайшовши у Чехії роботу та сплачуючи тут податки, українці приносять їй і користь. Так, з українців, які працюють, держава зібрала уже близько 350 мільйонів євро  прибуткових податків та зборів. "Витрати на українських біженців будуть нижчими, ніж очікувалося спочатку", - оцінює ситуацію міністр фінансів Збинек Станюра. За його словами, біженці швидко інтегрувалися на ринку праці та виявилися меншим тягарем для системи охорони здоров'я, ніж побоювалися у Празі. Крім того, багато чехів поселили біженців у себе, надавши їм безкоштовне житло.

Одна проблема, проте, залишається невирішеною: багато хто з новоприбулих працює на недостатньо кваліфікованій та погано оплачуваній роботі, тому що їхні дипломи та атестати не визнаються. Визнання професійної кваліфікації пов'язане з труднощами, підтверджує DW Томаш Проуза, голова Спілки торгівлі та туризму та радник міністра промисловості та транспорту Чехії. "Тут працюють сотні українських медсестер та лікарів, але вони не можуть підтвердити свої дипломи в Чехії, бо не мають потрібних документів з України".

Водночас, за його словами, велике число біженців є підмогою для чеської економіки. Тому, переконаний Проуза, Прага має докласти зусиль до того, щоб повністю використати їхній професійний та трудовий потенціал.