Після початку масованої війни Росії проти України 24 лютого в одну лише Німеччину прибуло понад мільйон українців та українок, які рятуються від бойових дій у себе на батьківщині. Що то за люди? Чому приїхали саме до Німеччини? Чи надовго? На ці та багато інших запитань відповідає перше репрезентативне дослідження, яке провели три німецькі соціологічні інститути спільно з Федеральним відомством у справах міграції та біженців (BAMF).

80 відсотків тих, хто виїхав з України – жінки

Порівняно з колишніми притоками біженців до Німеччини українці мають суттєві відмінності, зазначила Сабіне Цінн (Sabine Zinn) із Німецького інституту економічних досліджень (DIW) у Берліні, представляючи 15 грудня результати опитування на пресконференції у Берліні.

По-перше, українцям не потрібна віза для в'їзду до країн ЄС. По-друге, згідно з директивою Євросоюзу, вони одразу отримують тимчасовий захист без затяжної процедури розгляду клопотання про надання притулку (Asyl). І, нарешті, по-третє, українським чоловікам призовного віку через загальну мобілізацію заборонено виїзд з України.

Тому не дивно, що переважна більшість втікачів з України - жінки (80 відсотків), майже половина з яких (48 відсотків) мають малолітніх дітей. А хто ці 20 відсотків біженців з України? Чоловіки? Чи багато серед них тих, хто ухилився від мобілізації?

Чи багато тих, хто втік від мобілізації?

Точно відповісти на це запитання кореспондента DW автори дослідження не змогли. Але Катаріна Шпіс (Katharina Spieß) із Федерального інституту вивчення народонаселення (BiB) підкреслила, що 71 відсоток українців прибули до Німеччини разом із членами сімей - дружинами, дорослими доньками та онуками. 6 відсотків приїхали до дружин, які вже перебували в Німеччині. 16 відсотків - неодружені чоловіки та без дітей.

Майже 40 відсотків українських біженців у ФРН хочуть залишитися - соціологія

Це, однак, не означає, що ці 16 відсотків - ті, хто втік від мобілізації. Серед них багато людей похилого віку та інвалідів, яких в армію не мобілізують, підкреслила Катаріна Шпіс. А Герберт Брюкер (Herbert Brücker) з Інституту вивчення ринку праці та професій (IAB) додав, що й деяким чоловікам призовного віку дозволяється виїзд із України за сімейними обставинами.

Чому виїжджають і чому до Німеччини?

Практично всі опитані в Німеччині українці та українки (96 відсотків) заявляють, що тікають від війни. Дехто додає, що і від економічних негараздів. Це підтверджують і райони їхнього колишнього місця проживання.

Дві третини - з регіонів, охоплених бойовими діями: зі сходу (32 відсотки), півдня України (14 відсотків) та з Києва (19 відсотків), зазначила Катаріна Шпіс. А Німеччину, за її словами, обирають тому, що у багатьох тут уже є родичі, друзі та знайомі.

VIP-"біженці": українські олігархи на Лазуровому березі

Ця обставина дуже полегшує українським біженцям пошук житла. Так, лише 9 відсотків із них продовжують досі жити у гуртожитках, 17 відсотків - у готелях та пансіонах. Решта вже знайшли собі дах над головою - або у родичів, друзів і знайомих, або мають окрему квартиру (60 відсотків).

Українські біженці на німецькому ринку праці

Середній вік українських біженців у Німеччині - 28 років. Це молодше, ніж загалом населення і України, і Німеччини. Рівень освіти у них - значно вищий за середній. Вищі мають 72 відсотків опитаних за 50 відсотків у середньому по Україні та 33 відсотки - у Німеччині.

Щоправда, зауважив Герберт Брюкер, українську та німецьку системи освіти не можна порівнювати безпосередньо, оскільки в Німеччині багато речей викладаються в рамках так званої дуальної, а не вищої освіти, в Україні ж - лише у ВНЗ.

У середньому 18 відсотків українських біженців (серед чоловіків 24 відсотки) після півроку вже знайшли собі роботу в Німеччині, і з кожним місяцем їх стає дедалі більше. Ця частка значно вища, ніж серед біженців з інших країн. Суперництва з місцевими кадрами на німецькому ринку праці експерти не очікують. Навпаки, за їхніми словами, українські біженці допомагають пом'якшити дефіцит робочих рук, що зростає в Німеччині.

При цьому добре німецьку мову знають лише 4 відсотка опитаних, 80 відсотків - погано чи зовсім ніяк. Але половина всіх біженців справно відвідує мовні курси, третина ще й інтеграційні.

Чи приїхали, щоб залишитися?

Українські біженці в Німеччині користуються тими самими соціальними благами, що й корінні мешканці країни. Приблизно 60 відсотків із них живуть на державну допомогу, і соціальне відомство оплачує їхнє житло. Це, однак, означає, звернув увагу Герберт Брюкер, що 40 відсотків жодної допомоги від німецької держави таки не отримують, хоча частка працюючих не перевищує п'ятої частини.

ФРН чекає нової хвилі біженців з України найближчими тижнями

34 відсотки українських біженців, згідно з дослідженням, хочуть залишатися в Німеччині до закінчення бойових дій на батьківщині, 26 відсотків планують залишитися тут назавжди, 11 відсотків - ще на кілька років, 2 відсотки - максимум на рік. Інші ще не вирішили, чи залишаться вони в Німеччині і на який термін.

91 відсоток українських сімей у Німеччині каже, що їхні діти шкільного віку ходять до німецької школи. А майже чверть зазначає, що діти навчаються паралельно ще й онлайн в одній із українських шкіл. Особливо високим є цей показник серед українських біженців, які бажають після війни повернутися на батьківщину.

Питання про політичну орієнтацію чи, наприклад, про ставлення до нетрадиційних сексуальних стосунків та форм шлюбу українським біженцям поки що не ставили. У січні планує провести ще одне, більш докладне опитування.