Німеччина прийняла з кінця лютого 2022 року понад один мільйон громадян України, які залишили свою країну через повномасштабну російську агресію, і посідає за цим показником друге місце в ЄС після Польщі. Серед прибулих до ФРН українських біженців у працездатному віці від 18 до 64 років частка жінок становить 80 відсотків. Абсолютна більшість із них має вищу освіту. Приблизно половина приїхала з малолітніми дітьми.

Шанси знайти роботу стрімко зростають через рік після приїзду

Як ці специфічні особливості українських біженців позначилися на їхньому працевлаштуванні в Німеччині? Наскільки успішно йде цей процес? Які найближчі перспективи інтеграції в економічне життя ФРН тих, хто приїхав? Відповіді на ці запитання дає опублікована 3 серпня на сайті Інституту з дослідження ринку праці та кар'єри (IAB) у Нюрнберзі доповідь, присвячена, зокрема, "інтеграції українських біженців на ринку праці". Її заголовок зазначає: "Зайнятість починає зростати через рік після переселення".

Читайте також: У Німеччині дефиціт кваліфікованих кадрів сягнув рекордного рівня

Саме такий ключовий висновок дослідження, проведеного вченими IAB спільно з колегами з трьох інших федеральних наукових центрів на основі даних, зібраних інститутом вивчення громадської думки Infas. Соціологи двічі провели репрезентативні опитування: спочатку влітку-восени 2022 року проанкетували майже 12 тисяч респондентів, потім узимку-навесні 2023 року знову опитали приблизно 6 тисяч із них.

У результаті з'ясувалося, що після 12 місяців перебування у ФРН частка працюючих серед працездатних українських біженців різко зросла до 28 відсотків, тоді як у середньому вона становить 18 відсотків. Тож можна припустити, що найближчим часом кількість громадян України, які працевлаштувалися, має почати помітно зростати, адже більшість із них приїхала в Німеччину навесні або на початку літа минулого року. Тим більше, що 93 відсотки з тих, хто на момент анкетування не працював, заявили про намір працевлаштуватися: 69 відсотків відповіли, що зроблять це "неодмінно", 24 відсотки - "імовірно".

Читайте також: Німецький ринок праці стане більш привабливим для іноземців

Але одна справа - висловлювати бажання, інша - робити конкретні кроки. Автори дослідження вбачають "добрі підстави для оптимістичних очікувань" у тому, що в 1-му кварталі цього року 70 відсотків українських біженців у працездатному віці, які ще не працювали, у тій чи іншій формі готувалися до майбутньої трудової діяльності або принаймні підвищували свої шанси знайти роботу. 62 відсотки відвідували інтеграційні або мовні курси, ще вісім відсотків навчалися - або в загальноосвітніх школах, або в професійно-технічних навчальних закладах (без матеріальної винагороди), у ВНЗ, на курсах підвищення кваліфікації.

Настільки висока активність - інший ключовий висновок доповіді. "Яскраво виражене прагнення працевлаштування серед українських біженців", на яке вказують автори, "дає змогу розраховувати на прискорену інтеграцію після закінчення курсів". На користь припущення, що найближчим часом можна чекати помітного зростання кількості громадян України, які влаштувалися на роботу, свідчить і те, що під час анкетування 54 відсотки тих, хто має намір працювати, заявили, що планують зробити це приблизно через рік. У будь-якому разі потреба в працівниках величезна: у Німеччині наростає дефіцит кадрів найрізноманітнішої кваліфікації. А 68 відсотків біженців з України в працездатному віці мають вищу, ще 16 відсотків - професійно-технічну освіту.

Медіанна брутто-зарплата на повній ставці: 2550 євро

Серед тих, хто до моменту другого опитування вже вважався працевлаштованим, 39 відсотки працювали на повній ставці, 36 відсотків мали неповну ставку, у 18 відсотків була мінімальна зайнятість, п'ять відсотків проходили оплачуване професійне навчання і два відсотки - оплачувану практику. Під мінімальною зайнятістю в Німеччині розуміють трудову діяльність, за якої заробіток не повинен перевищувати 520 євро на місяць. Таку форму працевлаштування у ФРН зазвичай називають "мініджоб" (Minijob).

Читайте також: Українцям важко знайти хорошу роботу у Німеччині

У тих, хто навесні цього року працював на повну ставку, медіанна зарплата становила до вирахування податків і соціальних виплат (брутто) 2550 євро на місяць. Медіана (серединне значення) при аналізі доходів зазвичай точніше, ніж середній показник, відображає реальний стан справ. У цьому випадку медіанна зарплата означає, що половина українських біженців, які працюють у Німеччині на повну ставку, отримують понад 2550 євро, інша половина - менше.

Водночас ця сума становить лише близько 73 відсотки від медіанної зарплати всіх найманих працівників у Німеччині з повною ставкою. У них медіана перебуває на рівні 3615 євро, вказують автори доповіді IAB і підкреслюють, що "заробітки в українських біженців нижчі за середні". Ще один висновок із доповіді полягає в тому, що зарплати тих, хто надалі хотів би жити як в Україні, так і в Німеччині, на 17 відсотків нижчі, ніж у тих, хто налаштувався на постійне проживання у ФРН.

Якщо ж узяти всіх громадян України, які приїхали в Німеччину після лютого 2022 року і працевлаштувалися, то в них щомісячна медіанна зарплата істотно нижча і становить 1550 євро, що пояснюється тим, що здебільшого вони працюють на неповну ставку, мають "мініджоб", відвідують оплачуване навчання або відбувають практику.

Оскільки жінки значно частіше працюють неповний день, ніж українські чоловіки, які приїхали в Німеччину, то й заробляють вони зазвичай істотно менше: 1200 євро на місяць замість 2300 у чоловіків. Водночас жінки на повній ставці отримують 94 відсотки від медіанної зарплати чоловіків, які працюють на повній ставці.

Дуже серйозна проблема - догляд за дітьми

Широке поширення серед українських жінок різних форм неповного робочого дня, своєю чергою, значною мірою пояснюється тим, що багато хто з них приїхав із малолітніми дітьми, нерідко навіть дошкільного віку. Представлені в доповіді дані наочно показують, що чим старші діти, тим частіше українки працевлаштовуються.

Читайте також: Українські біженці у Німеччині: шанси знайти роботу є, але…

Так, серед матерів із дітьми до трьох років працюють лише три відсотки, ця частка зростає до 11 відсотків у матерів із дітьми віком від трьох до шести років, до 15 відсотків у матерів школярів від семи до десяти років і до 16 відсотків, коли діти старші 11 років. Серед жінок без дітей частка працевлаштованих становить 20 відсотків.

"Догляд за дітьми - структурна проблема", - підкреслює в повідомленні для преси один зі співавторів доповіді, науковий співробітник IAB професор Герберт Брюкер (Herbert Brücker), маючи на увазі хронічний дефіцит місць у дитячих садочках у Німеччині та обмежені можливості влаштувати школярів до груп продовженого дня. Це серйозно стримує працевлаштування українських жінок. Адже добре організований догляд за дітьми, до того ж із раннього віку, "не тільки підвищує безпосередні шанси біженок на ринку праці", зазначає вчений, а й сприяє також розширенню соціальних контактів із німецькими сім'ями й "тим самим опосередковано полегшує доступ до ринку праці".

Знання мови забезпечує вищий заробіток

Ще один із ключових висновків доповіді: майже половина працевлаштованих українських біженців (49 відсотків) є надкваліфікованими для тієї роботи, на яку їх прийняли. Інакше кажучи, їхня освіта і досвід перевищують вимоги, що висуваються до займаної посади. Це стосується насамперед жінок.

Читайте також: У Німеччині працевлаштовують освітян зі знанням української - ЗМІ

Однак науковці інституту IAB, які багато опікуються питаннями трудової інтеграції мігрантів, нагадують, що "тимчасове знецінення набутого в країні походження людського капіталу є цілком звичним явищем у період безпосередньо після міграції".

Утім, як підкреслюється в доповіді, "такий стан поступово можна подолати шляхом набуття додаткових навичок у країні прибуття". Однією з найважливіших таких навичок є знання мови. "Заробітки біженців, які закінчили курс німецької мови на рівні C1 або C2, на 38 відсотків вищі, ніж у тих, хто не пройшов мовний курс", - наголошується в доповіді.