У Німеччині проживають більше мільйона біженців з України. За даними Федеральної агенції з працевлаштування, 730 тисяч з них станом на березень 2024 року були особами працездатного віку - від 15 до 65 років. Станом на лютий 2024 року повноцінну роботу мали 119 тисяч українських біженців, тобто 21 відсоток від загального числа. Ще 37 тисяч українських біженців, крім соціальної допомоги, має ще й підробіток у кількасот євро на місяць.

На соціальну допомогу непрацюючим українцям цьогоріч у федеральному бюджеті закладено 5,5-6 мільярдів євро. Щоб зменшити у майбутньому цей тягар, німецький уряд намагається стимулювати вихід українських біженців на ринок праці, ініціювавши програму Job-Turbo. Тим часом аналітики Інституту дослідження професій і ринку праці (Institut für Arbeitsmarkt- und Berufsforschung - IAB) змоделювали перспективи залучення українських біженців на ринок праці, порівнявши їх як суспільну групу з іншими біженцями, які прибули до Німеччини до 2022 року, передовсім сирійцями, та мігрантами з країн колишнього СРСР, які проживають у Німеччині з 90-их років минулого століття. Крім статистичних даних, дослідники вдалися до опитування серед представників цих груп. Загалом влітку і восени 2022 року було опитано майже 12 тисяч мігрантів, а протягом 2023 року майже сім тисяч з них було опитано повторно.

Завищені очікування з боку політиків?

Авторка дослідження Юлія Косякова у розмові з DW зазначила, що своїм науковим аналізом прагне протиставити високим очікуванням німецького суспільства і політиків більш тверезі сценарії інтеграції українських біженців на ринку праці. "Уряд оголосив програму JobTurbo. Вже саме слово "турбо" закладає очікування швидкого результату. Я ж як дослідниця вирішила зробити наукову симуляцію, щоб зрозуміти, чого можна в реальності очікувати на ринку праці від українських біженців. Дуже не хочеться, щоби політики ставили невиправдані цілі і залучали під це хибні інструменти", - пояснила Косякова.

Згідно з аналізом ІАВ, очікувати повної або майже повної зайнятості від українських біженців - далеко від реальності. Хоча від нинішніх 21 відсотка і є значний потенціал зростання. Найбільш реалістичним сценарієм, згідно з моделюванням Інституту дослідження професій і ринку праці, є рівень працевлаштування серед українських біженців на рівні 45 відсотків після 5 років перебування у Німеччині, і 55 відсотків - після 10 років.

Чинники, які ускладнюють працевлаштування

Працевлаштування українських біженців ускладнюється, перш за все, тим, що серед них превалюють самотні жінки з дітьми, хоча частка чоловіків серед українців у Німеччині поступово й зростає, попри заборону виїзду з України. За статистикою Федеральної агенції працевлаштування, майже дві третини біженців з України - жінки з неповнолітніми дітьми. У цієї групи труднощі не лише з працевлаштуванням, але подекуди навіть з мовними курсами, якщо довго не вдається отримати місце у садку для дітей. Крім того, нерідко садки працюють не до вечора, а лише до 16 години.

Водночас Інститут дослідження професій і ринку праці виокремлює ще кілька негативних чинників. Один з них: гірший стан здоров'я українців. Якщо більше 60 відсотків сирійських чи інших біженців оцінюють своє здоров'я як "хороше" чи "дуже хороше", то серед українців так про себе в опитуванні заявили лише 40 відсотків. Ключовим фактором при цьому, вочевидь, є вищий вік українців. В українців на вікову групу від 18 до 30 років припадає 23 відсотки від загальної кількості, натомість у решти біженців у цій віковій категорії на момент прибуття до Німеччини було 43 відсотки, ще 28 відсотків були неповнолітніми. Таким чином, серед українців домінують ті, кому потрібна перекваліфікація або затяжний процес визнання кваліфікації, що було непритаманно попереднім хвилям біженців, які були молодшими і менш кваліфікованими.

"40+ - це у Німеччині ще доволі молодий вік. Хоча в Україні часто це сприймається інакше - людей списують з рахунків. Цим людям і в Німеччині важче, якщо вони й самі себе вже списали з рахунків, а їм доводиться все починати спочатку. Тут не треба боятися спершу працювати нижче своєї кваліфікації, але у своїй сфері. Щоби поступово на практиці довести свою кваліфікацію", - зазначає Юлія Косякова.

Згідно з дослідженням, лише 13 відсотків решти біженців мали вищу освіту, тоді як серед вихідців з пострадянських країн, які вже давно у Німеччині, 22 відсотки приїхали сюди з вищою освітою. На цьому тлі українські біженці - великий контраст. 72 відсотки з них мають вищу освіту. У дослідженні IAB, з посиланням на дані раніше оприлюднених у Німеччині емпіричних студій зазначено, що у довгостроковій перспективі визнання іноземної освіти підвищує шанси мігрантів на працевлаштування на 25 відсотків, а доходи при цьому є на 20 відсотків вищими, ніж у тих, хто не має визнаного диплома. 

Читайте також: У Німеччині в школах вивчатимуть українську як другу іноземну мову

Переваги: вищий рівень освіти, простіше вивчення мови

Дослідники вказують на те, що вищий рівень освіти здебільшого корелює з кращим прогнозом щодо вивчення німецької мови. А дефіцит кваліфікованої робочої сили у багатьох сферах дає шанс мігрантам, попри труднощі з визнанням дипломів, каже Косякова. "Треба бути гнучкішими, починати зі стажувань, щоб показати свою кваліфікацію. Але потрібен час, щоб українці сприйняли цей шлях. Спершу у кваліфікованих фахівців нерідко буває проблема завищених очікувань, які неможливо втілити швидко", - додає експертка.

Серед чинників, які від українців не залежать, працевлаштування нині ускладнює стагнація німецької економіки. А втім, наголошує Юлія Косякова, Німеччині варто вкладати кошти у перекваліфікацію і професійний розвиток українців, незалежно від того, чи вони бачать своє майбутнє у Німеччині, чи в Україні. "Кваліфіковані люди дуже потрібні як у Німеччині, так і в Україні. Якщо вони і поїдуть з Німеччини, то німецькі інвестиції в них - це інвестиції у відбудову України", - підсумовує дослідниця.