Українські біженці, які були змушені залишити свої домівки через вторгнення РФ, ще до березня 2027 року можуть користуватися тимчасовим захистом на території Європейського Союзу. Нещодавно Рада ЄС, однак, ухвалила рекомендації для урядів країн-членів Євросоюзу, як їм підготуватися до моменту, коли тимчасовий захист для українців втратить свою дію.

Зокрема пропонується організувати інформаційну підтримку та допомогу тим біженцям, які захочуть повернутися додому в Україну, та надавати національні дозволи на проживання на підставах роботи чи навчання тим, хто виявить бажанням залишитися у ЄС. При цьому у рекомендаціях також говориться, що повернення українців, повинно відбуватися лише тоді, якщо "це дозволяють обставини".

Як готуються у Німеччині, яка в ЄС прийняла найбільше втікачів від війни в Україні, до дня, коли термін дії тимчасового захисту добіжить кінця?

Деякі рекомендації ЄС Німеччина вже втілює

У Федеральному міністерстві внутрішніх справ Німеччини (BMI) запевняють, що в країні вже втілюється в життя низка заходів, котрі містяться в рекомендаціях Ради ЄС. "Так, наприклад, на адресу федеральних земель уже давно було спрямовано прохання прискорити процес переходу на довгострокові дозволи на проживання", - зазначається у відповіді BMI на запит DW.

Такі дії вітають й у Федеральному міністерстві з питань праці та соціального захисту (BMAS). Зміна статусу відкриє українцям довгострокові перспективи, оскільки це "крок до отримання постійного дозволу на проживання", наголошується у відповіді BMAS.   

У Німеччині, за даними Eurostat, нараховується понад 1,2 мільйона біженців з України. Таким чином серед країн ЄС Німеччина прийняла найбільше українських втікачів. Загалом же в країнах ЄС прихисток знайшли понад 4,3 мільйона біженців від війни в Україні.

Скільки українців уже змінило статус

Щоправда, досі дуже мало хто з українців у Німеччині змінив тимчасовий захист на довгостроковий дозвіл на проживання, наприклад, отримав робочу або навчальну візу. За даними Центрального реєстру іноземців (AZR), за останні три роки свій статус змінили близько 14 тисяч українських біженців.

Водночас кількість працевлаштованих у Німеччині українців росте. Якщо у січні 2022 року таких було близько 65 тисяч, то в червня 2025 року ця цифра зросла до 341 тисячі українців. З них 55 тисяч зайняті на підробітку, тобто мають короткострокові контракти з обмеженими доходом або працюють не повний робочий день. Решта ж має повноцінну роботу і сплачують внески в систему соціального страхування.

Що потрібно зробити, аби змінити статус?

Як пояснили у федеральному міністерстві внутрішніх справ, українські біженці мають право вибирати - отримувати тимчасовий захист чи відразу подавати заявку на дозвіл на проживання з метою навчання чи працевлаштування - або власне змінити свій статус, якщо вони вже мають тимчасовий захист. Для цього потрібно звернутись до відомства з питань іноземців за місцем проживання.

Для отримання студентської візи або Блакитної карти ЄС (Blue Card) доведеться відмовитися від тимчасового захисту. Натомість дозвіл на проживання з метою роботи чи професійної освіти (Ausbildung) може надаватись навіть паралельно зі статусом тимчасового захисту, уточнили у Федеральному міністерстві з питань праці та соціального захисту.

Той, хто вирішив змінити свій статус, має виконати певні передумови. Йдеться про фінансову незалежність, відсутність судимостей та наявність дійсного українського паспорта. До цього додаються ще спеціальні вимоги залежно від категорії. Наприклад, для студентської візи підтвердження наявності місця навчання та фінансових гарантій, а для робочої - визнана професійна кваліфікація й трудовий договір. Знання німецької мови теж важливе, але визначати, чи достатні мовні навички кандидата, мають уже самі роботодавці, а не органи влади, пояснили у федеральному міністерстві внутрішніх справ.

У Берліні запрацює перший в ЄС Unity Hub для українських біженців

Хоча МВС Німеччини наголошує, що перехід на робочу або навчальну візу вже можливий, багато українців досі не знають, як орієнтуватися в системі. Та й самі німецькі органи влади на місцях, за словами біженців, часто теж не можуть дати їм чітких відповідей.

З такою ситуацією зіштовхнулась і 37-річна Євгенія з Києва. Жінка вже понад три роки, з початку повномасштабного вторгнення, живе й працює в Бонні, за цей час знайшла постійну роботу й останні півтора року намагається перевести свій тимчасовий захист на один з "робочих" параграфів. За словами Євгенії, досі цей процес був надзвичайно повільним. "Мене дуже засмучує ця ситуація, оскільки немає ясності, щодо статусу. Попри те, що я підготувала вчасно всі відповідні документи - я не можу отримати прозорої комунікації з боку міграційної служби", - розповідає жінка. За її словами ця невизначеність змушує її почуватися незахищеною.

Відповідаючи на запит DW боннське відомство з питань іноземців підтвердило, що при зміні правового статусу українських біженців в окремих випадках справді можуть виникати затримки. Це пов'язують з тим, що заявники повинні спочатку довести відповідність усім встановленим законом вимогам для отримання нового виду на проживання й в низці випадків потрібні додаткові уточнення, що забирає час. При цьому у боннському відомстві з питань іноземців підкреслили, що жодних інших додаткових перешкод немає, а в своїй діяльності керуються положеннями закону про перебування іноземців у Німеччині (Aufenthaltsgesetz) та постановами, виданими федеральним та земельним урядами. 

Допомогти українським біженцям краще зорієнтуватись у правових питаннях їхнього перебування в Німеччині покликаний спеціальний інформаційний центр для українців Unity Hub, який планують відкрити у Берліні цієї осені. Це буде перший такий центр на території ЄС. Він надаватиме інформацію та підтримку не тільки з питань переходу на інший правовий статус, але й опікуватиметься тими, хто вирішить добровільно повернутись в Україну.

Повернення в Україну

Організація повернення до України є вкрай важливим пунктом і в рекомендаціях ЄС. Ніхто не знає, якою буде ситуація із війною Росії проти України у березні 2027 року, наголошує в розмові з DW Ян Шнайдер (Jan Schneider), керівник одного з відділів незалежної Експертної ради з інтеграції та міграції: "Можливо вона закінчиться миром або принаймні перемир'ям, яке дозволить розпочати відбудову України". Саме тому, як каже Шнайдер, у рекомендаціях також наголошується на перспективі повернення, адже Україна залежатиме від повернення свого працездатного населення для відбудови країни.

Українцям же, які бачать своє майбутнє в Німеччині, Шнайдер радить не чекати до 2027 року, а підготуватися до зміни статусу вже зараз. "Сім'ї повинні перевірити, чи відповідає хтось у них вимогам для отримання постійного дозволу на проживання, чи то через роботу, навчання ,чи навіть самозайнятість". Це, за словами Шнайдера, дасть певну стабільність на майбутнє, адже тимчасовий захист з часом закінчиться, а тимчасовий дозвіл на проживання можна продовжити й потім навіть отримати право на постійне проживання.