1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Українські олігархи: динозаври, час яких минає?

13 лютого 2023 р.

Європейська інтеграція України вимагає боротьби з корупцією і зменшення впливу олігархів на політику. Війна нищить контрольовані олігархами промислові активи. Однак поки зарано говорити, що їхня доба минає.

Рінат Ахметов
Рінат Ахметов багато років уособлював українську олігархію, примножуючи статки не без використання впливу на політику. Чи змінить війна цю традицію?Фото: imago/Kommersant/Ilyanok

Як заявив під час візиту до Брюсселя у четвер, 9 лютого, президент Володимир Зеленський, Київ розраховує, що переговори про вступ України до ЄС розпочнеться ще цього року. Європейські партнери наголошують, що рух до членства у спільноті залежить від реформ, зокрема антикорупційних. Одна з вимог Брюсселя - зменшення впливу олігархів на українську політику. Нині на розгляді Венеційської комісії Ради Європи перебуває ухвалений 2021 року "антиолігархічний" закон, спрямований саме на виконання цієї вимоги. ЄС очікує його втілення з урахуванням зауважень експертів Ради Європи. Очікується, що свій висновок Венеційська комісія оприлюднить у березні.

Згідно з законом, олігархами в Україні офіційно вважаються особи, які відповідають трьом з чотирьох критеріїв: статки, еквівалентні сумі від приблизно 80 мільйонів доларів, політичний вплив, контроль над ЗМІ та монополія в одній з галузей економіки. Тим, хто потрапить у створений на підставі закону реєстр олігархів, заборонено фінансувати політичні партії, брати участь у великій приватизації, вони мають подавати спеціальну декларацію. Першим наслідком ухвалення закону можна вважати відмову Ріната Ахметова від ліцензій на мовлення для його медіа-групи, про яку було оголошено торік влітку. Позбувся офіційного контролю над власними телеканалами і лідер "Європейської солідарності" бізнесмен і політик Петро Порошенко. А мільярдер Вадим Новинський відмовився від мандату депутата Верховної Ради.

Читайте також: Експертка про медіа Ахметова: Кладе яйця в різні кошики

Знищені статки. Ахметов

Паралельно з планомірним знищенням промислового потенціалу України російськими загарбниками падають і статки найбагатших українців. Центр економічної стратегії (ЦЕС) у своєму дослідженні, оприлюдненому наприкінці 2022 року, оцінив втрати промислових активів олігархів у 4,5 мільярда доларів. Найбільших втрат за рік війни зазнав, вочевидь, Рінат Ахметов. Внаслідок окупації Маріуполя росіянами він втратив такі ключові металургійні активи як завод "Азовсталь" і комбінат "Імені Ілліча". Вартість цих активів ЦЕС оцінює у понад 3,5 мільярда доларів. Крім того, законсервований після пошкодження внаслідок російських ударів і Авдіївський коксохімічний завод - найбільше у своїй сфері підприємство Європи (це мінус ще близько 150 мільйонів доларів). Безупинно зазнають руйнувань від прицільних ракетних ударів Росії і енергогенеруючі компанії Ахметова, зокрема, теплоелектростанції. За інформацією компанії ДТЕК Енерго, з початку війни її об'єкти зазнали ударів 27 разів.

"Азовсталь" - одна з найбільших втрат для "Метінвесту" Ріната АхметоваФото: Pavel Klimov/REUTERS

Аналітики ділового видання Forbes-Україна вважають втрати Ріната Ахметова від війни ще більшими - понад 9 мільярдів доларів. Водночас, констатувало видання наприкінці 2022 року у своєму рейтингу багатіїв, бізнесмен ще контролює активи вартістю у чотири мільярди доларів і залишається найбагатшою людиною України. Великих втрат від війни,за оцінками Forbes, крім Ахметова зазнав і його молодший партнер по холдингу "Метінвест" Вадим Новинський - мінус два мільярди (до війни активи Новинського оцінювалися у три мільярди).

Ігор Коломойський: без паспорта і без НПЗ

Різко впали доходи і в ще одного донедавна впливового олігарха - Ігоря Коломойського. Внаслідок російських бомбардувань торік було знищено ключовий його актив - Кременчуцький нафтопереробний завод. Центр економічної стратегії оцінює втрату цього підприємства у понад 400 мільйонів доларів. Коломойський разом зі своїм партнером Геннадієм Боголюбовим контролював значну частку українського паливного ринку, володіючи найбільшою в країні мережею заправних станцій.

Ігор Коломойський переживає не найлегші часи: суди, кримінальні провадження і знищення активівФото: Mykhaylo Markiv/dpa/picture alliance

Коломойський, на рівні з Ахметовим, є класичним уособленням української олігархії. Бізнесмен завдяки своєму політичному впливу багато років примудрявся контролювати менеджмент державної компанії "Укрнафта", маючи в ній лише міноритарний пакет акцій. Контроль над найбільшим нафтовидобувним підприємством, найбільшим нафтопереробним заводом і найбільшою мережею заправок гарантували високі прибутки. Утім, НПЗ тепер знищений, а пакети Коломойського в "Укрнафті" і "Укртатнафті" на період дії воєнного стану взяла в управління держава. До проблем олігарха додалася також втрата українського громадянства, а також кримінальні провадження за підозрою в багатомільярдних махінаціях навколо "Укрнафти".

Читайте також: Олігарх у капцях: коли обшук стає видовищем

Дмитро Фірташ: Без облгазів і без хімзаводу

Крім Ахметова і Коломойського за рік війни втратив значну частину ресурсів і ще один олігарх, відомий традиційно високим впливом на політику - Дмитро Фірташ. Внаслідок бойових дій зазнало суттєвих пошкоджень і опинилося на окупованій Росією території одне з найбільших підприємств з виробництва добрив - об'єднання "Азот" у Сєвєродонецьку (мінус 69 мільйонів доларів, за даними ЦЕС).

Дмитро Фірташ продовжує втрачати позиції, однак досі не відмовився від потужного медіа-ресурсуФото: picture alliance/picturedesk/G. Schneider

Крім того, уряд торік передав в управління "Нафтогазу України" 20 обласних газорозподільних компаній Фірташа через борги у 1,5 мільярда гривень за користування державними газовими мережами. До двадцятки найбагатших українців за версією Forbes "газовий олігарх" 2022 року не потрапив, роком раніше його остатки оцінювалися приблизно у 400 мільйонів доларів.

Списувати олігархів зарано?

Олігархи значною мірою втратили ресурси для впливу на українську політику, зазначив у розмові з DW експерт Центру економічної стратегії Дмитро Горюнов. "Інвестиції у політику стануть менш актуальними", - каже Горюнов. Він покладає сподівання на те, що ухвалений торік "антиолігархічний" закон змусить великий бізнес відмовитись від медіа-ресурсів або ж від участі у політичному житті. Однак експерт ЦЕС не має ілюзій: щоб повністю позбутися впливу олігархів на українську політику поки що зроблено замало. "Поки у них ще є активи, вони робитимуть все, щоб їх захистити або примножити", - переконаний Дмитро Горюнов.

Ставити хрест на олігархах ще зарано, вважає й Ігор Фещенко з руху "Чесно", який багато років займається моніторингом впливу великого бізнесу на політику, зокрема у питанні фінансування виборчих кампаній. "Для цих людей виклик полягає у тому, щоби відновити свої позиції. Зокрема, важливу роль відіграватиме при цьому вплив на судову систему. Вони добре володіють інструментами впливу на політику і не відмовляться від них", - переконаний Фещенко. 

Олігархи традиційно використовують судову систему в боротьбі за свої інтереси, підтверджують і аналітики Центру економічної стратегії. Зокрема, починаючи від 2014 року, Антимонопольний комітет наклав через зловживання монопольним становищем штрафи в понад 200 мільйонів доларів на компанії Ріната Ахметова, а також по декілька десятків мільйонів на компанії Ігоря Коломойського й Дмитра Фірташа. Однак усі ці штрафи систематично оскаржуються у судах і досі жоден з них не був сплачений, констатують у ЦЕС.

Читайте також: VIP-"біженці": українські олігархи на Лазуровому березі

Питання рентабельності бізнесу

Дмитро Горюнов вказує на те, що серед найважливіших напрямків для політичного лобіювання з боку компаній Раніта Ахметова у майбутньому, ймовірно, залишатиметься питання ренти на видобуток залізної руди. "В Ахметова залишаються два великих гірничо-збагачувальні комбінати, які, згідно зі звітністю за 2021 рік, принесли кілька мільярдів доларів чистого прибутку", - нагадує експерт.

Наприкінці січня Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт, внесений депутатами від правлячої партії "Слуга народу", яким передбачене, зокрема, зниження на період дії воєнного стану, ренти на видобуток залізної руди. Як визнав у розмовах з українськими журналістами голова комітету Верховної Ради Данило Гетманцев, один з ключових донорів України - Міжнародний валютний фонд - налаштований до цього законопроєкту дуже критично.

Ігор Фещенко з "Чесно" також говорить про високі спокуси для Ріната Ахметова і надалі впливати на державне регулювання і нагадує про багаторічні зусилля бізнесмена, аби будь-що уникнути підвищення тарифів на вантажні перевезення з боку державної "Укрзалізниці". Згідно з моніторингом "Чесно", Ахметов регулярно надавав доступ до ефіру свого національного телеканалу політикам, які в питанні залізничних тарифів говорили те, що було вигідно олігарху. Навіть попри формальну відмову частини олігархів від медіа-бізнесу, Фещенко сумнівається, що великий бізнес відмовиться від впливу на вибори і по завершенні війни. "Гадаю, перші олігархічні прояви, які ми побачимо, це буде одночасне створення нових телеканалів і споріднених з ними політичних партій", - прогнозує аналітик "Чесно".

Експерт не вірить у те, що антиолігархічний закон змінить правила гри. "Олігархи здебільшого не фінансували партії напряму, тому заборона їм це робити не матиме належного ефекту", - каже Фещенко. Експерт наводить приклад з минулих виборчих кампаній, коли соціологічні дослідження в інтересах партій замовляли і оплачували адвокатські компанії, які, вочевидь, представляли інтереси великих бізнесменів.

Втрата найбільшого нафтопереробного заводу похитнула позиції Ігоря Коломойського (символічне фото)Фото: Patrick Pleul/dpa-Zentralbild/picture alliance

"Треба карати за незаконні грошові вливання у політику"

Аби перекрити потік непрозорих коштів у виборчі кампанії, наголошує Ігор Фещенко, треба виконувати закон про політичні партії. "На виконання цього закону НАЗК моніторить партійні фінанси і з 2016 року, відколи діє закон, передала до Нацполіції матеріали про кримінальні порушення у десятках випадків. Йдеться про фінансування партій з використанням сотень підставних донорів. Але жодна справа не дійшла до суду, здебільшого не відкриваються навіть кримінальні провадження. Отже, олігархам ніщо не заважає фінансувати партії через своїх дружин чи водіїв", - критикує Фещенко.

Центр економічної стратегії у своєму звіті констатує, що частка олігархів в українській економіці за останні десять років зменшилася вдвічі - не лише через війну, але й тому, що олігархічний бізнес неефективний. Аналітики ЦЕС сподіваються, що в процесі європейської інтеграції України на заміну олігархам приходитимуть великі інвестори з країн ЄС. Водночас експерти закликають міжнародні фінансові організації, від допомоги яких нині вкрай залежна Україна, пов'язувати надання допомоги Києву з поступом у питанні деолігархізації, а також підтримувати компанії, які створили би конкуренцію олігархам.

"Батальйон Монако": українські олігархи на Лазуровому березі

06:54

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW